Повномасштабне вторгнення Росії відкрило несподівану перевагу: війна навела прожектор на український креатив у світі. Чи відчувають українські музика, кіно та дизайн попит на свої продукти й кому вдасться осідлати цю хвилю
23 травня на Netflix з’явилася кримінальна драма Олега Сенцова «Носоріг». Стримінг та майданчики у Великій Британії, Італії та Франції купили право на показ фільму ще на початку лютого. Після вторгнення Росії його придбали в Швеції та Іспанії. Чекаємо на підтвердження угоди зі США, каже продюсер фільму та гендиректор кінокомпанії «Артхаус Трафік» Денис Іванов.
Навіть без впливу війни українське кіно мало статус цікавої кінематографії, переконаний Іванов. Війна, втім, посилила ефект. «Говорити про підсумки рано, проте тренд на українське, безумовно, є», – погоджується СЕО кіностудії FILM.UA Вікторія Ярмощук. Їхній флагманський проєкт, мультфільм «Мавка. Лісова пісня», протягом 2022–2023 років вийде в кінотеатрах Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Греції та Монголії. Про це команда домовилась під час Каннського фестивалю.
З першого дня війни FILM.UA створювали контент, що є відображенням російсько-української війни в мистецтві та розповідає Заходу про українську культуру. Зацікавленість в українських серіалах та кіно зросла приблизно на 50%, фіксують у FILM.UA. Основними споживачами українського контенту стали країни Балтії – там попит зріс до 300%.
На початку травня у світі мистецтва стався прецедент. Український підприємець, що мешкає за кордоном, купив картину Марії Примаченко «Квіти виросли коло четвертого енергоблока» за $500 000. Гроші збирали для допомоги ЗСУ. Результат – армія отримала 125 бусів Volkswagen T5.
«Квіти виросли коло четвертого енергоблока» Марії Примаченко
За українське мистецтво вперше заплатили порівняно великі кошти, каже голова правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольга Балашова. Але таку суму зібрали не через розуміння реальної вартості картини, а тому, що Примаченко уособлює Україну й подвиг її народу, вважає вона. Розуміння, що українська культура сильна, самобутня і професійна, на Заході поки що немає. «З одного боку, це проблема. З іншого – ми можемо стати великим відкриттям», – додає Балашова.
Інтерес до українських брендів зріс, бо іноземці хочуть підтримати українців, підтверджує наявність тренду співзасновниця бренду Gunia Project Марія Гаврилюк. Привернути увагу вдалося завдяки закордонним ЗМІ. «Ми дали, мабуть, рекордну кількість інтервʼю міжнародній пресі, – каже Гаврилюк. – Це дозволило доторкнутися до нової аудиторії»
Перегляди, купівля, інформаційна війна. У що монетизується інтерес
Натхненна українською культурою кераміка Gunia Project почала завойовувати популярність на Заході до війни. У лютому 2022-го президент України подарував Папі Римському Франциску макітру виробництва українського бренду. 10% замовлень на сайті робили іноземці. На другий місяць війни замовлень із-за кордону було вже 40%, більшість – з Америки. Купують переважно кераміку, аксесуари з шовку та свічки.
Відкривати нову аудиторію в Європі українським дизайнерам допомагають тимчасові магазини – поп-апи. Gunia Project брав участь у трьох: у Франкфурті, Берліні та Парижі. Останній проходив за підтримки французької піар-агенції Lucien Pagès та зібрав гарну аудиторію: з посудом Gunia Project із поп-апу вийшли президент Гран-Пале та засновниця бренду косметики Sisley-Paris. «Майже всі поп-апи продали повний сток, а в Париж ми робили додаткову поставку», – розповідає Гаврилюк. Наступний крок українського бренду – продажі на відомій платформі онлайн-ритейлу, назву якої Gunia Project поки що не розголошує.
Збільшення замовлень із-за кордону фіксують у бренді вишиванок Etnodim. За кордон вирушає близько 40% продажів, розповідає засновник Андрій Черуха. З-поміж країн, куди найчастіше їдуть українські вишиванки, Черуха згадує Литву, США та Польщу.
Український бренд Oberig Jewelry створює прикраси, надихаючись українськими традиціями та символами. Один із його найупізнаваніших мотивів – «вишиванка» з діамантів. «Не можу сказати, що продажі [за кордон] колосальні, але їхня кількість збільшилась», – каже засновниця бренду Тетяна Кондратюк. Замовлення надходять з Європи, Америки, Канади та Австралії. Прибуток із продажу прикрас Oberig Jewelry спрямовують на пошив форми та засобів захисту для армії. Це важливо для клієнтів із Заходу, зауважує Кондратюк. «Зараз це не стільки про бізнес, скільки про підтримку людей», – резюмує вона.
До подібного висновку дійшов арт-дилер Ігор Абрамович. Разом із українськими митцями Абрамович входить до волонтерської групи FRONT ART. Вони збирають гроші на потреби армії та тилу: купують автівки швидкої допомоги, автомобілі та лікарські засоби. Художники передають у фонд групи по 60–70% від продажу робіт, зокрема із зарубіжних. Наразі за українське мистецтво платять до €15 000, каже арт-дилер. Рекордів за цінами поки що немає, але інтерес є. «У війну ми не задираємо ціни, – додає він. – Головне, щоб купували та спонсорували».
У Британії арт-дилеру запропонували відкрити галерею українського мистецтва; цей проєкт ще обговорюється. Ще в планах – виставка-аукціон у Цюриху, яку ініціювали місцеві банкіри. «Також хочемо провести великий аукціон сучасного українського мистецтва з Sotheby’s та зібрати хоча б мільйон фунтів», – каже арт-дилер.
Тривають перемовини щодо виставки фотографій у Світовому банку у Вашингтоні, додає мистецтвознавиця Ольга Балашова. Це може стати першим випадком, коли банк надасть майданчик одній країні. Вихід на міжнародні платформи – необхідність заради виживання та спосіб пояснити Європі, чому Україна важлива, вважає вона. «Нам потрібно не дати Маріуполю, Херсону, Харкову зникнути з інфопростору, – погоджується співачка Джамала. – Концерти, виставки, колаборації українців зі світовими артистами – нагадування про війну в Україні, яке посилює комунікацію політиків».
Виставка Contemporary Discoveries у Sotheby’s Auction London
Зростає кількість пропозицій щодо участі в шоу та фестивалях, організації благодійних заходів, запитів на коментарі від медіа, розповідає Джамала. Щодня вона та її команда спілкуються з представниками Туреччини, Великої Британії, Нідерландів, Польщі. «Моє місце на сцені, але з війною я стала, радше, спікеркою», – каже Джамала.
Як змінилась популярність української музики за кордоном
Розповідає Ігор Шумик, керівник напряму розвитку музичних каналів у AIR Media-Tech
У багатьох зірок, які розказують про війну в Україні, на YouTube зростають перегляди з-за кордону. Їх приріст на кінець травня сягнув приблизно 122%, у порівнянні з попередніми трьома місяцями. Серед країн із суттєвим збільшенням переглядів українського музконтенту: Велика Британія — 260%, Італія — 239%, Польща — 181%, Чехія — 168 %, США — 139%, Німеччина — 108%, Литва — 21%.
Охоплювати західну аудиторію допомагають, зокрема, спільні проєкти зі співаками світового масштабу та концерти. Наприклад, трек гурту «Антитіла» з Едом Шираном набрав майже 7,5 млн переглядів. «Ой, у лузі червона калина» у виконанні Хливнюка надихнула Pink Floyd на перший за довгий час кліп — «Hey Hey Rise Up». Джамала, Monatik, The Hardkiss, ONUKA та інші артисти беруть участь у благодійних марафонах та концертах на підтримку України.
Опанувати професію спікерів довелося багатьом українським музикантам: кількість уваги з боку іноземних медіа допомагає в інформаційному спротиві. «За два місяці я дав близько 100 інтерв’ю міжнародним ЗМІ, левову частину – по Starlink, прямо з позицій, – розповідав Forbes соліст гурту «Антитіла» Тарас Тополя. – Це також частина моєї роботи».
Після публічного звернення «Антитіл» до співака Еда Ширана інтерес преси та людей за кордоном зріс, каже піар-менеджерка гурту Анна Долинська. Перегляди на YouTube збільшилися на 184%, з’явилося кілька десятків тисяч нових підписників. Після релізу спільної з Шираном композиції аудиторія «Антитіл» у Spotify зросла в чотири рази, а на Apple Music пісні гурту почули вже понад 16 млн разів. Кліпи «Антитіл» крутять на музичних каналах Польщі та Чехії та на радіостанціях США. «Нашу музику слухають найчастіше в українських містах, – додає Долинська. – Також додалися Варшава, Вроцлав, Прага, Вільнюс та міста Великої Британії».
Яких помилок необхідно буде уникнути? Не дати виникнути втомі від України. Численні виставки призведуть до того, що українських митців купуватимуть, каже мистецтвознавиця Балашова. «Але щоб це не перетворилося на одноразову акцію, коли всі зробили щось про Україну, поставили галочку і пішли, потрібно, щоб відбулася комунікація з професіоналами», – наголошує вона.
Європейці готові пускати українські бренди на свій ринок, каже засновниця Oberig Jewelry Тетяна Кондратюк. Умова – активність. «У багатьох вийде стати міжнародним брендом», – погоджується Гаврилюк із Gunia Project. Утім, хвиля інтересу до українських брендів починає спадати, помічає вона. Треба бути готовими багато працювати та створювати якісний продукт. «Роздрібним покупцям ти можеш бути цікавим лише через те, що ти з України, – каже Гаврилюк. – А великим компаніям на кшталт Net-a-porter і Farfetch тільки цього не достатньо. Вони дивитимуться на продукт».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
