Місяць повномасштабної війни коштував українській економіці близько 35% ВВП, повідомив премʼєр-міністр Денис Шмигаль в інтервʼю «Інтерфакс-Україна». Реальні обсяги економічних втрат виміряти поки що важко, як і оцінити довгострокові наслідки.
Після анонсу від президента Володимира Зеленського уряд істотно оновив програму «5-7-9%». Одна з головних новацій – нульова кредитна ставка для максимально широкого кола підприємців.
🎬 YouTube-проєкт Forbes Next про майбутніх зірок українського бізнесу. Новий випуск про школу програмування GoIT. Як вона будує мільярдну компанію на світчерах 👉 Дивіться за цим лінком
Цьогоріч сума виданих кредитів може становити близько 75 млрд грн, прогнозують у Фонді розвитку підприємництва. Як та хто може отримати доступ до цих коштів? Forbes відповідає на головні питання.
У чому суть програми
Оновлена програма базується на двох основних напрямах:
- Кредитування агровиробників для фінансування посівної кампанії за ставкою 0% річних терміном на 6 місяців.
- Кредити усім підприємствам під 0% на період воєнного стану та одного місяця після його припинення, після чого ставка становитиме 5% річних.
Максимальна сума, яку підприємці зможуть взяти у кредит – 60 млн грн. Термін кредитування залежатиме від цільового призначення коштів, розповідає голова ради НАБУ Олена Коробкова. На інвестпроєкти та на рефінансування заборгованості – до п’яти років. Для фінансування оборотного капіталу – до трьох років. Фінансування посівної кампанії – шість місяців.
Головна відмінність від старої програми, підкреслює Коробкова, у підтримці не тільки малого та середнього бізнесу, а й великих компаній.
Якщо раніше програма «5-7-9%» була розрахована лише на бізнес з річним доходом менше €20 млн на рік, додає виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон, то зараз обмеження знято. Також відсутня умова про створення нових чи збереження існуючих робочих місць та обмеження за КВЕДами чи галузями.
«Фактично ми говоримо про всіх бізнесменів України, що згодні далі розвивати свій бізнес і підтримувати країну під час війни», – каже Гапон.
Держвава не виділяє додаткових коштів на пільгові кредити, лише компенсуючи банкам відсотки (у середньому 14% річних), каже Гапон з Фонду розвитку підприємництва.
У держбюджеті на 2022 рік виділено на це 3 млрд грн. Вже зараз зрозуміло, що коштів для всіх охочих не вистачить, додає Гапон. За розрахунками Фонду, суму потрібно збільшити до 11 млрд грн.
Він прогнозує, що більшість лімітів забере великий бізнес. Загальна сума виданих кредитів за оновленою «5-7-9%», згідно з оцінкою Фонду, може скласти близько 75 млрд грн у 2022 році. З моменту створення програми у лютому 2020-го банки видали у рамках «5-7-9%» майже 90 млрд грн, свідчать дані ФРП.
Які вимоги до підприємців та до кого лояльні банкіри
Процедура оформлення кредиту аналогічна стандартній процедурі отримання кредиту та зазвичай займає до 7 робочих днів, йдеться у письмовому коментарі пресслужби ПУМБ. Кредит може отримати будь-яка українська компанія, де кінцевими бенефіціарами є громадяни України.
Фінальне рішення, кому надавати фінансування, а також право встановлювати власні критерії для позичальників, залишається за банками. Як і раніше, банк повинен самостійно переконатися у тому, що позичальник надійний і в умовах воєнного стану його бізнес працює.
Пакет документів, необхідний кредитору, має містити підтвердження права власності, звітність та потенційне забезпечення. Забезпеченням може бути державна гарантія в обсязі до 80% кредиту. Також банки можуть висувати додаткові вимоги або визначати пріоритенті категорії клієнтів.
Наприклад, Ощадбанк, пояснює директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку Наталя Буткова-Вітвіцька, особливу увагу приділяє діловій репутації, кредитній історії та кредитоспроможності потенційного клієнта. Окремий напрям пріоритетного фінансування – виробництво, що переорієнтувалося на задоволення потреб воєнного часу, розповідає Буткова-Вітвіцька. Виняток – виробництво та/або реалізація безпосередньо зброї.
Менеджмент ПУМБу вирішив, що першими розраховувати на фінансову підтримку зможуть діючі клієнти банку, повідомили в пресслужбі фінустанови. І ПУМБ, і Ощадбанк одним із першочергових завдань вважають кредитування аграрної галузі.
Як отримати державну гарантію
27 березня Кабмін ухвалив постанову «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2022 році», якою визначив 17 банків-кредиторів, що можуть надавати кредити під держгарантії.
Це ПриватБанк, ПУМБ, ПроКредит Банк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Кредобанк, МІБ, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, МТБ Банк, Агропросперіс Банк, Полтава-Банк, Банк Восток, Банк Альянс, Львів, Асвіо Банк.
Укрексімбанк є агентом, що перевіряє правильність отриманих від банків-кредиторів документів і розрахунків. Граничні розміри надання державних гарантій заплановані у розмірі 18,85 млрд грн.
Кожен банк самостійно формує портфель кредитів, які покриваються державною гарантією, та встановлює свої вимоги до позичальників.
Вимоги до позичальників ідентичні до тих, що прописані у програмі «5-7-9%» – тобто підприємство повинно мати українських власників, працювати понад 12 місяців, не мати серед акціонерів осіб, що перебувають під санкціями або є громадянами держави-агресора, не бути пов’язаною особою з банком-кредитором. Цільове призначення кредиту теж аналогічне програмі «5-7-9%».
Чи є додаткові витрати при оформленні кредиту?
Підприємцям варто враховувати, що при отриманні кредиту їм доведеться сплачувати комісії. Вони можуть бути такими:
- одноразова комісія за видачу кредиту (до 0,75% суми кредиту);
- комісії, що покривають витрати банку (сукупно не можуть перевищувати 0,75% суми кредиту протягом усього терміну дії договору та 1% у разі, якщо кредит забезпечено державною гарантією);
- плата за надання держгарантії (0,001% суми гарантії).
Чи є у банків ресурси?
Банківська система змогла накопичити непоганий запас міцності протягом довоєнних років. У січні-лютому, за даними НБУ, банки отримали 9,9 млрд грн чистого прибутку, що на 53% більше, ніж в аналогічному періоді 2021-го (6,5 млрд грн), доходи зросли на 41% та сягнули цифри 49,5 млрд грн.
За словами голови Нацбанку Кирила Шевченка, за місяць війни (станом на 22 березня порівняно з 24 лютого) залишки коштів клієнтів у банківській системі зросли на 28,5 млрд грн.
Можливість кредитувати у банків є, вважає Коробкова із НАБУ. Можливі проблеми з забезпеченням, які можуть виникнути у бізнесу, що постраждав від війни, цілком можна компенсувати за рахунок держгарантій, впевнена вона.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
