Україна готова конфіскувати активи підсанкційних росіян на $10 млрд. Хто може їх отримати /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Україна готова конфіскувати активи підсанкційних росіян на $10 млрд. Хто може їх отримати

Олег Дерипаска та Володимир Путін Фото Getty Images

У списку потенційно конфіскованого майна 28 000 об'єктів: частки в українських компаніях, будинки та машини резидентів та громадян РФ, серед яких Олег Дерипаска, Михайло Фрідман та Євген Гінер. Як Україна стягуватиме їх і на що витратить виручені гроші

12 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні санкційний закон 7194 про конфіскацію активів російських фізичних та юридичних осіб, які прямо брали участь у війні Росії проти України, у її розпалюванні або виділяли на неї ресурси та гроші.

Фактично це відображення міжнародних санкцій, які вже діють проти громадян Російської Федерації, каже голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха. «Це гармонізує нашу санкційну політику. Ми можемо стягувати активи юридичних та фізичних осіб, на які вже запровадили санкції ЄС чи США», – пояснює він.

Документ ще не набув чинності, депутати розраховують, що президент підпише його наступного тижня.

Хто потрапить під санкції

В Україні зосереджено активи російських юридичних та фізичних осіб на суму близько $10 млрд, каже Наталуха.

Йдеться насамперед про майно та активи політичного та військового керівництва, а також бізнесменів, які підтримують російське вторгнення в Україні. Наприклад, якщо юридична особа на рік сплачує до бюджету РФ понад 40 млн грн податків, вона автоматично підпадає під санкції. Для фізичних осіб цей поріг – еквівалент 3 млн грн.

Україна вже запровадила санкції проти понад 3000 фізосіб та 236 компаній. Додаткові санкції після введення нового закону можуть зачепити впливових російських олігархів – Олега Дерипаски, Михайла Фрідмана, Михайла Воєводіна, Євгена Гінера та Олександра Бабакова, каже депутат від партії «Голос» та один із співавторів закону Ярослав Юрчишин. Ці бізнесмени володіють в Україні відповідно такими компаніями, як «Миколаївський глиноземний завод», «Альфа-Банк», мережа готелів Premiere та низка обленерго.

Потенційна конфіскація може торкнутися активів і в окупованомуДонбасі та Криму. «Це активи на сотні мільйонів доларів», – каже Юрчишин. Стягувати їх він пропонує через міжнародні суди. «Ми можемо вимагати грошовий еквівалент їхньої вартості», — пояснює Юрчишин.

Під санкції може потрапити як компанія чи частка у ній, і майно – квартира, машина, яхта. Список таких обʼєктів, який веде Міністерство економіки, налічує 28 тисяч позицій. Його уточнять після того, як президент підпише оновлену редакцію закону, говорить заступник міністра економіки Денис Кудін. Попередню версію Зеленський ветував.

Ще одна проблема – не всі активи вдалося ідентифікувати, каже народний депутат від фракції «Слуга народу» Галина Янченко. Спочатку цим мало займатися Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК), у новій редакції закону його замінили на абстрактне форумлювання «орган, який має повноваження». Найімовірніше це буде Міністерство юстиції. «Вони ипють досвід у міжнародних арбітражах», – каже Янченко. Приєднатися до збору інформації про санкційні активи можуть і українці, для цього створили спеціальний чат-бот.

Сформований список надішлють на погодження Ради національної безпеки та оборони. Після цієї справи щодо санкційних активів розглядатиме Вищий антикорупційний суд. Весь процес може тривати лише місяць. «У червні ми вже можемо побачити перші справи щодо компенсації, а до кінця серпня – виплати», – припускає Юрчишин.

Що буде з конфіскованими активами

Держава може продати, націоналізувати чи передати в управління українському бізнесу конфісковані активи. Виручені гроші підуть на відновлення інфраструктури та економіки, йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Якщо обʼєкт не вдасться продати, а держава не зможе ефективно керувати ним, його передадуть в управління українському бізнесу. Наприклад, це можуть бути готелі, торгові центри чи мережі заправок, каже Янченко. «Так держава отримає дивіденди, а бізнес зможе швидко відновитись. Це справедливо», – пояснює вона.

Матеріали по темі