Індія — найбільший імпортер зброї в світі, але купує її у Росії. Як Захід намагається розірвати цю залежність. Розбір від Economist /Фото Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Індія — найбільший імпортер зброї в світі, але купує її у Росії. Як Захід намагається розірвати цю залежність. Розбір від Economist

Getty Images

Західні уряди занепокоєні небажанням Індії засудити вторгнення Росії в Україну, а також вони хочуть, щоб Індія була на їхньому боці в питанні Китаю. Саме тому Захід активізували свої спроби відлучити Індію, найбільшого імпортера зброї у світі, від її давньої залежності від російської зброї. Війна в Україні і бряцання зброєю китайців відкрили двері для співпраці Індії та Заходу. Та щоб зайти в них, обом сторонам треба буде постаратися пише Economist. Forbes переклав матеріал видання і вибрав з нього головні тези

Західні країни не можуть змагатися із російськими цінами на зброю і не надто поспішають ділитися своїми найбільш передовими технологіями, але покладаються на спільне виробництво. Індія все більше непокоїться через Китай з часу конфліктів на кордоні у 2020-му, а від початку війни в Україні – і через якість деякої російської зброї та надійність Росії як оборонного постачальника.

Західні лідери не приховують свого бажання допомогти Індії озброїти саму себе. Під час зустрічі міністрів у Вашингтоні у квітні американські представники говорили про те, щоб допомогти Індії виготовляти просунуту зброю, таку як розвідувальні літальні апарати і системи боротьби проти дронів.

Борис Джонсон, британський премʼєрміністр, пообіцяв спільну розробку електродвигунів для кораблів й інші «передові оборонні технології» під час візиту до Індії того ж місяця. Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії, похвалилася різними спільними оборонними проєктами у Делі кількома днями пізніше.

Хоч Індія наполягає на тому, що має право самостійно обирати своїх постачальників, вона вже зменшує закупи зброї в Росії. Особливо збільшився оборонний імпорт з Франції та Ізраїлю. Частка російської зброї суттєво впала: за останні пʼять років (2016-2021) вона знизилася із близько 70% до 50%. Країна також радо приймає допомогу Заходу у питанні виробництва власної зброї.

«Американські оборонні компанії можуть будувати виробничі потужності в Індії», – сказав міністр оборони Індії Раджнатх Сінгх у квітні. Для Америки найкращий спосіб підтримати Індію, вважає він, полягає в тому, щоб перетворити її «на виробничий, дослідницький і ремонтний хаб американського оборонного обладнання в Азії».

В чому проблема?

Попри бажання обох сторін на шляху таких змін стоїть низка перешкод. Збройна індустрія Індії технічно відкрита для приватних інвестицій з 2021-го, але її розвитку заважає домінування кількох державних неефективних гігантів. Вони також давно мають тісні звʼязки із Росією, наприклад, вони разом збирають винищувачі Су-30. Саме через це Західні уряди не надто поспішають передавати Індії свої передові технології.

А тим часом, на приватний сектор, із яким частіше співпрацюють великі Західні виробники зброї, припадає лише пʼята частина оборонного виробництва – це лише трохи більше, ніж пʼять років тому. Приватні гравці, як індійські, так й іноземні, скаржаться на поширену корупцію і надмірно складну систему закупівель.

Директор в Західній оборонній компанії каже, що «робота там просувається вкрай повільно», і розповідає про «купу балачок і розчарування». Та що важливіше, державному і приватному оборонному сектору бракує виробничих потужностей і кваліфікованих працівників для масштабного виробництва спеціалізованих оборонних технологій – особливо для військових літаків.

Нарендра Моді, премʼєрміністр, вжив заходів для лібералізації індустрії в рамках кампанії за самозабезпечення і самодостатність. У 2020-му він підвищив ліміт на частку іноземної власності в оборонних компаніях із 49% до 74%, а також встановив ціль до 2025-го збільшити річний оборот до $25 млрд і експорт до $5 млрд.

Минулого року він розбив збитковий комплекс із виготовлення боєприпасів, яким керувало міністерство оборони, на менші підприємства – в країні стверджують, що тепер велика кількість із них прибуткові.

Але, за словами Чітрапу Удея Бхаскара, командора на пенсії, який працює на аналітичний центр Society for Policy Studies, масштаби лібералізації повинні бути значно більшими, якщо Індія хоче задовольнити свій попит на зброю у майбутньому. Навіть зараз індійські державні виробники зброї «не можуть надати збройним силам те, що ті хочуть», каже він.

Деякі зміни вже запроваджують. Минулого року Lockheed Martin, великий американський оборонний виробник, схвалив виробництво крил для винищувача F-16 у співпраці із індійським конгломератом Tata. Компанія каже, що тепер понад 70% деталей до крил виробляють в Індії.

Lockheed Martin також пообіцяла виробляти новіший винищувач F-21 в Індії, якщо, звісно, американська компанія виграє багатомільярдний контракт на постачання 114 винищувачів Індії (змагатися доведеться із французькими, російськими та шведськими компаніями).

Значна частина місцевої еліти вважає Америку, яка в минулому накладала санкції на Індію за її програму розробки ядерної зброї, непостійним постачальником. Не так давно Штати відмовилися продати Індії свій ЗРК «Патріот», що змусило індійців купити російський аналог, а отже піддати себе ризику ще раз потрапити під американські санкції.

Часто існує компроміс між розвитком місцевого виробництва, на який треба час, і задоволенням короткотривалих операційних потреб.

Lockheed Martin, наприклад, пообіцяла налагодити виробництво F-16 в Індії, коли компанія останнього разу боролася за індійський контракт на 126 винищувачів під час попередньої хвилі оптимізму в питанні налагодження звʼязків між Індією і Штатами. Але зрештою, Індії довелося відкласти тендер і купити 36 готових французьких винищувачів за угодою, яка пізніше стала предметом корупційного розслідування у Франції.

Матеріали по темі