Путін не зміг захопити Україну, але обвалив економіку Росії. Що втратили росіяни за місяць війни /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Путін не зміг захопити Україну, але обвалив економіку Росії. Що втратили росіяни за місяць війни

Getty Images

Тисячі санкцій, втрата сотень іноземних компаній, обвал рубля і удар по фондовому ринку – за чотири тижні війни з Україною Росія не досягла суттєвого військового прогресу, але завдала серйозної шкоди власній економіці.

Ефект бачать і російські підприємці, які зіткнулися з катастрофою логістики постачання, і фінансисти, які стали ще більш залежними від дій держави, і звичайні росіяни – у цінниках магазинів та чергах за дефіцитними товарами.

Масштаби обвалу економіки РФ покаже більш тривалий період. Які показники першого місяця війни вже зараз свідчать про його неминучість?

Чемпіон із санкцій

З 2014 року проти російських фізосіб та компаній введено 7116 міжнародних санкційних заходів. Це вдвічі більше, ніж в Ірані, який зазнавав санкцій через спроби розгорнути свою ядерну програму.

До 24 лютого проти РФ діяли 2754 санкції, за місяць війни Україна та західні партнери ввели ще 4362 заходи, свідчать дані глобальної бази даних ризиків Castellum.AI.

Арешт золотовалютних резервів Росії на $300 млрд

До війни загальний обсяг золотовалютних резервів Росії перевищував $640 млрд. Через санкції Європи та США майже половина з них заморожена. З допомогою резервів Центробанк РФ міг стабілізувати курс та погашати зобовʼязання з держборгу.

Приблизно $132 млрд резервів РФ перебуває у фізичному золоті, однак і тут США запровадили санкції. Частина золотовалютних резервів РФ знаходиться в юанях, у звʼязку з чим західні партнери тиснуть на Китай, щоб він також обмежив доступ Росії до своєї валюти.

Офіційна девальвація рубля на третину, неофіційна – майже в двічі

З 24 лютого офіційний курс рубля обвалився на 29% — з 80,4 руб/$ до104 руб/$. Після заморожування резервів, відтоку капіталу та низки секторальних санкцій Мінфін РФ зобовʼязав експортерів продавати 80% валютної виручки, щоб забезпечити відносно стабільний приплив валюти до країни. Разом із заявою влади про переведення розрахунків за газ на рублі це допомогло помʼякшити наслідки для російської валюти, курс якої на піку досягав 130–140 руб/$.

Ситуація у роздрібному сегменті відрізняється від офіційних цифр: за даними російського ресурсу banki.ru, середній курс продажу долара в Москві вдень 24 березня становив 130,4 руб/$, що відповідає майже дворазовій девальвації рубля порівняно з довоєнним рівнем.

Втрата сотень великих іноземних компаній

Внаслідок вторгнення РФ в Україну понад 450 іноземних компаній вирішили залишити російський ринок або суттєво/частково скоротити діяльність на ньому, свідчать дані Школи менеджменту Єльського університету.

169 компаній (у тому числі BP, Shell і ExxonMobil, McKinsey, Deloitte, KPMG, Netflix, ЕРАМ, eBay) вирішили піти з Росії, 191 (Adidas, Amazon, Burger King, Dell) – тимчасово призупинила діяльність, 30 (Allianz, Bunge, Bosch, Pepsi) – частково згортають бізнес, 56 (Bayer, Cargill, Hilton, Mars, Unilever) – відмовилися від нових інвестицій, але продовжують працювати.

Також у списку 36 компаній (зокрема, Astra Zeneka, Auchan, Lenovo, Raiffeisen Bank International, Naspers), які продовжують повноцінно функціонувати, незважаючи на триваючі військові дії та загибель значної кількості цивільних осіб.

Інфляція ставить рекорди

Річна інфляція в РФ з 12 по 18 березня прискорилася до 14,53% проти 12,54% тижнем раніше, – максимальне тижневе зростання з 1998 року. Інфляційні очікування росіян у березні зросли майже до історичного максимуму – 18,3%, повідомляє Центробанк РФ. Очікування підприємств – на історичному максимумі.

Прогноз аналітиків щодо інфляції на кінець 2022 року – 20%, зазначає ЦБ РФ. За підсумками 2021 року інфляція у Росії становила 8,4%, на 2022-й місцевий центробанк прогнозував 4–4,5%. Британський Центр досліджень економіки й бізнесу прогнозує, інфляція в Росії досягне 30% на початку 2023 року. 

З банківської системи пішло майже $27 млрд, у банки влили близько $80 млрд

За перший тиждень березня росіяни вивели з банківської системи у готівку близько 2,8 трлн рублів, каже топменеджер одного з російських держбанків, який побажав зберегти анонімність. За перші кілька днів війни росіяни забрали з банків близько 500–600 млрд рублів, зазначає експерт CASE Україна та ексдиректор департаменту фінстабільності НБУ Євген Дубогриз. Усього за лютий, за його підрахунками, відтік коштів населення склав 1,2 трл рублів, або 3,5% суми станом на початок місяця.

Після того як ЦБ РФ підвищив облікову ставку вдвічі до 20%, населення стало повертати гроші на депозити. «Російський Центробанк звітує, що знову йде приплив коштів. Не бачу підстав не вірити, – каже Дубогриз. – Ставки за депозитами в середньому зросли з 8–9% річних до 13–15%».

Станом на 22 лютого загальна заборгованість банків перед ЦБ Росії становила 1,3 трлн рублів, розповів Дубогриз. На 2 березня обсяги рефінансу зросли до 9,8 трлн руб. «За тиждень з початку війни ЦБ дав російським банкам рефінансу на 8,5 трлн рублів, – каже Дубогриз. – З них майже 5 трлн руб уже повернули, зараз загальний обсяг рефінансу становить 4,7 млрд рублів».

Фінансові ринки не працювали майже місяць

Щоб не допустити різкого обвалу російських цінних паперів, ЦБ РФ майже чотири тижні поспіль не дозволяв працювати Московській біржі, найбільшому російському фондовому майданчику.

21 березня Мосбіржа відкрилася лише для операцій із облігаціями федеральної позики (ОФЗ, аналог українських ОВДП). З 24 березня розпочалися торги 33 акціями з 50, що входять до індексу Московської біржі (IMOEX). При цьому, побоюючись різкого відтоку валюти, російська влада заборонила операції з продажу цінних паперів іноземними інвесторами, вирішивши самостійно підтримувати попит на них. Для цього ОФЗ та акції російських компаній має намір купувати безпосередньо держава. На це влада ще на початку березня виділила до 1 трлн рублів з Фонду національного добробуту.

Матеріали по темі