Якщо Росія не зможе виконати виплати за борговими зобовʼязаннями до середи (16 березня), то це може запустити перший російський дефолт боргів у іноземній валюті з часів Революції 1917-го. Агентство Bloomberg пояснює, чому так може відбутися.
Російська економіка на межі, її валюта обвалилася, а її борги вражають. Далі у списку – потенційний дефолт, який обійдеться інвесторам у мільярди доларів і призведе до того, що країну витурять із більшості інвестиційних ринків.
Тривожні вогні світяться, як новорічна ялинка, адже в середу (16 березня) уряд має почати процес виплат $117 млн за доларовими борговими зобовʼязаннями – це стане ключовим моментом для інвесторів, які вже побачили, як суттєво знецінилися їхні інвестиції з моменту вторгнення Росії в Україну минулого місяця.
Уряд запевняє, що всі борги будуть виплачуватися, але через санкції, які наклали через війну, робити це країна буде поки що в рублях. Неспроможність виконувати виплати або здійснення виплат у місцевій валюті, а не в доларах, запустять зворотний відлік до потенційної хвилі дефолтів кредитів у іноземній валюті на загальну суму $150 млрд, які взяли уряд і російські компанії, серед яких «Газпром», «Лукойл» і «Сбербанк».
Ці події навіюють спогади про попередні кризи, серед яких російська криза 1998-го, коли країна не змогла виплатити зобовʼязання за деякими рубльовими кредитами, а також аргентинська криза трьома роками пізніше.
Сигнали про близькі фінансові негаразди стають більш очевидними для багатьох найбільших у світі фінансових установ, серед яких BlackRock Inc. і Pacific Investment Management Co. Але навряд чи проблеми будуть лише у гігантів інвестиційних ринків. Адже лише кілька тижнів тому Росію визнали надійною країною для інвестицій, в неї почали вкладати гроші розпорядники пенсійних, наукових і благодійних фондів, тож постраждають і прості люди.
«Дефолт буде монументальних масштабів, – сказав Джонатан Прін, інвестиційний менеджер у Greylock Capital Associates. – Якщо говорити про долар, це буде найбільш відчутний дефолт на ринку молодої економіки з часів кризи в Аргентині. Якщо ж говорити про вплив на загальний ринок, то це буде найбільш значний дефолт на ринку молодої економіки з часів кризи в Росії у 1998-му».
Загальний борг російських компаній у іноземній валюті складає $105 млрд
Росія вже стала безправною у світі торгівлі після накладання санкцій і виходу з неї іноземних фірм, таких як Coca-Cola Co. і Volkswagen AG, з дня початку війни. Уряд відреагував на це введенням контролю за капіталом, обмеживши відтік грошей, щоб захистити економіку і рубль.
Бізнес і громадяни відчули наслідки економічного спаду, а інфляція стрімко наближається до 20%. За повідомленням міністра фінансів, близько половини резерву іноземної валюти країни – приблизно $300 млрд – заморозили. Хай там якою буде політика Кремля з приводу виплати кредитів у іноземній валюті, та компаніям буде важче розплатитися зі своїми борговими зобовʼязаннями, адже зменшення попиту впливає на продажі і доходи.
Через санкції і низку постанов, які Росія випустила у відповідь на них, схоже, що дефолт майже неминучий. Своп-ринки дають 70% гарантії на те, що це станеться цього року. У Fitch Ratings впевнені, що дефолт «близький». Орієнтовна ціна на деякі облігації країни складає близько 20 центів на долар. Лише за кілька днів до вторгнення ціни на деякі облігації були вищими за прогнозовані.
Окрім того, що облігації країни падають до рівня непотрібності, війна вплинула на різні ринки. Цього року рубль впав на 35% відносно долара, а місцевий ринок акцій не відкривається вже два тижні.
Наприкінці 1990-х Росія не змогла виплатити домашній борг, тому дефолт боргу в іноземній валюті стане першим з часу після Революції 1917-го, коли більшовики відмовилися визнавати царські борги.
У понеділок російське міністерство фінансів видало наказ про виплату $117 млн, хоч валюту виплати там не уточнили. Згідно з умовами фінансування цих облігацій, використання рублів для виплат не варіант.
Якщо Росія не виконає ці боргові зобовʼязання, то технічно у неї є 30 днів пільгового періоду, тобто до 15 квітня в неї ще буде шанс розплатитися за ними.
Росіяни скуповують електроніку і товари довготривалого зберігання під час економічної кризи 1998-го через очікуване зростання цін і знецінення рубля Фото Getty Images
Офіційне оголошення дефолту також може зняти необхідність виплачувати кредитні дефолтні свопи – такі собі інструменти для підстраховки, які покликані покрити втрати, якщо компанія чи країна не зможе виконати боргові зобовʼязання.
