Як гроші українців тікали від війни. Головні платіжні цифри з початку вторгнення від топменеджерки Visa Віри Платонової /Фото надано пресслужбою
Категорія
Компанії
Дата

Як гроші українців тікали від війни. Головні платіжні цифри з початку вторгнення від топменеджерки Visa Віри Платонової

Віра Платонова, старша віцепрезидентка Visa. Фото надано пресслужбою

Старша віцепрезидентка Visa Віра Платонова, 43, розповідає про відновлення бізнесу та торговельну активність населення, витрати біженців за кордоном та що відбувається з платежами на окупованих територіях. Інтервʼю.

Навіть після повномасштабного вторгнення Росії київський офіс платіжної системи Visa залишається великим регіональним хабом, який охоплює 17 країн від Південно-Східної Європи до Кавказу та Центральної Азії.

Через війну частина команди наразі працює у тимчасових регіональних офісах хабу в Болгарії та Чехії, але дві третини менеджерів залишаються в Україні, розповідає віцепрезидентка Visa Віра Платонова. «Я була вражена, коли люди працювали з бомбосховищ, щоб, наприклад, завершити налаштування для Центральної Азії чи для Балканських країн», – каже вона.

За даними НБУ, станом на 1 липня українці мали на руках 18,8 млн активних карт Visa. Що з ними відбувалося на початку вторгнення, як ситуація змінилася зараз та як це характеризує воєнну реальність для України?

Платонова поділилася з Forbes даними Visa про платіжну активність українців протягом останніх пів року. Як їх можна інтерпретувати?

Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю Віри Платонової.

«10% МСБ оборотом до $35 000 на місяць припинили існування»

Як війна вплинула на активність власників карток Visa в Україні? 

Ми не можемо ділитись абсолютними показниками, але можемо показати відносні значення. 

Якщо порівняти з лютим, взявши значення цього місяця за 100%, денний обсяг зняття готівки у березні «просів» до 58%, а платежі за товари і послуги – до 73%. Через складнощі з інкасацією в банкоматах у березні популярною стала послуга зняття готівки в касах магазинів: «плюс» 20% за обсягом транзакцій порівняно з лютим. У червні цей показник повернувся до довоєнних показників.

У червні зняття готівки становило вже 77% від лютневого показника, а торгові операції зросли до 107%. Тобто ми можемо сказати, що Україна повернулась до довоєнних обсягів витрат у торговельних мережах та інтернет-платежах. 

Що в цей час відбувалося з картками за кордоном? 

З лютого обсяги оплати біженцями товарів та послуг картками стабільно збільшувались. Максимального рівня вони сягнули в травні, після цього почали дещо знижуватись. Але в червні обсяг таких платежів усе ще перевищував лютневі показники в пʼять разів. 

Закордонні витрати в цілому на 50% вищі, ніж довоєнні показники. Основні категорії платежів – продукти харчування, витрати на автомобіль (СТО, пальне – частина українців виїхали на власному авто), а також одяг та товари повсякденного вжитку.

Найбільші «стрибки» за зняттям готівки за кордоном були в березні (на 633% більше, ніж у лютому) та травні (846%). 

У червні показник дещо знизився – до 634%. Спрацювали ліміти НБУ. Із кожних $100, витрачених за кордоном за допомогою платіжної картки, $47 припадало на зняття готівки. У лютому цей показник був удвічі меншим – $21. 

Як гроші українців тікали від війни. Головні платіжні цифри з початку вторгнення від топменеджерки Visa Віри Платонової /Фото 1

Інфографіка Forbes Україна

Які незвичайні особливості в платежах можна виділити за час війни? 

У березні середня сума операції без наявності картки поза Україною збільшилась на 254%. Такий різкий стрибок у березні–квітні пояснюється зростанням, зокрема, обсягів quasi cash транзакцій.

Це була дещо панічна реакція певної категорії людей, яка розуміє як користуватись криптогаманцями та різними квазі-рішеннями. Відкривалися рахунки в Revolut та Wise, і ми бачили, що через ці канали був суттєвий відтік коштів. НБУ досить швидко відреагував та запровадив регулятивні заходи, і на сьогодні цей відтік зупинився.

Також сильно зросли обсяги P2P-транзакцій. Вони стали засобом для криптоплатежів за кордоном та всередині країни. Також це волонтерський інструмент. 

Окремо зростання P2P є наслідком перетоку класичних торговельних платежів МСБ, що раніше здійснювалися через POS-термінали, у сферу Р2Р. 

В Україні порівняно з лютим денний обсяг операцій «із картки на картку» в червні збільшився на 143%. З початком війни середня сума P2P-транзакцій зросла на понад 50%, однак у червні намітився спад. За кордоном із початку війни середня сума операцій «із картку на картку» порівняно з довоєнною базою підвищилася на понад 1000%. У червні денні обсяги переказів становили майже на 1500% від довоєнного рівня.

Що можна сказати на основі ваших даних про відновлення роботи МСБ? 

