Ілюстрація Анна Наконечна /Getty Images/Shutterstock
Категорія
Картина дня
Дата

Ліки від «голландської хвороби». Девальвація гривні заганяє український бізнес у збитки. Як підприємці справляються із цим

Ілюстрація Анна Наконечна Фото Getty Images/Shutterstock

Можлива агресія Росії не лише призвела до девальвації, а й поставила українських підприємців перед загрозою зриву контрактів. Як підприємці розв'язують проблему різкого зростання курсу

Forbes Україна випустив новий номер друкованого журналу. В ньому майже два десятки ексклюзивних матеріалів. Придбати журнал з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.

Коли долар у міжбанку ще коштував 28,5 грн/$, а ринок лише готувався до курсового максимуму майже за сім років, встановленого 27 січня, компанії Fresh Black, яка займається імпортом та обсмажуванням кави, вже доводилося купувати сировину з розрахунку курсу в 29 грн/$.

Відпускні ціни, які вона закладала на продаж в Україні, базуються на доларі по 27,2 грн/$, каже засновник Fresh Black Віктор Шраменко. Ще тиждень «долару по 29» – і компанії довелося б ставити клієнтів перед фактом підвищення, розповідає він.

Вже в понеділок, 31 січня, ситуація поліпшилася – гривня зміцніла відразу на 31 копійку, до 28,39 грн/$, однак це поки що не надто полегшує життя українському бізнесу. Можлива агресія Росії не лише принесла обвал гривні більш ніж на 10%, а й поставила українських підприємців перед загрозою зриву контрактів.

Робота у збиток або з великою втратою прибутковості – ситуація, з якою цієї зими зіткнулася велика кількість підприємців. Становище бізнесу було складним: через прискорення інфляції у світі собівартість сировини для українських фармвиробників зросла на 17–40%, розповідає фіндиректорка фармацевтичної компанії «Дарниця» Наталія Барановська. Щоб уникнути збитків, багатьом доведеться підвищувати ціни, прогнозує вона.

Девальвація гривні, спричинена геополітичною напругою, лише посилила ефект від зростання цін на бензин та імпортні запчастини, зазначає керівник групи Prime Дмитро Леушкін. До складу групи входить мережа АЗС та транспортна фірма. У грудні та січні рентабельність бізнесу перевезень Prime стала негативною, каже Леушкін. У паливному бізнесі, за його словами, по прибутковості також бʼє державне регулювання цін, що не дозволяє компаніям швидко реаґувати на зростання курсу.

«Ми зазнаємо збитків: з одного боку, нас підставляє держрегулювання, – розповідає Леушкін. – З іншого – старі контракти, які дають мінус з транспорту та з палива».

Зобовʼязання, взяті за набагато більш дешевого долара, ускладнюють життя і українському виробникові трамвайних вагонів «Татра-Юг». Подорожчали комплектуючі, які він купує за кордоном, зазначає гендиректор компанії Анатолій Кердівара. «Це негативно впливає на наше фінансове становище, – констатує він. – Витрати на виробництво зростають, а ціна трамвая, встановлена контрактом, не змінюється».

У підсумку, додає Кердівара, бізнес «Татра-Юг» втрачає оборотні кошти та позбавляється однієї з ключових переваг у боротьбі за тендери – низької ціни. «Ми стоїмо перед вибором – програвати конкурентам за ціною або недоотримати прибуток», – говорить він.

Схожа ситуація – у групи компаній «Текстиль-Контакт», великого українського виробника тканин. «З огляду на те, що від закупівлі тканин до пошиття та випуску готових виробів минає від трьох до шести місяців, ми навіть не виходимо на точку беззбитковості», – нарікає засновник «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський.

Більш глибока проблема – панічні настрої через можливу війну створюють ризик кризи неплатежів, вважає Леушкін з Prime. «Це турбує більше, ніж курс долара, – розповідає він. – У нас є низка замовників, які прямо кажуть: ми вам не платимо, бо боїмося, що завтра буде війна».

У виграші від ситуації, що склалася, могли опинитися українські експортери, у тому числі компанії, які виробляють товари для внутрішнього ринку і конкурують з імпортом – наприклад, молочка і кондитерка, вважає заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко. «У моменті вигоду дістають експортери послуг – у тому числі IT», – додає вона.

Голландська хвороба

Як підприємці розвʼязують проблему різкого зростання курсу? «Ми хеджуємо ризики та використовуємо різні види деривативів», – каже Барановська з «Дарниці».

Деривативи чи похідні фінансові інструменти поки що не є особливо популярними серед українського бізнесу. За даними НБУ, з початку 2022 року на валютні свопи припадало лише 7,5% від загального обсягу операцій клієнтів банків із купівлі-продажу валюти.

Мікробізнесу складніше використовувати подібні інструменти, ніж великим компаніям, каже Шраменко з Fresh Black. Поки що його компанія компенсує падіння гривні за рахунок зниження маржі, але у разі відновлення девальвації до 29 грн/$ і вище підвищуватиме ціни, пояснює Шраменко. «У 2015-му, коли курс різко виріс до 32 грн/$, ми просто перейшли на ціноутворення у валюті і торгували тільки з привʼязкою до курсу», – згадує він.

Як девальвація впливає на економіку загалом? «Незначне зростання курсу матиме обмежений негативний вплив на економіку і швидше позитивний – на бюджетний баланс і ВВП», – каже головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій.

Курс у 29 грн/$, на його думку, кращий для української економіки, ніж 26 грн/$. «У другій половині 2021 року ми побачили, як різке зростання агроекспорту внаслідок рекордного врожаю підсилило гривню, але водночас погіршило цінову конкурентоспроможність в інших галузях», – пояснює Колодій.

Україна, за його словами, останніми роками зіткнулася з «голландською хворобою», або «ефектом Гронінгена», коли посилення нацвалюти шкодить економіці через її залежність від сировинного експорту.

Що про це думають імпортери? Сам по собі «долар по 29» – не проблема, вважає Леушкін з Prime. «Якщо курс продовжить зростати, у нас будуть нові мінуси», – говорить він. Але далі важливо, щоби девальвація зупинилася, зазначає бізнесмен.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні