«Свобода дорожча за вільну торгівлю». П'ять помилок НАТО та Європи щодо Росії. Головне з другого дня у Давосі /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

«Свобода дорожча за вільну торгівлю». П'ять помилок НАТО та Європи щодо Росії. Головне з другого дня у Давосі

Урсула фон дер Ляйєн Фото Getty Images

Північноатлантичний альянс та ЄС переглядають підходи до оборони, енергетики та продовольчої безпеки. Робота над помилками – лейтмотив виступів на другому дні Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) у Давосі

«Важко повірити, що зараз у Давосі ми говоримо про війну», – так розпочала свій виступ голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. Адже останніми роками головними темами ВЕФ були кліматичні зміни, глобалізація та передові технології. Але на дискусіях другого дня ВЕФ генсек НАТО Єнс Столтенберг, польський президент Анджей Дуда, міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Хаавісто та інші політики здебільшого говорили про стратегічні помилки, що зруйнували світову архітектуру безпеки.

Редактор Forbes послухав основні дискусії та обрав головні ідеї.

1. Фінансування авторитаризму грошима від закупівель дешевої сировини

Війна в Україні продемонструвала, що тісні економічні зв'язки із авторитарними режимами роблять демократію вразливою. Залежність від дешевих енергоносіїв, торгівля технологіями для виробництва сучасної зброї, залежність від постачання компонентів критично важливої інфраструктури, наприклад, мереж 5G – все це послабило здатність Заходу протистояти Росії та Китаю. Вільна торгівля принесла процвітання, але «свобода дорожча за вільну торгівлю», – підкреслив Йєнс Столнберг.

Позбавити Європу енергозалежності – першочергове завдання ЄС. Європа вирішує це завдання у трьох напрямках: інвестиції в зелену енергетику, пошуки джерел альтернативних постачань газу (американський та близькосхідний скраплений природний газ) та економія, розповіла Урсула фон дер Ляйєн. До 2030-го в рамках плану RePowerEU Урсула фон дер Ляйєн Європа інвестує у ці напрямки 300 млрд євро.

ЄС активно обговорює не лише проблему енергетичної незалежності. Не менш важливо знайти альтернативних постачальників рідкісноземельних металів та іншої стратегічної сировини. Потрібно змінювати глобальні ланцюжки поставок, віддаючи перевагу надійним постачальникам, які поважають міжнародне право, наголосила глава Єврокомісії.

 

2. Недооцінка готовності Росії йти на військовий ризик та нарощувати масштаб агресії

Європа не зробила висновків з війни в Грузії 2008-го і недостатньо жорстко відреагувала на агресію Росії проти України 2014-го. У ЄС вважали, що Росія не зважиться на ризик повномасштабної війни, розповів глава фінського МЗС Пекка Хаавісто. Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що з трьох сценаріїв агресії (ескалація на Донбасі, спроба пробити сухопутний коридор у Крим та атака на Київ для повалення уряду) більшість європейських політиків вважали за ймовірне якийсь один. Атака одразу на всіх напрямках стала несподіванкою.

Водночас світ недооцінив готовність українців до запеклого опору. «Ті, хто вважають, що Україна піде на територіальні поступки, помиляються», — зазначив Дуда.

3. Неправильна оцінка загроз для світового постачання продовольства

Світ стоїть на порозі штучно створеної продовольчої кризи. «На окупованих територіях України російська армія конфіскує запаси зерна та сільгосптехніку. Це викликає у пам'яті спогади з темного минулого — радянських конфіскаціях урожаю та спустошливому голоді 1930-х. Сьогодні російська артилерія цілеспрямовано обстрілює зернові елеватори по всій Україні. А російські військові кораблі у Чорному морі блокують судна з українською пшеницею та соняшником, – заявила Урсула фон дер Ляйєн. – Блокада унеможливлює експорт 20 млн тонн українського зерна».

Глава Єврокомісії наголосила, що Росія навмисне провокує глобальну нестачу продовольства в країнах Африки та Близького Сходу, щоб чинити тиск на Захід. Відповідь Євросоюзу – фінансування альтернативних маршрутів постачання з України, нарощування власного виробництва, а також допомога африканським країнам, зокрема технологіями точного землеробства та іригації.

4. Недостатні інвестиції в обороноздатність Європи

Політики активно обговорюють у Давосі помилки європейського військового планування. Армії європейських країн страждають від нестачі коштів та несумісності оборонних систем та озброєнь. Наприклад, близько десятка типів танків і кілька типів винищувачів, які мають виконувати одні й ті самі військові завдання, створюють серйозні проблеми для виробництва та логістики, наголосила фон дер Ляйєн. Вона, а також міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен та прем'єр-міністр Бельгії Олександр де Кро розповіли, що ЄС планує працювати над уніфікацією озброєнь та підвищенням сумісності оборонних систем.

Найближчим часом ЄС додатково виділить на оборону 200 млрд євро. Але посилення європейських армій означає не пошук альтернативи НАТО, а навпаки, посилення Альянсу, наголосив Олександр де Кро.

5. Повільне постачання зброї Україні

Україна чітко артикулює свої потреби в озброєннях, визнала Кайса Оллонгрен із Нідерландів. Окремі країни недостатньо швидко реагують на запити українців, але намагаються кооперуватись, щоб прискорити процес. «Якщо війна затягнеться, ми постачатимемо зброю стільки часу, скільки потрібно», – наголосив бельгійський прем'єр Олександр де Кро.

Про необхідність прискорити постачання озброєнь відеоконференцзв'язком з Давосом говорив Андрій Єрмак. Окремо глава ОП розповів, що спільно з екс-генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном очолять міжнародну консультаційну групу, яка формуватиме пропозиції щодо міжнародних гарантій безпеки для України.

Матеріали по темі