Війна позбавила українське кіно держкоштів, техніки та фахівців. На допомогу прийшов Захід. Як команди шукають гроші, щоб закінчити майже 30 фільмів
Категорія
Картина дня
Дата

Війна позбавила українське кіно держкоштів, техніки та фахівців. На допомогу прийшов Захід. Як команди шукають гроші, щоб закінчити майже 30 фільмів

Команда проєкту «Ти – космос». Фото: facebook.com/uaretheuniverse.movie

Майже 30 фільмів українських режисерів перебувають на фінальній стадії виробництва. Завершити їх непросто – частина команд поїхала на фронт, обладнання зі знімальних майданчиків передали ЗСУ, а на фінансову підтримку держави розраховувати не доводиться. Як українське кіно продовжує розвиватись в умовах тотальних обмежень

На знімальний майданчик фільму «Ти мене любиш?» режисерки Тоні Ноябрьової литовський оператор приїжджав із валізою. Тоді посол Литви уже виїхав із Києва, а побоювань вторгнення Росії ставало більше. Ноябрьовій пощастило – знімальний період завершили за кілька днів до 24 лютого. Тепер вона шукає можливості для завершення постпродакшену.

Режисеру фільму «Ти – космос» Павлу Острікову пощастило менше – для завершення зйомок не вистачило чотирьох днів. «Залишались зйомки в павільйоні, зокрема із французькою актрисою», – розповідає Остріков. Один з її знімальних днів був запланований на 24 лютого. «Поки що виробництво неможливо відновити в Україні: наша французька актриса не приїде», – каже продюсерка фільму та співзасновниця кінопродакшену ForeFilms Анна Яценко. Єдиний шанс завершити фільм – перенести зйомки за кордон.

Війна поставила раніше небачені виклики перед кінематографом. Більшість студій залишилися без техніки. У перші дні практично всі продакшени відправляли камери, дрони, автомобілі на армію, пригадує виконавча директорка Української кіноакадемії та генеральна директорка Одеського міжнародного кінофестивалю Анна Мачух. 

Звуки повітряної тривоги теж ускладнюють знімальний процес. «Якщо лунають сирени, зйомки треба зупинити та продовжити їх по завершенні «тривоги», – пояснює Мачух. – За таких обставин робочий процес складно організувати, бо він має бути розписаний по годинах».

На знімальному майданчику фільму  «Ти – космос». Фото: Павло Шевчук

На знімальному майданчику фільму «Ти – космос». Фото: Павло Шевчук

На знімальному майданчику фільму  «Ти – космос». Фото: Павло Шевчук

На знімальному майданчику фільму «Ти – космос». Фото: Павло Шевчук

На знімальному майданчику фільму  «Ти – космос». Фото: Павло Шевчук

На знімальному майданчику фільму «Ти – космос». Фото: Павло Шевчук

Попередній слайд
Наступний слайд

Проте найбільше повномасштабне вторгнення ускладнило пошук коштів. Більшість продюсерів розраховувала на державу, додає директорка ОМКФ. «Дебюти отримували 100% фінансування від Державного агентства з питань кіно, інші фільми – 80%».

У 2020-му Держкіно відзвітувало про 40 відзнятих фільмів. 2021-го вийшла вже 51 стрічка на 376,8 млн грн, а у виробництві перебувало ще 108 із загальним бюджетом 1,3 млрд грн. На 2022 рік бюджет на кіно мали збільшити до 1,6 млрд грн, натомість кіноіндустрія отримає майже у 14 разів менше – 115,6 млн грн.

«Через переформатування бюджету країни на воєнні потреби у нас найближчим часом, на жаль, навряд чи зʼявиться можливість відновити повноцінне бюджетне фінансування галузі», – казала в інтервʼю MBR голова Держкіно Марина Кудерчук. Тож кінематографісти шукають фінансування за кордоном.

Як працює міжнародне партнерство

Українські фільми і раніше шукали міжнародних партнерів для виходу на світові ринки. «У країні партнера легше зробити дистрибуцію фільму, взяти участь у фестивалі, а також це нагода показати фільм більшій кількості глядачів», – пояснює Анна Мачух. Зараз міжнародне партнерство – не додаткове завдання, а нагальна потреба.

Як влаштована система міжнародної підтримки? «Українські продюсери представляють проєкти іноземним колегам, домовляються з ними про копродукцію і ті подаються до своїх національних фондів», – пояснює кінопродюсерка Наталія Лібет. Кошти отримують кращі з міжнародних проєктів.

У європейських країнах може бути по 5-6 державних фондів у різних регіонах, каже Мачух. Наприклад, у Румунії функціонують 4 фундаційні інституції у сфері кіно, а в сусідній Польщі – чотирнадцять. Завдяки цьому кінематографісти можуть податися у кілька фондів і повністю зібрати бюджет фільму. «Зараз фонди, які працювали, наприклад, не більше, ніж на 3-4 країни, відкривають можливість подавати свої фільми на фінансування і українцям», – додає гендиректорка ОМКФ.  

Чи витримають українські фільми конкуренцію за гроші на міжнародному ринку? Скоріш за все, так. Лише на Каннському кінофестивалі українські команди отримали шість нагород. Попереду – міжнародні фестивалі у Чехії, Польщі та Румунії. «За останні два роки українське кіно значно змінилось за якістю. Особливо відзначають документалістів», – каже Мачух.

Зокрема, в 2022 році стрічку «Терикони» Тараса Томенка номінували на премію за найкращий документальний фільм Берлінале. Мачух наводить приклад фільму Юлії Гонтарук «Залізна сотня», зйомки якого почались на фронті у 2015-му та тривають досі. «Їй досить легко знаходити міжнародних партнерів, тому що всі розуміють: це кіно буде цікавим абсолютно всьому світу», – впевнена Мачух.

Фільм «Залізна сотня» дійсно привертає увагу. Він єдиний представлятиме Україну на одному з найбільш авторитетних фестивалів документального кіно – Hot Docs Canadian International Documentary Festival. Участь у ньому дає нагоду презентувати свої фільми міжнародним сейлз-агентам, дистриб’юторам, фестивальним відбірникам і бродкастерам. 

Трейлер фільму Юлії Гонтарук «Залізна сотня»

Ігрове кіно не відстає у боротьбі за партнерів. «У нас є кілька пропозицій від міжнародних копродюсерів, які хочуть допомогти нам дозняти чотири дні», – каже Яценко про «Ти – космос». – Ми будемо обирати, зважаючи на те, фонди яких країн можуть нас підтримати».

Бюджет фільму становить 24 млн грн, майже 20 млн надала держава. Війна поглибила нестачу коштів. «У Європі послуги завжди були дорожчі, – констатує Яценко. – Ми чекаємо на розрахунки їхньої вартості від декількох копродюсерів, але вони коштуватимуть значно дорожче чотирьох мільйонів».

На які суми можна розраховувати? Залежить від правил фонду чи кінокомісії кожного регіону. «У Європі непросто знайти відразу всю суму. Переважно це невеликі гранти чи партнерські внески, – каже Мачух. – Це можуть бути гроші просто на фільм, а можуть бути на конкретну послугу».  

Останній варіант трапляється частіше. У Каннах Тоня Ноябрьова отримала €20 000 на кольорову корекцію в Італії. Презентацією фільму займалась його продюсерка Анастасія Буковська із Family Production. Бюджет стрічки становив 31,4 млн грн, Держкіно виділило 23,5 млн. Скільки потрібно дофінансувати зараз? «Конкретної суми немає, – каже режисерка. – Для завершення фільму потрібен комплекс дій – робота зі звуком, дистрибуція, пошук сейлз-агентів, фестивальних агентів, комп’ютерна графіка».

Війна позбавила українське кіно держкоштів, техніки та фахівців. На допомогу прийшов Захід. Як команди шукають гроші, щоб закінчити майже 30 фільмів /Фото 1

Команда фільму «Ти мене любиш?» режисерки Тоні Ноябрьової. Фото: Держкіно

Завершити почате не так просто: не всі фонди фінансують тільки постпродакшн, пояснює Лібет. «Багато вимагають, щоб виробництво та зйомки були на території їхньої країни», – додає вона. Проєкту, який просить кошти на постпродакшн, можуть надати спеціальний статус або не дозволити податись на конкурс. Є хороші новини: процедуру будуть вдосконалювати задля підтримки українців. «У фондів є правила, які багато країн планують змінити під українські проєкти», – каже Лібет. 

Міжнародна спільнота допомагає не тільки фінансово, а й охопленням, залучаючи українські проєкти до світових заходів. «Майже на кожному кінофестивалі фільм або у програмі, або у спеціальній секції, створеній для України», – каже Яценко.

Проєкт Острікова виграв приз First Cut Lab на Каннському кіноринку. Він передбачає інтенсив із професіоналами з монтажу, який відбудеться на Міжнародному кінофестивалі у румунській Трансильванії. «Три дні нам будуть розповідати, як покращити монтаж, – розповідає Остріков. – Можна буде побачити погляд на фільм міжнародної аудиторії та професіоналів».  

Сторона держави

«На початку повномасштабної війни Держкіно сформувало список незавершених фільмів, які потребують мінімальної кількості знімальних днів та постпродакшену», – розповідає Мачух. Тож держава допомагає з пошуком партнерів, розсилаючи у фонди та організації перелік із майже 30 стрічок.

Багато фільмів знайшли партнерів на €10 000 – €15 000, наприклад, на постпродакшн чи звук, каже Мачух. Команд із повністю закритими запитами ще немає. Скільки часу їм ще потрібно? «Протягом найближчих кількох місяців багато хто збере всі суми, фільми будуть завершені і дозняті», – вважає виконавча директорка Української кіноакадемії.

Щоб не дати кіноіндустрії завмерти, Держкіно шукає кошти для свого спецфонду. У нього може бути два джерела наповнення – дистрибуція фільмів та благодійні акції, каже Мачух. На благодійному вечорі-аукціоні в Каннах від продажу кінематографічних та мистецьких лотів зібрали понад 1,5 млн грн. Переважна більшість коштів піде на підтримку кіноіндустрії – зокрема, на фільми із незавершеними зйомками чи студійною роботою, повідомила голова Держкіно Марина Кудерчук. Якщо Держкіно вдасться наповнити спецфонд, вони зможуть провести хоча б один конкурс від Держкіно до кінця року, щоб дофінансувати фільми чи розпочати зйомки нових.

Державне агентство з питань кіно працює в коаліції з українськими кіноорганізаціями. Кіноакадемія та ОМКФ проводять благодійні покази українського кіно в різних країнах. У перші місяці зібрані кошти повністю йшли на рахунки фонду «Повернись живим». Зараз частину коштів перераховують туди ж, а частину – на спецрахунок Держкіно.  

На фінансову підтримку держави кінематографісти не розраховують. «Ми розуміємо, що допомога потрібна ЗСУ, – каже Яценко. Але очікуємо, що наші режисери зможуть поїхати за кордон, що держава буде підтримувати і представляти наші проєкти». Поки очікування виправдовуються. «Зараз всі працюють на одну справу. Нас усі чують, і ми всіх чуємо», – резюмує продюсерка. 

Матеріали по темі