Санкції значно впливають на російську економіку, баланс у зовнішній торгівлі та держбюджет, і цей вплив лише зростатиме, йдеться у звіті KSE Institute. Як саме він розгортається та який запас міцності залишився у країни-агресора?
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Російський рубль повернувся до повоєнного рівня після катастрофічного обвалу у березні, інфляційні очікування не реалізувались, а Центральний банк РФ знизив ставки з пікових 20% до 8% і послабив контроль над капіталом. Консенсус-прогнози щодо скорочення російської економіки у 2022 році впали з -10–30% до -6–9,5, а щодо інфляції – з близько 20% до 12–15%.
Таке різке покращення ситуації було спричинене високими доходами від продажу нафти та газу в поєднанні з російською політикою маневрування, яка частково захистила економіку від шоку первинної хвилі санкцій.
Однак у KSE Institute вважають таке покращення тимчасовим. Цьому є пʼять аргументів.
Від колапсу у нафтогазі рятують тільки ціни
Показники прибутку Росії від продажів нафти та газу є занадто слабкими для такого експортера-гіганта у період рекордних цін на енергоносії. Незважаючи на високі ціни на нафту та газ, російська економіка все ж скоротилася у другому кварталі 2022-го, знизившись на 4,9%, тоді як Саудівській Аравії вдалося зафіксувати ріст економіки у 11,8%. Разючий розрив значною мірою пояснюється впливом санкцій.
Прибуток від експорту нафти та газу – ключовий інструмент захисту Росії від санкцій – зменшуватиметься. У наступному році, коли буде введено європейське нафтове ембарго, очікується скорочення доходів Росії від нафти та газу на 40%: з приблизно $325 млрд у 2022 році до $180 млрд у 2023 році (за базового сценарію) та досягнуть критичних $150 млрд на рік до кінця 2023 року.
Поки російську економіку тримають на плаву лише рекордно високі ціни на енергоносії, які, втім, не мають жодних економічних основ і різко зросли після вторгнення. У нафтовому секторі ціни вже знизилися в липні–серпні через побоювання глобальної економічної рецесії.
Впровадження нафтового ембарго, а також поширення діючих санкцій на морське транспортування нафти суднами, зареєстрованими в юрисдикції ЄС, призведуть до подальшого зниження обсягів експорту російської нафти та збільшення дисконту на неї. ЦБ Росії повідомив, що середня ціна продажу російської нафти у другому кварталі була трохи нижча за 80$ за барель, тоді як середньоринкова – $113. Це означає, що у другому кварталі внаслідок санкцій Росія втратить близько $20 млрд з продажів нафти.
У газовому секторі важливо повернути видобуток з Гронінгена до повної виробничої потужності, щоб забезпечити безперебійне постачання газу в ЄС, і запровадити ціновий ліміт на продаж російського газу. Після того як доходи від нафти та газу впадуть нижче критичного рівня (менше $200 млрд на рік), Росії буде важко підтримувати зовнішній баланс, що, ймовірно, вимагатиме або значного використання міжнародних резервів, і/або значного коригування обмінного курсу рубля.
За будь-якого сценарію російська економіка зазнає серйозної шкоди – з наслідками, подібними до тих, які спостерігалися під час криз 2008–2009, 2014–2015 і 2020 років.
Втеча іноземців бʼє по внутрішньому ринку
Санкції бʼють по внутрішній російській економіці. Промислове виробництво в червні впало на 1,8% порівняно з минулим роком (включаючи скорочення виробництва автомобілів на 62%), а реальні доходи знизилися на 6,1% порівняно з попереднім роком у травні.
Очікується подальше падіння влітку, коли проявиться вихід іноземних компаній. Це позначиться на ринку праці, тоді як тиск санкцій лише накопичуватиметься. МВФ прогнозує рівень безробіття в РФ до 9,3% в 2022 році, що означає близько 3,8 млн нових безробітних.
За оцінками Російського центру стратегічних досліджень, до кінця 2022 року відбудеться значне зростання безробіття у 63% регіонах РФ. До п’ятірки галузей, на які чекає скорочення робочих місць, входять транспорт і логістика, автомобільна промисловість, оптова торгівля, електронна комерція, лісопромисловість і вироби з деревини.
