Дмитро Фірташ втратив із Сєвєродонецьким «Азотом» 25% вартості свого хімічного бізнесу. Які будуть наслідки для Group DF та аграріїв
Список найбільших експортерів, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та ще два десятки ексклюзивних матеріалів. Forbes Україна випустив новий номер журналу. Купити його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.
Російська війська зруйнували Сєвєродонецьк, адміністративний центр Луганської області, на 90%, повідомив очільник обласної цивільно-військової адміністрації Сергій Гайдай, після того як 26 червня ЗСУ залишили місто.
Перед відходом на більш укріплені позиції українські військові облаштували останній оборонний форпост на території «Сєвєродонецького об’єднання Азот» – радянського хімічного монстра з розгалуженою системою захисних споруд. Внаслідок ворожих обстрілів підприємство зруйновано на 70%, оцінює керівник Сєвєродонецької районної військової адміністрації Роман Власенко.
Що являє собою підприємство і в чому його цінність?
«Сєвєродонецьке об’єднання Азот» – один із найбільших в Європі виробників аміаку та міндобрив, входить до Group DF Дмитра Фірташа. Останнє офіційне повідомлення групи щодо ситуації датується 9 червня. В ньому повідомлялося, що внаслідок вибухів пошкоджені щонайменше два цехи хімічного підприємства, в тому числі цех аміаку. Компанія встигла вивезти небезпечні речовини в останній день лютого.
«Це містоутворююче підприємство, де працювало близько 5000 людей», – розповідає керівник аналітичного проєкту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук. З початку 2010-х воно переживає не найкращі часи через зростання цін на російський природний газ, що збільшило собівартість виробництва азотних добрив. «Завод програвав конкуренцію на світових ринках через віддаленість від портів – найзручніших каналів для експорту своєї продукції», — розповідає Гордейчук.
Стагнація посилилась у 2014 році – після анексії Криму «Азот» втратив 30% клієнтів, які знаходилися на півострові, каже Гордейчук. Після початку антитерористичної операції на частині території Донбасу компанія зупинила виробництво аміаку. «Якби щось влетіло в працююче підприємство, не було б ні Сєвєродонецька, ні сусіднього Лисичанська», – каже директор із маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива» Сергій Рубан.
У січні–вересні 2021 року «Сєвєродонецьке обʼєднання Азот» отримало прибуток в 2,2 млрд грн проти чистого збитку в 7 млрд грн за аналогічний період минулого року. Дохід збільшився на 39,1% – до 1,97 млрд грн. Покращити фінансові показники, за словами керівника з корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова, вдалося за рахунок курсової різниці та відновлення виробництва карбаміду й аміаку в березні 2020 року.
У 2021 році підприємство виробило 120 666 т аміаку, 422 322 т аміачної селітри, 372 808 т карбаміду, 145 910 карбамідно-аміачної суміші.
Що втратив Дмитро Фірташ
Хімічні підприємства Фірташа обʼєднує холдинг Ostchem, до якого окрім «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» входять ще три українських виробника мінеральних добрив: «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот», «Концерн Стирол» (Горлівка), а також естонська компанія Nitrofert.
Ще в 2014 році, після того як російські війська окупували Горлівку, Ostchem втратила контроль над «Концерном Стирол», Nitrofert не працює з 2013-го. За підрахунками Forbes, станом на початок 2022 року групу Ostchem можна оцінити приблизно у $200 млн, у тому числі Сєвєродонецький «Азот» – у $50–60 млн. Таким чином, компанія втратила приблизно 25% своїх активів.
Втрата Сєвєродонецького «Азота» не повинна негативно вплинути на виробничі показники Ostchem, прогнозує Рубан. На частку заводу припадало 15% від загального об’єму виробництва Ostchem. При тому що саме підприємство було завантажене на 30%.
Заводи Ostchem наразі працюють на 10% потужності – це традиційна ситуація для літа, яке вважається низьким сезоном. «У цей період загальний попит на азотні добрива знижується приблизно втричі», – каже Рубан. В Ostchem очікують зростання попиту наприкінці серпня.
Чи вистачить добрив
Втрата Сєвєродонецького «Азота» не створить дефіциту мінеральних добрив на українському ринку, каже Сергій Рубан. До війни 95% клієнтів Сєвєродонецького «Азота» становили українські покупці – фермери й агрохолдинги.
До початку повномасштабного російського вторгнення українські аграрії, за даними Рубана, споживали щорічно приблизно 1,5-2 млн т селітри. Після 24 лютого Україна скоротила посіви на 20,6%, свідчать дані Мінагрополітики та продовольства. В результаті аграрії зменшили попит на добрива приблизно на 20–30%, каже Сергій Рубан. Додатковим чинником зменшення попиту на мінеральні добрива став дефіцит обігових коштів у аграріїв через неможливість експортувати зерно. «В першу чергу вони витрачали кошти на паливо та посівний матеріал і лише потім на мінеральні добрива», – каже Рубан. Через дефіцит наявних виробничих потужностей Україна зіткнеться з нестачею добрив після звільнення окупованих земель.
У відновлення Сєвєродонецького «Азота» потрібно буде вкласти сотні мільйонів доларів, вважає Сергій Рубан. Крім того, завод може стикнутися з дефіцитом персоналу, який був змушений виїхати з міста.
Group DF готує міжнародні позови для отримання відшкодування за завдані на Сєверодонецькому Азоті збитки, — говорить Олег Арестархов. Вони будуть подані після того, як компанія зможе провести оцінку завданих збитків. З урахуванням існуючих санкцій на Росію та Білорусь, Україна може швидко відвоювати свої позиції на глобальних ринках добрив, забравши до 6% світового ринку азотних добрив, — прогнозує Арестархов.
