Категорія
Картина дня
Дата

Покладаючись на допомогу Китаю, Росія стане державою-васалом. Лекція нобелівського лауреата Пола Кругмана

Фактичні санкції проти Росії виявилися жорсткішими за юридичні, корпорації відмовляються працювати в РФ через її токсичність. При цьому сучасна російська економіка дуже залежить від міжнародної торгівлі, тому вразлива до її зупинення, розповідає Пол Кругман

Пол Кругман є єдиним лауреатом Нобелівської премії з економічних наук за роботу з теорії міжнародної торгівлі в 2008 році. Він викладав у Єльському університеті, M.I.T. і Стенфорді.

Відео інтерв’ю відбулося за підтримки Київської школи економіки (KSE) в рамках проєкту #GlobalMinds4Ukraine, де найвпливовіші інтелектуали світу виступають з лекціями на підтримку України.

Про російську економіку та санкції

Економіка Росії значно більша та потужніша, ніж економіка України. Проте це аж ніяк не суперсила в глобальному розумінні, якщо порівнювати її з економіками інших країн. Її економіка менша за економіку Німеччини. Її економічна потужність приблизно як у Франції чи Британії, але набагато слабша, ніж економічна потужність ЄС. Росія багато інвестувала у військову силу, що змусило багатьох повірити, що принаймні у військовому плані вона – наддержава. 

Ще одна річ, яку варто сказати про російську економіку: вона зовсім не схожа на радянську. Сучасна російська економіка дуже залежить від міжнародної торгівлі, і це не тільки кількість імпорту, а й те, що саме імпортує Росія. Експортує вона в основному видобувне паливо. А імпортує те, що потрібно їй для підтримки внутрішньої економіки. Тобто російська економіка насправді дуже вразлива до припинення торгівлі зі світом. 

До війни Путін вважав, що створив Росію-фортецю з бойовою скринькою валютних резервів, проте це виявилося насправді не тим, що він думав. 

Що відбувається наразі: де-факто санкції жорсткіші за де-юре. Незважаючи на те що економічні транзакції дозволені, корпорації з усього світу неохоче беруть участь у них, побоюючись майбутніх санкцій чи удару по репутації через роботу з режимом, що розпочав війну на території сусідньої країни. 

Частиною помилки, якої допустився Путін, була думка, що проблемою стане якраз припинення експорту з Росії. Реальною ж проблемою для РФ є втрата можливості імпортувати критично важливі товари. 

Зовсім не важко повірити в те, що нинішній економічний тиск на Росію призведе до падіння реального ВВП на відсоток, що виражається двозначною цифрою, тобто більше ніж на 10%. Ми не можемо знати напевне, але, швидше за все, це буде дуже-дуже сильний економічний тиск на неї. 

Про Китай 

Росія не є наддержавою. А от Китай – так. На сьогодні китайська економіка є принаймні вдесятеро більшою за російську. І зараз для Москви буде неймовірно складним звернутися за допомогою до Пекіну та не стати в позицію залежного. 

Якби у Росії була рівносильна держава-партнер, яка могла б допомогти, тоді військово-економічний союз був би можливим. Проте цей партер є настільки великим, що, покладаючись на нього надто сильно, Росія стане державою-васалом всупереч своїм імперським мріям.

Чи варто Китаю брати участь у перемовинах? 

Прямо зараз у пріоритеті забезпечити в економічному плані якомога сильніший тиск на режим Путіна. Не хочеться втягувати в це Китай, бо він не бере участі в цьому тиску. Ми говоримо про вільний світ, про демократичні нації, які пам’ятають про права людини та спільні інтереси. Китай до них не належить. 

Про залежність Європи від російського газу 

Через свою безвідповідальність європейці, зокрема Німеччина, дозволили собі стати залежними від імпорту російського газу. Настільки сильно, що вони навіть не бажали накладати санкції на цьому ринку.

Наразі ведеться активна дискусія щодо того, наскільки критичною може бути повна зупинка імпорту. І відповідь така: це буде відчутно, проте не так катастрофічно, як часто це сприймається.

Про майбутнє Путіна

Санкції не лише позбавляють російську еліту предметів розкоші, але й зупиняють російську промисловість. З політичної точки зору ситуація виглядає більш проблематично. Я спілкувався з людьми, і якби щось подібне відбулося 10 років тому, тоді Путін був залежний від підтримки олігархів і був би досить вразливим. 

Тепер його вплив значно більший: російське суспільство знаходиться в репресивному стані, а Путін не відчуватиме жодних страждань. 

Є непідтверджені дані про те, що багато кого з його особистих силовиків та військових заарештовано. Ми не знаємо, як це закінчиться. Все, що ми можемо зробити, то це продовжувати тиснути і сподіватися, що хтось у Росії схаменеться і скаже: «Чому ми робимо це, чому ми завдаємо удари по самим собі?»

Матеріали по темі