Скасування податків для ФОП та «спрощенка» для великого бізнесу. Чим країні допоможе податкова реформа воєнного часу /Фото Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Скасування податків для ФОП та «спрощенка» для великого бізнесу. Чим країні допоможе податкова реформа воєнного часу

Shutterstock

Україна запускає військову економіку та змінює податкову систему. Мета – допомогти українським підприємцям пережити війну та налагодити економічні ланцюжки. Кому це допоможе і чи допоможе

Податки воєнного часу

Парламент 15 березня ухвалив закон №7137-д, який передбачає 40 нововведень для бізнесу під час воєнного стану. Після підписання закону президентом Володимиром Зеленським компанії з оборотом до 10 млрд грн зможуть перейти на спрощену систему оподаткування, як на третій групі ФОП. Замість ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%) вони сплачуватимуть 2% з обороту.

Оборот понад 10 млрд грн в Україні лише у близько 110 компаній, каже голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха. «На цю систему зможе перейти практично весь бізнес у країні, окрім найбільших заводів», – підтверджує його слова депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк. «Це радикальне рішення, але воно має зберегти те, що називається тилом», – вважає Наталуха.

Крім найбільших компаній, перейти на спрощену систему не зможуть казино, виробники сигарет та алкоголю, каже голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Закон також допоможе і малим підприємцям.

Наприклад, ФОП не сплачуватимуть ЄСВ за мобілізованих співробітників і навіть можуть не сплачувати єдиного податку, якщо не отримують доходи. Минулого року ФОП заплатили 34,8 млрд грн єдиного податку – рекордна цифра за пʼять років. На кінець 2021 року, за даними Опендатабот, в Україні було зареєстровано 2 млн ФОП.

Підприємства, які перебувають у місцях, де відбуваються бої, не сплачуватимуть екологічний податок на час воєнного часу та рік після нього. Уряд очікував отримати від екологічного податку 5 млрд грн у 2022 році.

Ось ще кілька змін:

  • До завершення воєнного стану податкова не штрафуватиме підприємців за порушення закону про РРО. Наприклад, не буде штрафів за невидачу чеків чи непрацюючу касу. Виняток: порушення під час продажу підакцизної продукції, наприклад, пального.
  • До припинення воєнного стану компанії отримують дозвіл на імпорт та реалізацію тютюнових виробів без українського маркування. Україна приймає маркування за стандартами ЄС
  • Податкові пільги передбачені і власникам земельних ділянок. З березня і до кінця 2022 року вони звільняються від плати за землю, розташовану на територіях, де йдуть бої. Землевласники також не зобовʼязані сплачувати мінімальну плату за землю до кінця 2023 року.
  • Уряд скасовує перевірки для бізнесу.
  • Скасовує акциз на паливо та знижує ставку ПДВ з 20% до 7%.

Навіщо потрібні такі поблажки

Головне завдання податкового закону – щоб бізнес поновив роботу, каже Желєзняк. «Бізнес звернувся з проханням спростити систему оподаткування. А ми запропонували таку систему, – каже він. – Це екстрений захід тільки на воєнний час, а далі побачимо».

Бізнес зараз активно співпрацює з керівництвом країни, підтверджує Дмитро Шимків, голова ради директорів Darnitsa Group. «Ми працюємо з усіма членами уряду з першого дня війни, – каже він. – Вражає швидкість реакції міністрів, швидкість ухвалення рішень».

Між бізнесом та урядом, за його словами, налагоджено взаємодопомогу та координацію, а рівень бюрократії максимально знижено. «Зараз інша економіка – економіка війни», – каже Шимків.

Перехід на спрощену систему добровільний, і багато компаній, як вважає Желєзняк, не захочуть цього робити. «Для багатьох компаній діюча система з ПДВ та податком на прибуток зрозуміла, вони до неї звикли, – каже він. – До того ж навіщо компанії, яка не отримує прибутку, переходити на систему, де потрібно сплачувати податок не з прибутку, а з обороту».

Запропонована схема може підійти не всім, підтверджує Гетманцев. Ми дали дві опції для бізнесу, тепер вибір за ними. Для нас важливо, щоб бізнес почав працювати», – каже Гетманцев.

Оформити заявку на податкові пільги можна у електронному кабінеті Державної податкової служби України. «Це не займе багато часу, – каже Гетманцев. – Процес аналогічний переходу на єдиний податок».

Ухвалений податковий закон – лише перший крок до більшої податкової реформи, каже пан Наталуха. «Чим далі, тим більше проявлятиметься цілісна картина повоєнної економіки, – каже він. – Все це базуватиметься на головному принципі повоєнного відновлення: максимальна свобода бізнесу».

Скільки недоотримає державний бюджет

У 2022 році уряд очікував отримати 158 млрд грн від податку на прибуток і 180 млрд грн ПДВ із товарів, вироблених у країні.

Вже зараз зрозуміло, що ці плани не збудуться через вторгнення Росії до України. Але наскільки менше податків недоотримає Україна, наразі невідомо. «Наразі це неможливо підрахувати, ми навіть не знаємо, скільки у нас підприємств зараз лишилося», – каже Желєзняк.

Перші цифри будуть зрозумілі наприкінці березня, каже Гетманцев.

На частку 10 областей, де йдуть бої, припадає половина ВВП, сказав Forbes міністр фінансів Сергій Марченко. Міністерство економіки вважало, що втрати становитимуть від третини до половини ВВП.

За іншою оцінкою, йдеться про загальні втрати $500 млрд, але точно можна буде підрахувати лише після війни.

Що про податкову реформу думає бізнес

Зменшення фіскального навантаження дозволить збільшити робочий капітал – це те, що зараз потрібно для всіх компаній, каже Шимків. «В умовах війни ми вітаємо будь-які спрощення», – каже він. Шимків поки що не готовий сказати, чи перейде «Дарниця» на нову систему. «Наші фінансисти зараз вивчають закон», – каже він. З його слів, фінансові питання для компаній відійшли на другий план. Зараз головне – виробництво, логістика та безпека людей, каже підприємець.

Ще одне ключове для бізнесу нововведення цього закону – спрощене адміністрування, вважає Андрій Здесенко, власник корпорації «Біосфера». «Нині ні у нас, ні у держави немає ресурсів, щоб займатися адмініструванням, перевірками, – каже він. – Багато людей або мобілізовані, або виїхали. Він поки що теж не знає, чи «Біосфера» переходитиме на цю систему. «Закон прийнято, ми його проаналізуємо і вирішуватимемо», – говкаже орить він, практично повторюючи слова Шимківа.

Підприємства також відчувають кадровий голод – одні поїхали за кордон, а інших призвали на фронт. Щоб економіка запрацювала, уряду потрібно створити перелік спеціальностей, які не підлягають мобілізації, каже Здесенко. «Має бути перелік захищених людей, які критичні для банківської сфери, виробничого сектору, медицини, – каже він. – Зараз ключовим співробітникам можуть вручити повістку та призвати».

Серед першочергових реформ після завершення війни Здесенко просить у держави такі:

  • заміна податку з прибутку податком на виведений капітал;
  • реформа ПДФО;
  • скасування ПДВ на ввезення у країну обладнання;
  • дешеве кредитування під проєкти відновлення виробництв.

Але це потім – зараз українські компанії мають відновити роботу, почати виробляти продукцію, платити податки, а уряд має всіляко цьому сприяти, каже Шимків. «Країні потрібно, щоб поновилися економічні ланцюжки, щоб економіка працювала, – вважає він. – Так, працювати дуже складно. Так, стріляють, підривають. Але що лишається? Сидіти плакати та читати Facebook?»

Матеріали по темі