Категорія
Гроші
Дата

The Economist стверджує — Україні загрожує дефолт. Чи так це насправді? Розповідає аналітик Олександр Паращій

5 хв читання

дефолт Олександр Паращій /з особистого архіву

Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій Фото з особистого архіву

У статті минулого тижня видання The Economist знову згадало Україну в «тривожному контексті»: буцімто нам «загрожує дефолт». Чомусь багатьох в Україні злякав «висновок» поважного журналу про те, що у випадку дефолту Україні «могла б загрожувати катастрофа з довгостроковим відновленням». Forbes Ukraine попросив керівника аналітичного відділу Concorde Capital Олександра Паращія пояснити, що відбувається та які «типи дефолтів» на нас чекають вже в найближчий місяць.

Слово «могла б» (в оригіналі «could») англійські словники співміряють з імовірністю до 50% (точніше, десь в районі 30%). Але навіть 30% – це явне перебільшення від поважного журналу. У будь-якому разі говорити про «катастрофу» (навіть віддалену, яка буде вже після перемоги) як про факт точно не можна. 

Але про що треба говорити – так це про дефолт. Не тому, що він якось на нас вплине, а тому, що це слово буде зустрічатися стосовно України в найближчі два місяці дедалі частіше. 

І його не потрібно боятися. Бо навіть The Economist не прогнозує для нас жодних страшних наслідків від того «дефолту». 

Чому саме зараз заговорили про дефолт

Річ у тому, що Україна зараз веде активні переговори з приватними міжнародними кредиторами – тримачами українських державних єврооблігацій. Результатом цих переговорів стане:

  • відтермінування строків погашення облігацій (бо найближче погашення за графіком на нас чекає вже 1 вересня),
  • зменшення процентних ставок за облігаціями (зараз середня ставка за ними 7,5%, найближчий купон маємо сплатити 1 серпня) та, імовірно,
  • списання частини боргу (який на 1 серпня становитиме $23,4 млрд).

Ці переговори потрібно буде завершити до першого платежу за цими облігаціями, тобто до 1 серпня (точніше, до 10 серпня, бо за правилами в України буде 10 додаткових днів, щоб здійснити платіж). 

Ці переговори мають формально завершитися зміною умов обігу облігацій (строк, сума, проценти) на більш сприятливі для України. Такі зміни будуть класифікуватися як «дефолт». 

Слово «дефолт» могло б нести для нас негативне значення у тому випадку, якби Україна в односторонньому порядку відмовилася платити кредиторам. 

Але Україна цього не робить. А намагається домовитися з кредиторами. І найважливіше в тих переговорах – це те, що їх ініціював МВФ. Можна впевнено сказати, що Україна веде переговори саме від імені МВФ, який вже «подарував» Україні частину грошей, що належать приватним кредиторам (нам залишилося їх «забрати»). 

Які «дефолти» чекають на Україну 

Щоб спокійніше сприймати слово «дефолт», подивімось, які «типи дефолтів» на нас чекають вже в найближчий місяць. Для зручності розташуємо їх в порядку спадання імовірності. 

(А) Фактичний дефолт

Це коли позичальник (Україна) перебуває в такому стані, що приватні кредитори не готові йому (їй) позичати гроші. 

Імовірність. Власне, як підкреслено у статті The Economist, ми вже тут. І це почалося у лютому 2022 року. 

Наслідки. Нашому уряду не позичають приватні кредитори. Доводиться розраховувати виключно на фінансування від іноземних урядів та міжнародних організацій. 

Тривалість. Вийти в цього стану, на думку авторів The Economist, ми зможемо лише після закінчення російської агресії. Але насправді можемо і раніше, адже за період не такої інтенсивної агресії, між 2014-м та 2022 роками, ми з дефолту-А таки виходили (тобто, не зважаючи на війну, нам позичали гроші приватні кредитори). 

(В) «Дефолтний» рейтинг

Це коли міжнародні рейтингові агентства у своїх звітах напишуть, що в України (чи її боргових паперів) рейтинг понижується до категорії «обмежений дефолт» чи «вибірковий дефолт». 