За пʼять місяців війни міжнародні резерви РФ впали з історично високого рівня в $643,2 млрд перед вторгненням до $572,1 млрд (на $71,1 млрд або -11%). За тиждень з 8 по 15 липня резерви ЦБ РФ впали ще на $7,4 млрд. Трохи більше половини резервів ЦБ РФ (близько $300 млрд) заморожені державами-союзниками України і їх неможливо отримати, щоб пом’якшити наслідки санкцій (обсяг заморожених резервів підтвердила російська оперативна група Elten, Proxies and Cigarches).
14 липня Путін підписав закон, який дозволяє «приховувати» інформацію про величину та структуру міжнародних резервів шляхом класифікації таких даних як державної таємниці. Рішення не публікувати частину економічної інформації (також – торгових та банківських даних) – інший непрямий доказ того, що санкції виявилися ефективними.
Європа втрачена, перспективи в Азії туманні
РФ пережила різке скорочення торгівлі, головним чином імпорту на 22% до $72,3 млрд у другому кварталі. Хоча такий результат може бути позитивним з точки зору обліку ВВП через збільшення чистого експорту, загалом це чергова ознака вразливості російської економіки. Росія залежить від імпорту та технологій, яких була позбавлена в результаті санкцій, і їй буде непросто без них. Це видно з того, як російські авіакомпанії «розчленовують» власні літаки на запчастини, а російська воєнна машина зазнала серйозного удару внаслідок поширення санкцій Заходу на поставки комплектацій військової техніки.
Спроба Росії переорієнтувати свої торговельні та інвестиційні відносини з розвинутих економік на країни, що розвиваються, матиме високу ціну. Зокрема:
- Економіка та населення Росії, зосереджені в її європейській частині, що створює природні умови для тісних торговельних та інвестиційних зв’язків з Європою. Торгівля з більш віддаленими економіками в Азії спричинить додаткові логістичні витрати.
- Значна частина російської експортної інфраструктури тепер буде зайвою, як-от нафто- та газопроводи до Європи, тоді ж як виникне необхідність налагодження нової інфраструктури для підтримки торгівлі з новими партнерами, включаючи додаткові трубопроводи до Китаю.
- Потенційні нові ринки Росії раніше не потребували російських товарів, тому клієнтів на нових ринках, можливо, доведеться переконувати купувати російське за допомогою знижки. Особливо, якщо купівля російського супроводжуватиметься додатковим ризиком санкцій.
Доводиться обирати між армією та соцвиплатами
РФ почала скорочувати свої соціальні видатки, оскільки війна та компанії, які перебувають під санкціями, є більш приорітетним з погляду допомоги держави. Зокрема, йдеться про військові витрати та підтримку російських компаній і банків, які постраждали від санкцій. Водночас держбюджет не може розраховувати на дивіденди від державних компаній, а перерахування з Фонду національного добробуту, який уже втратив близько третини своїх ресурсів з початку війни.
Наприклад, наприкінці квітня Мінфін РФ оголосив, що уряд РФ проведе рекапіталізацію «Аерофлоту РЖД», «Дому РФ» і «Газпромбанку» за рахунок ФНБ РФ. Також 2 червня уряд оголосив, що готовий за рахунок Фонду національного добробуту викупити облігації кількох великих компаній авіаційної та машинобудівної галузей.
Наразі скорочення «соціалки» видаються відносно скромними – приблизно $26 млрд на 2023–2025 роки (близько 2,5% запланованих бюджетних витрат) на соціальні та інвестиційні програми. Однак у міру того, як санкції «кусатимуть» російську економіку, а надходження від нафти та газу падатимуть, держсектор все більше поглинатиме російські нафтові фонди, спричиняючи великі збитки ЦБ РФ. Відповідно, це на роки вперед стискатиме ресурси, доступні для пенсій та загалом державних послуг.
Скільки ще економіка РФ витримуватиме війну
За поточних умов переломна точка економічного фактору війни, а це падіння доходів від нафти та газу до критичного рівня, буде досягнута лише у другій половині 2023. Це означає принаймні ще один рік руйнувань, які путінська армія завдаватиме Україні.
Втім санкції стали другим найважливішим інструментом підтримки України після постачання зброї. Виклик полягає лише в тому, чи є ці санкції розумними і достатньо цілеспрямованими, щоб завдати шкоду економіці агресора, але не тим, хто їх накладає.
Над матеріалом працювала стажерка Forbes Дарія Дзисюк.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
