Категорія: Картина дня
Дата: 09 червня 2022 16:48

Німеччина – друга після США з надання військової допомоги Україні. Так говорить канцлер Шольц, але всі критикують Берлін. Чому так відбувається?

Сергій Гребенюк

Forbes

4 хв читання

Олаф Шольц, канцлер Німеччини. Фото Getty Images

Канцлер Олаф Шольц заявив, що Німеччина надає Україні більше військової допомоги, ніж «майже будь-яка інша країна». Але в Україні, НАТО і навіть на батьківщині німецького канцлера його критикують за порожні обіцянки та хаотичні дії. Чому так відбувається

«Німеччина – один із головних військових прихильників України. Ймовірно, лише Сполучені Штати надають більше підтримки, ніж ми», – цитує Олафа Шольца британська The Telegraph. Українські військові вже освоюють на навчаннях найпередовіші німецькі артилерійські системи, додав федеральний канцлер Німеччини. Слова Шольца пролунали у відповідь на репліку президента Литви Гітанаса Науседаса про те, що війну не зупинити лише телефонними розмовами з Путіним.

Шольца критикують не лише союзники з НАТО, а й німецька опозиція. 1 липня лідер консервативних християнських демократів (ХДС) Фрідріх Мерц із трибуни Бундестагу назвав його «нікчемним другом» України і навіть звинуватив Шольца в тому, що він, можливо, переслідує «приховані цілі», пише Spiegel.

У відповідь канцлер оголосив парламентаріям перелік вже поставленої військової допомоги. Поки що до нього входить лише легка зброя: американські зенітні комплекси Stinger та радянські «Стріла», протитанкові міни (звичайні та спрямованої дії), легкі піхотні кулемети та патрони, ручні гранати, протитанкові гранатомети. Повний список постачань засекречено, і доступ до нього мають далеко не всі німецькі парламентарії.

Влітку мають надійти потужніші зразки, повідомив Шольц у Вільнюсі. Серед них три десятки броньованих зенітних установок Gepard на гусеничному ходу та самохідні гаубиці Panzerhaubitze 2000 кабібру 155 мм із дальністю стрільби близько 40 км. Восени Німеччина обіцяє озброїти Україну ракетними комплексами ППО середньої дальності IRIS-T SLM. Київ також має отримати чотири реактивні системи залпового вогню MARS II. Установки Gepard Шольц обіцяв надати ще у квітні, але в середині травня повідомив, що зброю «потрібно підготувати». Заява Шольца про плани надати протиповітряні комплекси та РСЗВ вперше пролунала на сесії Бундестагу 1 червня.

Попри обіцянки жодних повідомлень про прибуття німецьких зразків важких озброєнь в Україну поки що немає. «Є країни, від яких ми чекаємо поставок, й ті, від яких ми втомилися чекати. Німеччина належить до другої групи», – розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтервʼю італійській газеті La Repubblica.

Низка хаотичних рішень

Історія з постачанням німецької зброї для України має вигляд довгого списку гучних заяв, зміни планів і нових обіцянок у відповідь на потужний міжнародний тиск.

Вже наступного дня після початку війни міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен повідомила німецьку колегу Крістіну Ламбрехт, що Нідерланди хочуть надати Україні 400 гранатометів, зроблених у Німеччині. Німецький уряд визнав, що відмовити у дозволі неможливо, проте й Німеччині потрібно щось зробити, пише Spiegel. Шольц розпорядився швидко підготувати кілька сотень протитанкових гранатометів і зенітних ракет Stinger із німецьких арсеналів до відправлення через польський кордон. Але німецька розвідка донесла, що українська оборона протримається лише кілька днів. Тому постачати іншу зброю, на думку уряду, не мало сенсу.

Через три дні після вторгнення Шольц виступив із промовою, в якій різко засудив війну, назвавши її «поворотним моментом» в історії Європи. Міноборони сприйняло це як сигнал: попросило компанії військово-промислового комплексу Німеччини скласти списки зброї, зокрема важкої, які могли швидко передати Україні.