Імовірність настання дефолту-В – 100%, бо він настає кожен раз, коли ми передомовляємося із кредиторами про нові умови обслуговування боргу. І в цьому випадку це для нас бажана подія, бо непоширення нашого рейтингу в серпні-вересні до «дефолтного» буде означати, що Україна «капітулювала» перед кредиторами (дефолт-В також настає разом із дефолтом-С чи дефолтом-D, але це інша історія). 

Наслідком дефолту-В буде запис про це в нашій рейтинговій історії, але страшних практичних наслідків для нас це не матиме (бо це буде не вперше – ну буде однією поганою «оцінкою в журналі» більше). 

Тривалість дефолту-В – від кількох секунд (якщо не настав дефолт-С чи дефолт-D) до кількох років. 

(С) Подія дефолту (яка автоматично тягне за собою дефолт-В) 

Це коли настане 10 серпня (1 серпня плюс 10 пільгових днів), теперішні умови обігу єврооблігацій будуть ще діяти, а Україна (цілком прогнозовано) не заплатить свій купон. Тобто, коли Україна порушить чинні на той момент умови обігу облігацій. А точніше, якщо на 10 серпня ці умови ще будуть чинними (бо, нагадаю, основна мета переговорів з кредиторами – змінити умови). 

Імовірність такого дефолту – близько 90%. Адже навіть за дуже імовірного сценарію, що Україна та приватні кредитори домовляться про нові умови обслуговування єврооблігацій найближчими днями, часу на те, щоб провести усі формальності та юридично оформити нові умови, може не вистачити (тож на 10 серпня старі умови ще формально будуть чинними). 

При цьому, за такого розвитку подій, усі будуть розуміти, що ті умови є застарілими, тож на той дефолт-С усі заплющать очі. 

Тривалість такого дефолту – від одного дня до кількох місяців (усе залежить від швидкості завершення усіх необхідних процедур). Або до кількох років (у випадку настання дефолту D). 

Наслідки такого дефолту для нас – десь такі ж як для дефолту-В. 

(D) Справжній дефолт (який автоматично тягне і дефолт-В, і дефолт-С) 

Це якщо Мінфін та кредитори не домовляться про нові умови обслуговування боргу до 10 серпня. Тобто, старі умови обслуговування боргу діятимуть і де-факто, і де-юре, але Україна платити за ними не буде.

Імовірність такого дефолту зараз виглядає низькою, бо сторони нібито декларують намір домовитися якнайшвидше. 

Тривалість. Якщо дефолт-D і станеться, то це буде не кінець історії, адже рано чи пізно сторонам доведеться домовитися. Тобто триватиме цей дефолт доти, поки не домовляться. І це може тривати роками. Наприклад, у дефолті-D перебував «Нафтогаз» десь із серпня 2022 до грудня 2023. 

Наслідки для нас – приблизно такі самі, як і для дефолтів В та С, тобто ніякі (наприклад, півторарічне перебування компанії «Нафтогаз» у такому дефолті мало хто з українців помітив). 

Оце, власне, і всі можливі дефолти, з якими ми матимемо справу в найближчі кілька місяців. 

Але є ще один «дефолт», яким нас лякають вже чверть століття: 

(І) Дефолт-російський мем

Це трикратне здорожчання долара та швидке зубожіння населення як наслідок попередньої недолугої економічної політики уряду та відтоку капіталу з країни. Іншими словами, це «російський дефолт» зразка 1998 року. 

До дефолту це має дуже віддалене відношення. Бо це лише наслідки недолугої політики урядів (російського та українського) в середині 1990-х, яка призвела до валютної кризи у 1998 році. І лише тому, що це супроводжувалося дефолтами типу В, С та D, уряди тоді дуже гарно «списали» усі свої промахи на «дефолт». 

Відтоді слово «дефолт» у росіян означає трикратне здорожчання долара. 

Нам же цю «спільну» сторінку історії треба забути, а натомість треба називати речі своїми іменами. І припинити боятися дефолтів.

Матеріали по темі

 

Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд
В новому журналі Forbes Ukraine: список NEXT 250 перспективних компаній малого та середнього бізнесу

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні