Скотт Келлі, 58, чотири рази літав у космос. Він провів на МКС 340 днів, працюючи з російським космонавтом Михайлом Корнієнком. Коли розпочалася війна, Келлі підтримав Україну, а в Twitter висміяв главу Роскосмосу, пропагандиста Володимира Соловйова та Путіна. Forbes поговорив із Келлі про його позицію, спілкування з росіянами, МКС та досвід, що допоможе українцям пережити війну
Астронавт Скотт Келлі під час річної місії на МКС. Фото: NASA
Про війну та зв’язки з Україною та Росією
Сестра моєї дружини заміжня за українським американцем, із дітьми вони говорять російською. Раніше я через це думав, що вони ідентифікували себе радше росіянами. Більше – ні, вони на сто відсотків українці.
В мене є українські друзі. Я допомагав дістати маму моєї вчительки російської з Харкова. Це було дуже непросто, але зараз вона з донькою в безпеці в Німеччині. Є в мене і багато російських друзів.
Через усіх цих людей я сприймаю війну дуже особисто. Українці, звичайно ж, страждають найбільше – їх убивають. Життя російських друзів, за яких я переживаю, значно зміниться через дії Путіна. Більшість людей, з якими спілкуюся в Росії, на правильній стороні. Але деякі ні. Вважаю, що вони більш сприйнятливі до промивання мізків і пропаганди. Не думаю, що вони обов’язково погані люди.
Але навіть якщо б у мене не було жодних зв’язків, я б все одно сильно переживав щодо війни. Це питання свободи. Права обирати своє майбутнє. Коли люди вирішують, як вони хочуть жити, – це і є демократія.
Про Twitter та інформацію для росіян
Я провів у космосі майже рік, тож отримав багато уваги: маю понад 5 млн підписників у Twitter. Серед читачів – багато росіян. Тож частково я «твічу» російською, щоб донести до них інформацію про те, що дійсно відбувається.
Намагають робити це так, щоб на мене звернули увагу. Тому я і вдався до деяких провокацій. Можна писати про всі важливі речі на світі, але якщо їх ніхто не читає, вони нічого не варті.
Зараз Путіна підтримують багато людей. Усі вони неправі. Єдиний спосіб, як країна може змінитися, – це зміни зсередини. Люди якимось чином мають тиснути на владу й змусити її до змін. Через те, як Путін вибудував управління та силовий апарат, це буде нелегко, але не неможливо.
В декількох речах Путін добився успіху: об’єднав НАТО, створив світову коаліцію, що накладає санкції та в якийсь момент може зруйнувати російську економіку. Він також об’єднав українців. Я знав декілька українців, які ідентифікували себе росіянами, бо розмовляли російською. Тепер вони ненавидять Росію. Ми також дізналися багато нового про російську армію – «король виявився голим». Хіба що із ядерною зброєю.
Я вражений Україною і тим, як люди встали на захист своєї свободи. Це викликає сильні емоції. Якщо колись хтось нападе на США, то, сподіваюсь, ми об’єднаємося так само, як це зробили українці.
Про ставлення до війни американських астронавтів та російських космонавтів
Усі астронавти, з якими я спілкувався, ставляться до війни так само, як і я. Але в них менше можливостей робити публічні заявити, ніж у мене у відставці. Активним астронавтам ніхто не забороняє висловлюватися. Проте вони розуміють, що це може ускладнити роботу NASA.
Якщо ж спитати чинних російських космонавтів, то певен, що більшість відповість, що підтримує Путіна. Хотів би думати, що це через те, що вони мають так казати публічно, а не тому, що вони так думають. У тих космонавтів, з якими я говорив особисто, думки розділилися.
Ефект огляду
Коли дивишся на Землю з космосу, помічаєш декілька речей. Атмосфера – дуже тендітна, і схожа на ледь помітну контактну лінзу на оці. Ти бачиш континенти, а не країни та політичні кордони. Коли облітаєш Землю кожні 90 хвилин, розумієш – вона не така вже й велика. Це дає розуміння, що все людство – в одному човні. Якщо щось трапляється з одним – зачепить і іншого. Таке відчуття – ефект огляду – отримують астронавти, поглянувши на планету з висоти.
Місяць і земна атмосфера. Фото: NASA, Скотт Келлі
Замерзле озеро в Гімалаях. Фото: NASA, Скотт Келлі
Фото: NASA, Скотт Келлі
Північне сяйво і маніпулятор Canadarm. Фото: NASA, Скотт Келлі
Останній раз, коли я був у космосі, пам’ятаю як чудово влітку виглядало Середземномор’я: блакить моря, жовтогарячі піски африканських пустель. Потім вночі я дивився CNN і бачив кадри, як тіла дітей, біженців з Африки, прибиває до берегів Середземного моря. Вони потонули, намагаючись вибратися на свободу.
Водночас коли літаєш у космічній станції, вартістю у сотню мільярдів доларів, яку створили партнери, включаючи США та Росію, здається, що ми здатні на будь-що. У тому числі на розвʼязання жахливих проблем на Землі.
Про партнерство США та Росії в рамках МКС
Я знаю багатьох менеджерів, космонавтів та інструкторів російської космічної галузі. Вони хороші й дуже професійні люди. Тож коли глава Роскосмосу Дмитро Рогозін каже про розірвання партнерства в рамках МКС, потрібно розуміти: він не представляє російську космічну галузь. Він лише клоун, який періодично патякає безглузді речі.
NASA віддане програмі МКС і планує продовжувати партнерство. Думаю, Роскосмос теж. Як мінімум, люди, яких я там знаю. Це важливо. Особливо зараз, під час війни. Бо такі проєкти тримають країни разом, стимулюють робити щось важливе й мирне, незважаючи на те що відбувається на Землі внизу.
Ймовірно, нам вдасться співпрацювати на МКС до 2030 року. Це партнерство, де члени екіпажу покладаються один на одного своїми життями. Якби ми вирішили розрізати МКС навпіл, то російська частина могла б певний час працювати автономно, але без користі – вони не можуть виробляти достатньо електроенергії.
Американському ж сегменту бракуватиме двигунів керування, щоб значно змінювати положення станції. Немає нічого неможливого, але якби ми сказали: «Розділяємо станцію через шість місяців», то американський сегмент ми би втратили.
Росіяни нещодавно самі завдали проблем своїй космічній програмі. Історично вона недофінансована, і велику частину грошей отримували, продаючи двигуни та запускаючи іноземні супутники на російських ракетах.
Тепер у відповідь на санкції Роскосмос відмовився поставляти в США двигуни, а також втратив великого клієнта – оператора супутникового інтернету OneWeb. Ці супутники запускатиме SpaceX, незважаючи на те що вони конкурують із Starlink. Двигуни теж замінять – ми вміємо їх робити. Тож такий хід Роскосмосу доволі контрінтуїтивний. Навіщо відмовлятися від співпраці, якщо це гроші, за які ти виплачуєш людям зарплатню?
Чи буде якесь співробітництво після МКС? Не думаю, що спільні проєкти можливі без змін у російській верхівці.
Поради астронавта для українців, що покинули домівки
З майже року життя на МКС я виніс кілька уроків, що допомагають жити в стані стресу й невизначеності. Вважаю, що деякі поради будуть корисними й українцям, що вимушено покинули домівки.
- Фокусуйтеся на своїй роботі, місії. Саме так я робив на МКС і навіть під час пандемії. Хотів бути певен, що зробив усе, щоб покращити ситуацію. Допомагає поглянути на речі в перспективі. Важкі часи закінчаться. Поглянувши назад, ви відчуєте гордість або подумаєте «чи хотів би я зробити це краще/по-іншому»?
- Розклад. Працювати за графіком, тримати в порядку свій життєвий простір – це важливо.
- Піклуйтеся про себе. Займайтеся спортом, слідкуйте за харчуванням, виходьте надвір. Спілкуйтеся з друзями – це дуже важливо для психологічної підтримки.
- Витрачайте час на хобі – речі, які не мають жодного стосунку до ситуації, в якій ви живете. У космосі я багато фотографував.
- Довіряйте експертам. Зазвичай те, що ми робили в космосі, – не ракетні технології. Але коли справа все ж таки доходила до ракет, ми довіряли вченим, а не другу на Facebook. Зараз дуже багато дезінформації. Старайтесь отримувати новини з довірених джерел. Бо на цій війні, у настільки пов’язаному суспільстві, інформація не менш важлива, ніж кулі.
- Ментальне здоров’я – ваше здоров’я. Це питання не має супроводжуватися будь-якою стигмою. Ви в депрессії? Йдіть до лікаря. Ваш мозок – одна з найскладніших речей у Всесвіті, тож не варто соромитися просити помочі. Буде багато людей із ПТСР й іншими ментальними розладами – їм знадобиться допомога так само, як і пораненим.
- Працюйте в команді. Розуміння у важкій ситуації, що ви – частина команди, дуже допомагає. Неважливо, чи будуть це дружина й діти, сусіди, родичі чи колеги. Розумійте, що всі ми справляємося з чимось добре, з іншим – ніколи не впораємося. Також настрій і можливості людей у групі змінюються з часом. Інколи – можна допомогти їм впоратися краще, інколи – жодна мотивація не спрацює. Всі ми різні. Кожен може вкласти у спільну мету щось своє і тоді, коли може.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
