Два високопосадовці в Офісі президента та уряді розповіли Forbes про можливе розширення на всю економіку пільгових умов оподаткування правового режиму «Дія.City», спочатку розробленого для IT-сфери
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про бренд Shemax, який заробляє понад 100 млн на пилососах для пилу від нігтів👉 Дивіться за цим лінком
Ідея може стати альтернативою податковій реформі, ухваленій у середині березня, яка викликала критику бізнесу, зокрема асоціації «Спілка українських підприємців» («СУП»). За словами одного зі співрозмовників, у Кабміні також сумніваються у її ефективності.
Мета змін – щоб будь-який бізнес мав вибір, як йому працювати: по «Дія.City» чи на двовідсотковій системі, сказав співрозмовник у ОП.
15 березня парламент затвердив податкову реформу. Починаючи з 1 квітня компанії з оборотом до 10 млрд грн замість ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%) можуть сплачувати 2% з обороту. За даними голови комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данила Гетманцева («Слуга народу»), на таку систему вже перейшли 185 000 компаній.
«Цей механізм ефективний не для всіх: його обрали IT-компанії, діяльність яких зараз практично не обмежена, – каже співрозмовник у Кабміні, який попросив не згадувати його імені в цій статті. – Подивимося [чи ефективні нинішні пільги] ще місяць і відкриватимемо можливість для будь-якого бізнесу перейти до «Дія.City». Обмежень не буде».
Він припускає, що широкий формат «Дія.City» замінить двовідсоткову систему. «Якщо ми додамо «Дія.City», бізнес не знатиме, що робити», – каже співрозмовник.
Співрозмовник у Міністерстві цифрової трансформації на правах анонімності зазначив, що уряд справді розглядав такий варіант. Він вважає, що ідею «не буде реалізовано». Співрозмовник у керівництві парламентської фракції «Слуга народу» назвав ініціативу «дискусійною».
Що таке «Дія.City»
(натисніть "Читати більше")
Правовий режим «Дія.City» запрацював в Україні 8 лютого 2022 року. Зараз його резидентами можуть стати лише розробники програмного забезпечення, комп'ютерних ігор та компанії із суміжних сфер, наприклад робототехніки, кіберспорту та кібербезпеки.
У компанії має працювати не менше дев'яти осіб, а щомісячна зарплата працівників має бути не нижчою за €1200 на місяць. Виняток – стартапи, які можуть вийти на такий рівень зарплати за рік.
Завдяки «Дія.City» частка ІТ у ВВП України може зрости з 4% до 10% ВВП, а доходи галузі – до $16,5 млрд, говорив президент України Володимир Зеленський.
Станом на 23 лютого до «Дія.City» було подано 100 заявок, 77 із них схвалили. Першими резидентами стали Revolut, SoftServe Monobank, Reface, MacPaw та Ajax.
Депутати профільних комітетів Верховної Ради поки що не бачили конкретних напрацювань щодо реалізації цієї ідеї. Про це сказали члени «фінансового» комітету Данило Гетманцев та Ярослав Железняк («Голос»), а також представники комітетів із цифрової трансформації та економрозвитку Єгор Чернэв та Дмитро Кисилевський (обидва – «Слуга народу»).
Гетманцев проти можливих нововведень і вважає, що поки що рано робити висновки про неефективність двовідсоткової системи. «Ми ухвалили достатньо норм, щоб практично повністю забрати податковий тиск на економіку, – каже він. — Не впевнений, що треба плодити сутності».
До айтішників додати промисловість
Наприкінці березня з аналогічною ініціативою до ОП та Кабміну звернулася «СУП», яка запропонувала перевести в «Дія.City» промислові компанії та змінити умови режиму.
За словами співвласника «Нової Пошти» Вʼячеслава Клімова, такий хід здатний забезпечити українській економіці щорічне зростання 10% після закінчення війни. «Відновити економіку можна буде, лише якщо Україна стане найліберальнішою державою в Європі, а може, й у світі», – каже Клімов.
«СУП» критикує березневу податкову реформу, зазначаючи, що така модель підходить галузям із великим прибутком та переплатами з ПДВ, які не експортують свою продукцію.
Важлива перевага «Дія.City» – низький податок на зарплату: 22% від мінімальної, а не фактичної зарплати. Для бізнесу це економія в сотні мільярдів гривень, каже старший аналітик із податків Інституту соціально-економічної трансформації Вʼячеслав Черкашин.
Істотний нюанс – умова, згідно з якою резиденти «Дія.City» мають забезпечити не менше 1200 євро зарплати для своїх співробітників. «Це непідйомний тягар для багатьох великих промисловців», – констатує позаштатний консультант фінансового комітету Ради Віталій Смердов.
Перехід на «Дія.City» лише великого бізнесу, як пропонувала «СУП», коштуватиме держбюджету десятки мільярдів гривень на рік, зазначає виконуючий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. Україна могла б витримати таке навантаження від додаткових податкових пільг, за умови допомоги міжнародних партнерів, додає Черкашин. Піти на такий крок, на його думку, варто. «На економічному цвинтарі багато податків не збереш», – робить висновок Черкашин.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
