Дмитро Фірташ. Фото Дмитра Стойкова, фейсбук-сторінка  Сєвєродонецького об'єднання «Азот».
Категорія
Компанії
Дата

Україна майже втратила Сєвєродонецький «Азот». Як це вплине на майбутні врожаї і бізнес Дмитра Фірташа

Дмитро Фірташ. Фото Дмитра Стойкова, фейсбук-сторінка Сєвєродонецького об'єднання «Азот».

Дмитро Фірташ втратив із Сєвєродонецьким «Азотом» 25% вартості свого хімічного бізнесу. Які будуть наслідки для Group DF та аграріїв

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.

Російська війська зруйнували Сєвєродонецьк, адміністративний центр Луганської області, на 90%, повідомив очільник обласної цивільно-військової адміністрації Сергій Гайдай, після того як 26 червня ЗСУ залишили місто.

Перед відходом на більш укріплені позиції українські військові облаштували останній оборонний форпост на території «Сєвєродонецького об’єднання Азот» – радянського хімічного монстра з розгалуженою системою захисних споруд. Внаслідок ворожих обстрілів підприємство зруйновано на 70%, оцінює керівник Сєвєродонецької районної військової адміністрації Роман Власенко.

Що являє собою підприємство і в чому його цінність?

«Сєвєродонецьке об’єднання Азот» – один із найбільших в Європі виробників аміаку та міндобрив, входить до Group DF Дмитра Фірташа. Останнє офіційне повідомлення групи щодо ситуації датується 9 червня. В ньому повідомлялося, що внаслідок вибухів пошкоджені щонайменше два цехи хімічного підприємства, в тому числі цех аміаку. Компанія встигла вивезти небезпечні речовини в останній день лютого.

«Це містоутворююче підприємство, де працювало близько 5000 людей», – розповідає керівник аналітичного проєкту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук. З початку 2010-х воно переживає не найкращі часи через зростання цін на російський природний газ, що збільшило собівартість виробництва азотних добрив. «Завод програвав конкуренцію на світових ринках через віддаленість від портів – найзручніших каналів для експорту своєї продукції», — розповідає Гордейчук.

Стагнація посилилась у 2014 році – після анексії Криму «Азот» втратив 30% клієнтів, які знаходилися на півострові, каже Гордейчук. Після початку антитерористичної операції на частині території Донбасу компанія зупинила виробництво аміаку. «Якби щось влетіло в працююче підприємство, не було б ні Сєвєродонецька, ні сусіднього Лисичанська», – каже директор із маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива» Сергій Рубан.

У січні–вересні 2021 року «Сєвєродонецьке обʼєднання Азот» отримало прибуток в 2,2 млрд грн проти чистого збитку в 7 млрд грн за аналогічний період минулого року. Дохід збільшився на 39,1% – до 1,97 млрд грн. Покращити фінансові показники, за словами керівника з корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова, вдалося за рахунок курсової різниці та відновлення виробництва карбаміду й аміаку в березні 2020 року.

У 2021 році підприємство виробило 120 666 т аміаку, 422 322 т аміачної селітри, 372 808 т карбаміду, 145 910 карбамідно-аміачної суміші.

Що втратив Дмитро Фірташ

Хімічні підприємства Фірташа обʼєднує холдинг Ostchem, до якого окрім «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» входять ще три українських виробника мінеральних добрив: «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот», «Концерн Стирол» (Горлівка), а також естонська компанія Nitrofert.

Ще в 2014 році, після того як російські війська окупували Горлівку, Ostchem втратила контроль над «Концерном Стирол», Nitrofert не працює з 2013-го. За підрахунками Forbes, станом на початок 2022 року групу Ostchem можна оцінити приблизно у $200 млн, у тому числі Сєвєродонецький «Азот» – у $50–60 млн. Таким чином, компанія втратила приблизно 25% своїх активів.

Втрата Сєвєродонецького «Азота» не повинна негативно вплинути на виробничі показники Ostchem, прогнозує Рубан. На частку заводу припадало 15% від загального об’єму виробництва Ostchem. При тому що саме підприємство було завантажене на 30%.

Заводи Ostchem наразі працюють на 10% потужності – це традиційна ситуація для літа, яке вважається низьким сезоном. «У цей період загальний попит на азотні добрива знижується приблизно втричі», – каже Рубан. В Ostchem очікують зростання попиту наприкінці серпня.

Чи вистачить добрив

Втрата Сєвєродонецького «Азота» не створить дефіциту мінеральних добрив на українському ринку, каже Сергій Рубан. До війни 95% клієнтів Сєвєродонецького «Азота» становили українські покупці – фермери й агрохолдинги.

До початку повномасштабного російського вторгнення українські аграрії, за даними Рубана, споживали щорічно приблизно 1,5-2 млн т селітри. Після 24 лютого Україна скоротила посіви на 20,6%, свідчать дані Мінагрополітики та продовольства. В результаті аграрії зменшили попит на добрива приблизно на 20–30%, каже Сергій Рубан. Додатковим чинником зменшення попиту на мінеральні добрива став дефіцит обігових коштів у аграріїв через неможливість експортувати зерно. «В першу чергу вони витрачали кошти на паливо та посівний матеріал і лише потім на мінеральні добрива», – каже Рубан. Через дефіцит наявних виробничих потужностей Україна зіткнеться з нестачею добрив після звільнення окупованих земель.

У відновлення Сєвєродонецького «Азота» потрібно буде вкласти сотні мільйонів доларів, вважає Сергій Рубан. Крім того, завод може стикнутися з дефіцитом персоналу, який був змушений виїхати з міста.

Group DF готує міжнародні позови для отримання відшкодування за завдані на Сєверодонецькому Азоті збитки, — говорить Олег Арестархов. Вони будуть подані після того, як компанія зможе провести оцінку завданих збитків. З урахуванням існуючих санкцій на Росію та Білорусь, Україна може швидко відвоювати свої позиції на глобальних ринках добрив, забравши до 6% світового ринку азотних добрив, — прогнозує Арестархов.

Матеріали по темі

26 вересня на Форумі «Енергія бізнесу» Forbes збирає регуляторів і лідерів бізнесу. Мета заходу — обговорити проблеми і знайти рішення, які дозволять зробити українську енергетику дешевою, рясною та стійкою. Встигніть купити квиток!

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні