Топменеджерів та членів наглядової ради держкомпаній тепер можуть звільнити через відсутність в Україні. Це адекватне чи дивне рішення? (і до чого тут Коломойський) /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Топменеджерів та членів наглядової ради держкомпаній тепер можуть звільнити через відсутність в Україні. Це адекватне чи дивне рішення? (і до чого тут Коломойський)

Getty Images

1 квітня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №7176, який дозволяє уряду зобов'язувати топменеджерів держбанків та держкомпаній, а також членів їхніх наглядових рад бути присутніми на робочих місцях безпосередньо у хед-офісах.

Рішення загрожує позиціям низки іноземців, які виконують роль незалежних членів спостережних рад найбільших компаній та держбанків, зокрема, ПриватБанку.

Рішення депутатів від 1 квітня вносить зміни до законів «Про банки та банківську діяльність» та «Про управління обʼєктами держвласності». Парламент міг ухвалити подібний законопроєкт ще до війни: документ був готовий до повторного другого читання вже 22 лютого.

Головне нововведення – уряд може самостійно вирішити (або доручити це керівнику), що винятковим місцем роботи членів усіх основних органів, від яких залежить прийняття рішень, має бути офіс за місцем реєстрації самої фінустанови чи держкомпанії. Рішення Кабміну стосуватиметься конкретних підприємств, пояснює голова «економічного» комітету Ради та один із ініціаторів законопроєкту Дмитро Наталуха.

До фінального голосування документ підійшов зі змінами. Позитивне – у першій редакції йшлося про терміни дії нової норми у варіанті «військовий стан + 180 днів», в остаточній – лише у межах військового стану, розповідає заступник голови «фінансового» комітету Ради Ярослав Железняк. Також у тексті зʼявилося формулювання «прибути невідкладно», тоді як у попередніх версіях йшлося про 48 годин, зазначає аналітик Центру корпоративного управління Київської школи економіки Олександр Лисенко.

За словами Наталухи, «невідкладно» означає, що менеджер може приїхати до України якнайшвидше, але з урахуванням транспортних обмежень, повʼязаних із війною. «Норма про 48 годин була значно жорсткішою», – зазначає він. Рішення, скільки часу давати іноземцям на приїзд в Україну, прийматиме керівник підприємства, уточнює Лисенко з КШЕ.

Нововведення по всіх держкомпаніях заступник міністра економіки Денис Кудін пояснював ризиками втрати інтернету та інших засобів звʼязку, що унеможливить віддалену роботу менеджменту та наглядових рад. «В умовах військових ризиків у підприємств може виникнути потреба перегляду витрат, – говорив він у коментарі «Інтерфакс-Україна». – Без дієздатної наглядової ради це неможливо».

Ця мотивація має сенс, згоден Лисенко з КШЕ, проте вона принципово не вирішує проблем, які можуть постати перед держкомпаніями під час війни. «Припустимо, менеджмент та члени наглядової ради зобовʼязані їхати до Києва, – каже він. – Якщо вони не доїдуть або доїдуть не всі, у нас є ризик недостатнього кворуму».

Іноземці, які працюють у держкомпаніях, мають максимально допомогти роботодавцю, тобто державі, у найважчий час, упевнений Наталуха. «Росіяни бʼють по стратегічних обʼєктах. Багато підприємств, зокрема ОПК, зараз потребують релокації, – розповідає він. – Мені важко уявити, що людина може, наприклад, із Відню по Zoom обговорювати адреси та іншу сенситивну інформацію».

Більш актуальні проблеми, вважає Лисенко, — обмежені повноваження топменеджменту, який, наприклад, не може здійснювати закупівлі без погодження спостережною радою чи міністерством, а також правила продовження повноважень керівників та членів наглядових органів.

«Чинний закон забороняє перепризначати людей без конкурсу, повноваження можна продовжити максимум на три місяці, – пояснює він. – В умовах війни на це просто нема часу».

За словами Наталухи, у разі звільнення членів НР або топменеджерів, Кабмін призначатиме замість них тимчасово виконуючих обовʼязки. Відповідний конкурс відбудеться після завершення дії воєнного стану.

Ризики для ПриватБанку

Практичний наслідок ухвалення цього закону — під ризиком звільнення опиняються іноземні члени, низки держкомпаній та держбанків. Таких людей чимало. Наприклад, у «ПриватБанку» іноземці займають чотири крісла членів наглядової ради з девʼяти, у «Ощаді» – пʼять із девʼяти. Переважна частина з них — незалежні члени, роль яких — захищати банк від невигідних йому рішень, які можуть бути навʼязані власником (державою).

Незалежні члени працюють за принципом часткової зайнятості, зазначає незалежний член НС «ПриватБанку» Роман Сульжик, тож у них є інша робота. Члени наглядової ради «Привату» витрачають на питання повʼзані з банком кілька тижнів на місяць. «Шерон Іскі дзвонила Ілону Маску та попросила для нас термінали супутникового інтернету Starlink, які зараз вже працюють у Дніпрі та інших офісах Привату, – розповідає Сульжик. – Який сенс змушувати її летіти із Вашингтону сюди?».

Якщо іноземців звільнять, каже Сульжик, наглядова рада Привату може стати нелегітимною, і тоді уряд візьме її під пряме управління. «Є ризик, що новими членами наглядової ради можуть стати «псевдонезалежні» українці, які можуть ухвалити рішення про відкликання позовів проти Коломойського із судів у США та Великій Британії, – побоюється він. – Наглядова рада у поточному складі таке рішення не підтримає».

«Популізмом» закон називає і один із представників держави у наглядовій раді держкомпанії, який попросив не згадувати його у статті. «В умовах війни наглядові поради неможливо нормально перезапустити, є ризик, що місця професіоналів займуть люди, лояльні до влади», – додає він.

Наталуха відкидає будь-які звинувачення у підігруванні Коломойському. «Усі олігархи – Коломойський, Пінчук, Фірташ та інші – зникнуть як феномен, щойно ми вступимо до ЄС – під тиском самої цивілізації, – пояснює він. – Тому я вважаю неадекватною бінарну аргументацію, коли ми говоримо «або інтереси Коломойського, або іноземці у держкоманіях».

«Сподіваюся, закон буде ветований», – каже заступник виконавчого директора від України у Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован. Він підкреслив, що у перші тижні війни дії української влади викликали оплески поваги та підтримки серед українців та іноземних партнерів, але закон 7176, на його думку, «відстоює інтереси деяких осіб, які давно бажають змінити керівництво окремих державних банків або навіть повернути собі націоналізований банк». Пандемія навчила всіх працювати онлайн, додає Рашкован. Зміни, запропоновані новим законом, вважає він, надмірні, невчасні та шкідливі.

Матеріали по темі