Незважаючи на успішний запуск із ракети SpaceX, Україна ризикує майже відразу втратити свого першого за десять років супутника. «Січ-2-30», який вивели на орібіту в середині січня, не зміг знайти собі правильного місця у космосі. Про що йдеться і чому він може замерзнути на орбіті
Ключові факти
- 13 січня ракета-носій Falcon 9 від SpaceX вивела на орбіту кластер із 104 супутників. Серед них був і український «Січ-2-30» – довгобуд останньої космічної програми, на який держава витратила близько 300 млн грн. Із них SpaceX отримала за запуск та супровід $1,99 млн.
- Пуск пройшов успішно, як і відокремлення апарату від ракети-носія. Але 27 січня пресслужба КБ «Південний» – розробників апарату – повідомила про проблеми.
- «Січ-2-30» не зміг вчасно вийти на штатну орієнтацію через проблеми зі звʼязком. Унаслідок цього його сонячні батареї не отримують достатньої кількості світла. У апарату сідають батареї і він знаходиться в режимі енергозбереження.
- План порятунку – почекати один-два місяці, сподіваючись, що гравітація та аеродинамічні фактори приведуть «Січ» до потрібного стану.
- У разі успішного відновлення роботи, «Сі-2-30», в основному, буде проводити фотозйомку поверхні Землі. Його роздільна здатність – близько 7 метрів на піксель. Це гірше, ніж у передових сучасних апаратів, але дозволить проводити картографічні роботи та оперативніше реагувати на стихійні лиха.
Контекст
«Січ-2-30» – майже повна копія свого попередника, супутника «Січ-2». Його Україна запустила та втратила на орбіті у 2011 році. Причиною стали несправні батареї вітчизняного виробництва. Новий супутник збирали без комплектуючих із РФ.
Але його виробничий дизайн передбачає, що супутник буде центральним вантажем для ракети-носія, а не розміщуватись у межах кластера, зазначає Андрій Колесник, ексрадник голови Державного космічного агентства. «Звичайно, його тестували для запуску на Falcon 9, але це все одно могло додати проблем», – пояснює він.
Головне лихо, за версією Колесника, – втрата наземного обладнання через тимчасову окупацію Криму. «Січ-2» управлявся з бази НЦУВКЗ під Євпаторією. Нове місце дислокації наземного сегмента – місто Дунаївці у Хмельницькій області.
«На материковій Україні аналогічного обладнання не було, а нове довелось адаптувати до бортових систем супутника, – розповідає він. – Ймовірно, через проблеми із програмним забезпеченням і зірвався звʼязок». За його оцінкою, шанси на повернення супутника до ладу – практично нульові.
Цю версію спростовує Костянтин Білоусов, головний конструктор та начальник проєктно-конструкторського бюро космічних апаратів у «Південному». «Наземний сегмент – один із варіантів, але ми не знаходимо цьому підтверджень», – розповідає він.
«Січ-2-30»
Білоусов каже, що головна проблема кластерного запуску – у конфлікті частот звʼязку. «Січ-2-30» вийшов на орбіту в тісному скупченні апаратів навколо, а своїх двигунів для подальшого маневрування у нього немає.
Через це на Землі хоч отримують сигнал, але його інформаційна складова дуже спотворена. У перші дні роботи це не дозволило виставити правильну орієнтацію. Чому цього не передбачили? «Ми подавали всі дані про частотний діапазон, і зі свого боку не провокували цю ситуацію», – говорить Білоусов. Він відмовився оцінювати, наскільки можливо успішне продовження місії. «Режим енергозбереження розрахований саме для таких ситуацій, а наші фахівці впевнені, що у найближчі один-два місяці зовнішні сили на кшталт впливу гравітації та аеродинаміки дадуть шанс зарядити батареї до потрібного рівня», – каже конструктор.
Forbes також звернувся по коментар до першого заступника Національного центру управління польотами Костянтина Волоха, однак він відмовився від коментарів.
Чи винесуть із цього урок? Офіційних планів щодо запуску наступного українського супутника – «Січ-2М» – поки що немає. Він закінчений приблизно на дві третини і чекає на фінансування, розповідає Колесник. «Ми вже розробляємо ідеї, щоб повністю виключити таку ситуацію в майбутньому», – запевняє Білоусов.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