Один тільки концерн Rheinmetall запропонував десятки найменувань, наприклад, бойові машини піхоти Marder, які Німеччина поетапно знімає з озброєння і відправляє на склади. Krauss-Maffei Wegmann запропонувала зняти зі зберігання зенітні установки Gepard, але не отримала відповіді. «Все, що нам було потрібно, щоб почати розконсервацію, – чітка вказівка уряду», – каже представник компанії.

Війна тривала, і дії Берліна ставали дедалі більш хаотичними. Наприкінці квітня міністр оборони США Ллойд Остін запросив європейських партнерів до Рамштайна на зустріч, присвячену військовій допомозі Україні. Напередодні відбулося закрите засідання представників парламентської коаліції Німеччини. На ньому міністерка оборони Ламбрехт підтвердила, що позиція уряду залишиться незмінною: постачання важких озброєнь призведе до ескалації конфлікту, тому німецька важка зброя в Україну не постачатиметься. За кілька годин Ламбрехт отримала від канцлера несподіване розпорядження: готувати Gepard до відправки в Україну. Того ж дня зʼясувалося, що на німецьких складах майже немає боєприпасів.

Ініціатива поставити самохідні артилерійські установки, про які вчора говорив Шольц, теж не виходила з Берліна. У квітні Нідерланди ще раз запросили у міноборони Німеччини дозвіл на постачання німецьких озброєнь. Цього разу йшлося про кілька самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000. Після чергової внутрішньої дискусії Берлін повідомив, що надасть як мінімум сім власних Panzerhaubitze 2000 на додачу до голландських.

Про плани поставити кілька РСЗВ MARS II Шольц оголосив лише після того, як США погодилися передати Україні ракетні системи HIMARS.

Єдине, чого не обіцяв Берлін, – поставити в Україну танки. У середині травня Шольц заявив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну в її боротьбі й щодо постачання зброї не бачить «непорушних принципів». Але при цьому додав, що постачання танків не обговорюється, хоча Україна запитувала у Німеччини застарілі Leopard 1A5 та нові Leopard 2A7s.

У НАТО ніколи не обговорювалося ембарго на постачання танків, але неофіційно між Вашингтоном, Лондоном і Парижем у цьому питанні є повна згода, каже джерело Spiegel у німецькому уряді. Німеччина ніколи не поставить Україні перші танки, уточнює він. Причина – небажані історичні асоціації. Німецький уряд побоюється, що військові успіхи українців зроблять їх самовпевненими і німецькі танки, як колись, знову опиняться на російській землі.

Чому Німеччина зволікає

Незважаючи на вчорашні заяви Шольца, постачання Україні німецьких важких озброєнь не було. Однією з можливих причин є звіти німецької зовнішньої розвідки. BND не виключає, що до серпня російські війська, які хоч просуваються значно повільніше, ніж на початку війни, зможуть взяти під контроль Донбас, повідомляє Spiegel.

Можливо також, що у Бундесверу просто не вистачає зброї, якою він міг би поділитися. Хороший приклад – зенітні установки Gepard, до яких немає боєприпасів. Німеччина бере активну участь в угодах з постачання Україні зброї радянського виробництва в обмін на німецьку. Але, наприклад, Польща не змогла домовитися про отримання нових моделей танків Leopard в обмін на свої Т-72. У Бундесвері виявилося лише кілька десятків Leopard останніх модифікацій.

Останні десятиліття Бундесверу не приділялося достатньо уваги. «У німецькій мові є гарна фраза: stiefmütterlich behandelt. Як мачуха ставиться до падчерки, так і тут ставилися до Бундесвера», – каже німецький політолог Дмитро Стратієвський.

На 10 травня 2022 року Німеччина займає пʼяту позицію за обсягом військової допомоги Україні (€1,39 млрд), підрахували експерти Кільського інституту світової економіки. Німеччину випереджають США, Велика Британія та Польща. На четвертому місці – Європейська комісія та Рада Європи.

Матеріали по темі