Категорія
Компанії
Дата

Що робити, якщо ваш дім чи бізнес зруйнувала війна Росії. Практичні поради юристів

Конкретні алгоритми, які допоможуть захистити ваші права та інтереси, якщо бізнесу завдано збитки, а майно зруйноване, пошкоджене або захоплене.

Порушуючи норми міжнародного права, Росія продовжує вести війну проти України, атакуючи об’єкти цивільної інфраструктури та завдаючи збитки підприємствам. За розрахунками Київської школи економіки, за перший місяць російського вторгнення було пошкоджено, зруйновано або захоплено 4431 житловий будинок, 92 підприємства, 8 цивільних аеропортів, 11 торгово-розважальних центрів та значну кількість інших об’єктів інфраструктури. 

Що робити, якщо ваш бізнес або житло було пошкоджено чи зруйновано?

1. Забезпечте зберігання документів, які підтверджують право власності на майно, якому завдано збитків, та, за можливості, організуйте отримання актуальних витягів із реєстрів, що підтверджують право власності, наприклад з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2. Зателефонуйте до ДСНС у випадку надзвичайної ситуації, руйнування, спричиненого збройним нападом, що загрожує здоров’ю, життю чи майну, та повідомте їм про обставини ситуації. Після приїзду працівників ДСНС попросіть копію акту, що підтверджує виникнення надзвичайної ситуації та пошкодження чи руйнування майна. 

3. Зателефонуйте до поліції, якщо було скоєно кримінальне правопорушення, наприклад мародерство, пограбування, умисне знищення або пошкодження майна, та повідомте обставини. Працівник поліції перевірить вашу особу та зареєструє ваше повідомлення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) одразу або протягом 24 годин із моменту отримання повідомлення. Після реєстрації буде розпочато досудове розслідування, і вам буде надано витяг з ЄРДР, що підтверджує ключові факти розслідування. Переконайтеся в належному отриманні витягу з ЄРДР. На цьому етапі зверніться за допомогою до юриста. 

4. Зафіксуйте надзвичайну ситуацію, злочин якомога швидше, використовуючи фото/відео, але тільки після того, як переконалися у власній безпеці. Фото/відеозапис має чітко фіксувати місце, дату та дані особи, яка здійснює фіксацію (врахуйте обмеження на відеозйомку об’єктів, встановлені державними органами). Для запису використовуйте технічні можливості смартфонів, наприклад хронологію подій, фото з великим розширенням, панорамні фото, що дозволить краще зафіксувати основні факти. 

5. Запишіть контактні дані свідків події, щоб правоохоронні органи могли пізніше з ними зв’язатися чи викликати на допит, та отримайте самостійно письмові чи відеосвідчення свідків, якщо правоохоронні органи (наприклад, поліція) тимчасово не недоступні. Враховуйте можливість залучення адвокатів, які уповноважені, з-поміж іншого, збирати інформацію, що може бути використана як докази, та брати свідчення у людей за їхньою згодою. Адвокат або за його відсутності ви чи ваш представник повинні переконатися, що свідчення належним чином структуровані та достовірні, а також включають такі відомості: 

  • особа, яка допитує свідка; 
  • ім’я та контактні дані свідка; 
  • тип обʼєкта, якому завдано збитків (промисловий обʼєкт, інфраструктура, житло, інше);
  • місцерозташування враженого об’єкта (місто/село, район, область, вулиця, будинок);
  • дату та час нападу; 
  • короткий опис обставин надзвичайного випадку та його наслідків.  

6. Зберіть із допомогою адвоката всі докази події/скоєного правопорушення та підготуйте письмову заяву до правоохоронного органу про руйнування або пошкодження майна, пограбування, порушення законів та звичаїв війни тощо. Якщо досудове розслідування вже розпочато, все одно необхідно подати письмову заяву в ході розпочатого досудового розслідування. При подачі документів переконайтеся, що ви залишаєте собі копії всіх зібраних та поданих доказів. 

Що робити, якщо ваш дім чи бізнес зруйнувала війна Росії. Практичні поради юристів /Фото 1

Зруйнований російськими військами Маріуполь

7. Повідомте подробиці в офіційні державні канали (warcrimes.gov.ua; damaged.in.ua; dokaz.gov.ua), які збирають дані про військові злочини, вчинені Росією, для кримінального переслідування військових злочинців в Україні та за кордоном та використання цих даних як доказів у міжнародних. На цих вебсайтах свідки російських злочинів можуть заповнити анкету, надавши інформацію про себе, опис правопорушення з усіма деталями (місцезнаходження, жертви, шкода тощо), а також завантажити фото- та відеоматеріали. 

8. Перегляньте існуючі (особливо довгострокові) договори, які будь-яким чином стосуються пошкодженого майна, та перевірте в них положення про форс-мажор чи наявність зобов’язань щодо повідомлення, наприклад, про руйнування або пошкодження заставленого майна.

Врахуйте, що 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України розмістила на своєму сайті лист, який засвідчує форс-мажорні обставини в Україні; а саме військову агресію з боку Російської Федерації, що стало підставою введення воєнного стану в Україні. 

9. Проаналізуйте страхові поліси та перевірте страхування ризиків війни та аналогічних ризиків. Незважаючи на те що страхові поліси зазвичай не покривають збитки або витрати, завдані воєнними діями чи ворожими діями з боку країни-агресора, деякі суб’єкти господарської діяльності, можливо, відхилилися від загальних правил у своїх договорах страхування. 

Цей алгоритм допоможе отримати докази заподіяної шкоди для відшкодування її в Україні чи за кордоном. 

Зараз уряд працює над механізмами, що дозволять отримати компенсацію українцям, чиє майно постраждало через війну. Для цього було створено чотири державні фонди. 20 березня 2022 року Кабмін видав постанову №326, що визначає критерії оцінки завданих збитків, та державні органи, відповідальні за розробку методик для їх розрахунку. 

Також 26 березня 2022 року премʼєрміністр України повідомив, що уряд уже погодив порядок збору та обліку інформації про пошкоджене та знищене війною нерухоме майно, відповідно до якого зафіксувати збитки можна буде через «Дію».  

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]