Forbes продовжує публікувати щомісячний зріз основних показників української економіки. Найяскравіші події липня – суттєве скорочення бюджетного дефіциту та обсягів його фінансування Національним банком через «друк гривні». Це ненадовго, попереджають очільники НБУ Кирило Шевченко та Мінфіну Сергій Марченко.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Головний тренд липня – суттєве зниження бюджетного дефіциту. Після рекордних показників у червні дефіцит скоротився до 4 млрд грн, а обсяг його фінансування НБУ – до 27,5 млрд грн. Також після підвищення Міністерством фінансів ставок внутрішніх запозичень банки за місяць купили ОВДП на 23,2 млрд грн. Це найбільший місячний обсяг від початку року.
Цей тренд не сталий. Надходження до бюджету зросли завдяки ПДВ, а не тільки через відновлення оподаткування імпорту. У липні уряд притримав відшкодування податку, що зазвичай становить близько 10 млрд грн на місяць, зауважив заступник керівника парламентського фінансового комітету Ярослав Железняк. І скорочення видатків на чверть не враховує мільярдних боргів перед Міноборони, додає він.
Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Forbes пояснив скорочення видатків на оборону «технічними затримками», адже, за його словами, платіжні доручення всіх міністерств Держказначейство виконало. Оборонний бюджет країни виріс до 30% ВВП, і є ризик, що передбачених серпневими змінами до бюджету-2022 додаткових запозичень уряду на 270 млрд грн вистачить навіть не до кінця року, а лише на кілька місяців, припускає міністр.
Емісія гривні НБУ триватиме
У серпні уряд очікує на максимальні від початку року обсяги міжнародної допомоги у $5 млрд, але партнери категорично не дають грошей на військові потреби, зауважує Марченко. Оскільки бюджетні доходи покривають лише дві третини воєнних видатків, а джерел для суттєвого підвищення доходів та скорочення видатків Мінфін не бачить, він продовжить звертатись до НБУ.
Україна житиме в умовах високої інфляції ще два роки, свідчить прогноз Нацбанку про збереження облікової ставки на поточному рівні 25% до другого кварталу 2024 року. До кінця року регулятор планує дотримуватись «стелі» фінансування бюджетного дефіциту в 30 млрд грн на місяць. Більш значна емісія може розігнати інфляційно-девальваційну спіраль, і, щоб індексувати витрати, доведеться «друкувати» нові й нові гроші, попередив голова НБУ Кирило Шевченко в інтерв’ю Forbes.
З цим песимізмом згодні не всі. «За збалансованості експортно-імпортних операцій, розв’язанні питання з виплатою держборгу й суттєвою підтримкою міжнародних партнерів, ця сума може спокійно складати від 30 до 60 млрд грн на місяць. Це діапазон, який не створюватиме проблем», – сказав в інтерв’ю Forbes заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма.
Ціна першого півріччя повномасштабної війни – знецінення гривні за ринковим курсом майже на третину. У липні Нацбанк посунув офіційний курс на 25% – до 36,6 грн/$. Окрім підвищення вартості купівлі валюти для експортерів та курсу за картковими розрахунками українських переселенців за кордоном, це означає миттєве збільшення кредитного навантаження на бізнес. У липні, за даними НБУ, залишки за валютними кредитами бізнесу в банках зросли у гривневому еквіваленті майже на 49 млрд грн.
Експорт зерна дає надію, у металургів – проблеми
Є надія на суттєве збільшення валютного виторгу. Після тривалих переговорів у Стамбулі Україна в липні підписала угоду з Туреччиною та ООН про розблокування трьох портів для експорту зерна. Перше після 24 лютого судно з українською кукурудзою вийшло з Одеського порту 1 серпня.
Цього року можна отримати щонайменше $20 млрд від експорту зернових, спрогнозував на початку серпня перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, адже ці порти можуть обслуговувати від 80 суден, або забезпечити експорт по 3–3,5 млн т продукції на місяць.
Фактичні темпи за серпень поки що вдвічі нижчі. За даними Асоціації морських портів України, за два тижні роботи «зернового коридору» з українських портів вийшло 16 суден, під завантаження зайшло ще шість, а до кінця місяця планується ще не менш ніж десяти. Проте ще до розблокування портів експорт аграрної продукції з України завдяки «Укрзалізниці» збільшувався: у липні до червня показник зріс на 23% – до 2,7 млн тонн.
Експорт залізної руди в липні до червня скоротився на 11% – до 1,6 млн т. Він продовжить падати: за прогнозами GMK Center, у липні-серпні обсяги експорту залізної руди з України до ЄС будуть удвічі меншими, ніж у березні-червні й на 50% нижчими від довоєнного рівня. Українські виробники змушені скорочувати виробництво через падіння світових цін, зростання виробничих витрат та логістичні проблеми.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