Згідно з Шивон Морден, інвестиційної спеціалістки в Amherst Pierpont, карколомний і несподіваний перехід Росії від надійної для інвестицій країни до інвестиційної пастки принесе великі втрати тим, кому заборгувала країна.
«Коли дефолт – це затяжна подія, яку спричиняє погане керівництво, то економічний вплив і втрати можна стримати поступовим продажем активів, – пояснює вона. – Унікальність сьогоднішніх подій у тому, що все це сталося несподівано і захопило всіх зненацька».
Станом на 28 лютого, у Franklin Resources Inc. один фонд списав вартість боргових зобовʼязань Росії більше ніж вполовину, до $194 млн. Наприкінці січня фонди BlackRock управляли інвестиціями у російські активи на загальну суму у близько $18 млрд, а з часу російського вторгнення вони впали на понад 90%, і тепер клієнти мають менше $1 млрд інвестицій в країну. На такий спад вірогідно вплинула низка факторів: від списань до викупу інвестицій клієнтів із початку війни.
Серед інших великих інвесторів у Росію можна назвати Ashmore Group, спеціаліст з молодих ринків, а, за даними Bloomberg, Capital Group і Fidelity є одними з найбільших доларових кредиторів Росії.
Також Bloomberg повідомляє, що поточний доларовий борг країни і її компаній складає близько $120 млрд, на другому місці за розміром йде борг у євро. У «Газпрому», державного газового гіганта, близько $25 млрд боргу.
Хоч борг і немаленький, його недостатньо для спричинення системної проблеми з фінансовими ринками. Така думка керівної директорки МВФ Крісталіни Ґеорґієвої, яка минулими вихідними сказала, що хоч звʼязки світових банків із Росією значні, «їхній розрив не загрожує світовій банківській системі».
Низка суверенних єврооблігацій дозволяє виплати в національних валютах, і деякі компанії випускали свої боргові зобовʼязання через іноземні дочірні компанії і мають долари в офшорах. Та значна невпевненість залишається, особливо коли клірингові фірми, серед яких Clearstream і Euroclear, перестали приймати рубль як валюту для розрахунку і заборонили російським установам проводити більшість транзакцій.
Якщо власникам облігацій не заплатять у доларах у середу, то почнеться дуже довгий, складний процес. Історія тут навряд чи хороший провідник, але, за словами головної економістки Світового Банку Кармен Райнгарт, саме Росії належить рекорд із найдовшого періоду між дефолтом і певною формою розрахунку з кредиторами – майже сім десятиліть до 1986 року.
Якщо ж говорити про російські компанії, то окрім неспроможності розплатитися з борговими зобовʼязаннями, у них виникає ще одна проблема: знайти адвокатів і радників, які готові взятися за їхні справи. Минулого тижня JPMorgan Chase & Co. відмовилася надати послуги з потенційної реструктуризації боргу пошуковику Yandex NV.
А тим часом низка дедлайнів наближається. Гірничо-металургійна компанія «Северсталь» повинна зробити боргову виплату в середу, а «Євраз» і «Тінькофф банк» – у неділю. Виплати «Газпрому» припадають на наступний тиждень, а після нього прийде черга і нафтохімічної компанії «Сибур» та золотодобувної «Полюс».
Кредитори, яким компанії не виконують виплати за борговими зобовʼязаннями, мало що можуть зробити із боржниками наразі, каже Так Гарді, керівний директор у групі фінансової реструктуризації Houlihan Lokey’s.
«Максимум, що вони можуть, так це спопеляти одне одного поглядом, – пояснює він. – Якщо бізнес знаходиться на території Росії, то посягати на його активи ти не можеш. Якщо в інших країнах, то компанії можуть завбачливо подати заяву до суду для отримання захисту від розпродажу майна для виплати боргу або укласти угоди з кредиторами на відтермінування виплат».
Лі Бучгайт, один із найвизначніших спеціалістів з реструктуризації боргу в світі, каже, що інвесторам треба приготуватися до тривалої гри. Він припускає, що кредитори можуть бути особливо безкомпромісними у ставленні до Росії з моральних, а не лише фінансових причин.
«Україна має майже абсолютну підтримку навіть серед інституційних інвесторів, які особливо постраждали у фінансовому плані від війни. Деякі з цих інвесторів можуть захотіти завдати нищівного удару заради благої справи, – міркує Бучгайт. – Зробити це можна, приміром, проголосувавши за те, щоб Росія негайно виплатила всі зовнішні боргові зобовʼязання після пільгового періоду, а потім вдатися до юридичних заходів, що супроводжують таке рішення. Мене не здивує, якщо деякі кредитори зроблять це з більшою завзятістю, ніж зазвичай у випадках із дефолтом суверенного боргу».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
