Теплі обійми можуть охолонути. Як криза українських переселенців змінить Європу. Переказ матеріалу Economist /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Теплі обійми можуть охолонути. Як криза українських переселенців змінить Європу. Переказ матеріалу Economist

Getty Images

Чому ставлення європейських країн до українських біженців краще, ніж до сирійських. Які країни вже не справляються з напливом переселенців. Чи допоможуть економіці ЄС українці, які тікають від війни. Ці питання проаналізувало у своєму матеріалі видання Economist. «Forbes Україна» вибрав головне

Найшидше переселення з часів Першої світової

Кількість українськиїх переселенців до інших країн скоро досягне 4 млн. І ще 6,5 млн тимчасово переміщених осіб всередині України. Тобто майже чверть населення змушена була переїхати.

Якщо війна затягнеться і чоловіки, що їм заборонено залишати країну, якщо вони молодші 60-ти, почнуть приєднуватися до своїх жінок і дітей за кордоном, кількість біженців іще збільшитися втроє. Таке переселення українців може стати одним із найбільших в історії і його можна буде порівняти із переселенням, яке спричинила Перша світова війна.

Воно вже серед найшвидших: на перших стадіях війни приблизно 1 млн людей залишали батьківщину щотижня. Зараз потік уповільнився приблизно вполовину.

Ставлення до українських переселенців краще, ніж до сирійських

Ця криза вже перевернула з ніг на голову стереотипи про те, як Європа реагує на великі потоки новоприбулих. Кількість українських переселенців майже втричі перевищує кількість сирійців та інших, які дісталися Європи у 2015-му. Якщо війна продовжиться і кількість біженців виросте, вони змінять політику, економіки та сприйняття Європою питання міграції. Наразі Захід виявляє розуміння і щедрість.

У 2015 році Німеччина і Швеція спочатку були гостинними, але потім по всій Європі активізувалася підтримка політиків, які виступали проти іммігрантів. Це призвело до ускладнення перетину європейських кордонів, угоди з Туречинною про те, щоб не давати сирійцям потрапляти до інших частин Європи.

Коли почався потік українських біженців, Європа відкрила свої обійми. Європейський Союз уперше ввів у дію свою директиву про тимчасовий захист, за якою українці мають право жити, працювати і отримувати допомогу в 26 із 27 країн – членів ЄС. Їм не треба буде проходити затяжний і непевний процес подання документів на отримання притулку, який довелося пройти тим, хто приїхав у 2015-му, або жити у таборах біженців, як змушували декого.

Деякі країни, які раніше були найбільшими противниками шукачів притулку, сьогодні є головними місцями призначення для українців. Польща прийняла 2,2 мільйони. Угорщина, чий премʼєр-міністр Віктор Орбан першим серед європейських лідерів побудував стіну для зупинки біженців у 2015-му, відкрила двері для 340 000.

24 березня президент Джо Байден сказав, що США прийме до 100 000 українських біженців і надасть $1 млрд, щоб допомогти Європі впоратися із потоком вимушених переселенців. Канада, в якій найбільша у світі українська діаспора після Росії, сказала, що прийме стільки українців, скільки захочуть приїхати.

Польський уряд пропонує 40 злотих ($9) на день грошової компенсації за кожного біженця протягом двох місяців. Британія дає £350 ($460) на місяць на домогосподарство, хоча жахлива бюрократія країни не дає багатьом українцям перетнути кордони королівства.

Такий контраст, як порівняти з реакцією на сирійців у 2015-му, зумовлений не лише світлою шкірою і християнством більшості українців, хоч і це є частиною пояснення. Прийняття біженців – це частина мобілізації через війну, в якій НАТО і Європа, може, і не беруть безпосередньої участі, але їх точно можна зарахувати до затятих партизанів.

Країни вже не справляються

Надії на європейський дух гостинності залежать від успішної інтеграції українців у країнах, які їх приймають. А найближчі сусіди України вже на межі сил.

Молдова, яка прийняла 370 000 біженців, що складають приблизно десяту частину населення країни, ледь справляється. Більшість українців планує рухатись далі в інші країни, але більше, ніж очікувалося, залишається у країні частково через те, що переважна кількість молдован говорить російською. Новіша «партія» біженців, які зазвичай бідніші і навряд чи мають родину у західній Європі, також може залишитися в країні. Молдова стала гральним майданчиком для торгівців людьми, які можуть мати вигляд і говорити як волонтери.

Деякі частини Польщі теж на межі. Близько 300 000 біженців прибуло до Варшави, столиці, збільшивши її населення на 17%. Більше 100 000 попрямували у Краків, друге найбільше місто країни, в якому зазвичай живе 780 000 людей.

«Що більше людей, то гіршими будуть умови», – каже Рафал Тшасковський, міський голова Варшави. На міському залізничному вокзалі є величезна мапа в кольорах українського прапора, на якій позначено 20 польських міст і час, який потрібен, щоб до них дістатися.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок пропонує «гуманітарним хабам» відправляти біженців у різні частини Європи і США, також надати літаки, щоб розвантажити Молдову. У біженців часто немає інформації про те, куди поїхати. Проблема стане гострішою, коли кількість біженців, які мають звʼязки у Європі, неминуче зменшиться.

У Бельгії, де очікують близько 200 000 українців, «відомства, які відповідають за видачу матеріальної допомоги, у паніці», розповіла Ханне Бейренс з Інституту міграційної політики в Брюсселі.

Незадоволення вже є в перевантажених країнах. Румунські націоналісти заявляють, що Україна, а не Росія, є ворогом. У Молдові кілька українських автомобілів були зіпсовані вандалами.

Філіппо Гранді, голова відомства з питань біженців при ООН, застерігає, що ворожі настрої можуть поширитися. «Солідарність може видихнутися і спричинити зворотну реакцію», – попередив він в інтервʼю новинному сайту Politico.

Чи допоможуть українські переселенці економіці Європи

Для економік біженці можуть бути і тягарем, і порятунком. За оцінками банку Goldman Sachs, чотири найбільші країни ЄС витратять майже 0,2% ВВП на підтримку біженців, за умови, що туди приїде 4 мільйони людей. Це скромна цифра, але вона накладається на інші витрати, повʼязані з війною. Загалом, у цих чотирьох країнах дефіцит бюджету найімовірніше зросте на 1,1% ВВП цього року.

Наприкінці минулого року рівень безробіття у Єврозоні впав до рекордних 7%. В Німеччині і Польщі рівень безробіття навіть вдвічі менший за цей показник. Згідно із даними Єврокомісії, чверть підприємств у січні сказала, що брак робочої сили стримує їхню продуктивність – це найбільший зафіксований показник. Українці ж можуть несподівано стимулювати демографію Європи.

Українці, які вже у Німеччині, більш кваліфіковані, ніж сирійські біженці, і це повинно допомогти їм знайти роботу. Відносно велика кількість робочих місць означає, що німці навряд звинуватять новоприбулих у тому, що вони забирають робочі місця у місцевих.

У перспективі українці, які платитимуть податки, можуть стати джерелом чистого доходу для бюджету, а не тим, що цей бюджет спустошує. Але прогнозисти дещо переоцінюють те, як багато зможуть працювати самотні матері, які психологічно травмовані подіями в Україні і хвилюються за своїх чоловіків, які залишилися на батьківщині. Особливо проблема актуальна у тих місцях, де дитячих садочків обмаль і вони дорогі.

Якщо війна продовжиться, економіки вповільняться, а уряди не зможуть надати новоприбулим житло, послуги і роботу, теплі обійми Європи можуть суттєво охолонути.

Матеріали по темі