Якщо проаналізувати сегмент із місячним оборотом до $35 000, понад 10% припинили існування. З того, що бачимо ми, не можуть повноцінно відновитись підприємства ресторанного бізнесу, пошиття та торгівлі одягом, сфери відпочинку та SPА-послуг. Вони майже зникли або показують дуже незначні показники в наших цифрах. Знизилася доля транзакцій у сегменті електронної комерції. Мабуть, цей сегмент теж частково перейшов у Р2Р.

«Visa припинила співпрацю з російськими банками»

Яку частку бізнесу втратила глобальна Visa через закриття офісу в Росії? 

Visa понад 20 років розвивала бізнес у РФ тож закриття офісу мало певний вплив на фінансові показники. Наразі компанія припинила будь-яку співпрацю з російськими банками і не підтримує процесінг карт на території РФ: карти Visa не працюють, ними неможливо платити в онлайні за глобальні сервіси. Ми суворо дотримуємося санкційних правил та співпрацюємо в цьому питанні з банками. 

Скільки Visa втратила через вихід із РФ

У глобальному фінансовому звіті компанії за другий фінансовий квартал вказано, що Visa зафіксувала збиток у розмірі $35 млн у результаті ліквідації російської дочірньої компанії. Також Visa витратила $25 млн на підтримку своїх співробітників у Росії та Україні. 

У якому випадку росіяни можуть отримати картку Visa? 

Якщо російський емігрант отримав податковий номер чи посвідку на тимчасове проживання в іншій країні і місцеве законодавство легально дозволяє відкрити рахунок у банку, тоді він може отримати й картку місцевого банку. 

Віра Платонова, старша віцепрезидентка Visa. /Фото надано пресслужбою

Віра Платонова, старша віцепрезидентка Visa. Фото надано пресслужбою

Чи працюють картки Visa на тимчасово окупованих територіях та ОРДЛО? Що там відбувається зараз із платежами?

Важливо розмежувати нові та старі окуповані території. На підсанкційних із 2014–2015 роках територіях Visa не працює. На нових тимчасово окупованих територіях усе залежить від того, чи продовжують працювати українські банки. Більшість банків не можуть вести роботу в сірій зоні: відділення закриті, інкасація та еквайринг не здійснюються, відповідно, і ми не працюємо. Бачимо, що на нових окупованих територіях користувачі переходять у цифрові канали обслуговування, щоб отримати банківські послуги. Це можливо, оскільки вони – громадяни України.

«PayPal буде у великому тренді в Україні»

Visa з 1 березня скасувала всі місцеві транзакційні комісії для українських банків, аби підтримати торговельно-сервісні підприємства, та обнулила інтерчейндж. Як довго тривала така пільга та чим ще компанія допомогла Україні під час війни?

Коли почалась війна, держава звернулась до нас із проханням допомогти бізнесу. Можна сказати, що ми обнулили інтерчейндж та комісії для торговців, які вони платять банкам. 

Три місяці працювали в такому режимі, але поступово з відновленням бізнес-активності вирішили повернути інтерчейндж до рівня 0,3%. Внутрішні міжбанківські та еквайрингові комісії для платежів на благодійні цілі були скасовані до 31 травня.

Сподіваємось, що восени держава дасть зелене світло і ми зможемо відновити повноцінну роботу. 

В Україну за вашого сприяння зайшла платіжна система PayPal. Чи користується вона попитом?

Ми давно контактували з PayPal разом із глобальним офісом Visa та Мінцифри. Війна прискорила їхнє рішення зайти в Україну, однак також стала в нагоді платформа Visa Direct, завдяки якій кошти з гаманця PayPal можна перераховувати на картки українських банків. Раніше цей функціонал був недоступний українцям. 

Як звітував раніше очільник Мінцифри Михайло Федоров, станом на травень українські громадяни відкрили понад 200 000 гаманців PayPal та відправили й отримали платежів на суму понад $200 млн.

Наразі частина функціоналу PayPal потрапляє під обмеження НБУ щодо quasi cash операцій, так само, як і перекази коштів на Revolut та Wise. Але впевнена, що після війни та зняття обмежень PayPal буде у великому тренді в Україні. 

Якою ви бачите роботу Visa в наступні місяці під час війни та в післявоєнній Україні?

Співпраця з державою – це один із трьох найважливіших напрямків, окрім соціальної місії, підтримки фінансового сектору та стабільності платіжної інфраструктури. Ми активно співпрацюємо з Мінцифрою та командою «Дія.Бізнес». Упевнена, що «Дія» – це унікальна платформа, їй немає аналогів у світі.

Побудова фінансових сервісів на базі «Дії», у першу чергу йдеться про є-підтримку та соціальну картку, – новий крок у розумінні соціальних виплат. «Дія» стала першим некомерційним державним застосунком, який був підключений до нашої платформи Cybersource. Вона забезпечує більш надійні, швидкі та безперебійні оплати, оскільки платіжна компонента «Дія» підключена напряму до ядра нашої мережі VisaNet.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Спеціальний воєнний випуск Forbes до Дня Незалежності

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні