Індія, країни Азії, Середнього Сходу, Африки і Латинської Америки – всюди знаходяться ті, хто відмовляється підтримувати санкції проти Росії або навіть просто критикувати її. Існує декілька причин: високі ціни на продукти харчування і лицемірство та егоїзм Заходу в деяких питаннях. Видання Economist дуже детально пояснило, чому світова підтримка України у війні з Росією не така масштабна. Forbes переказує найголовніші факти з матеріалу
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Чверть світового ВВП проти санкцій
Важко оцінити, наскільки країни, які відмовляються підтримувати санкції Заходу, можуть послабити ці самі санкції. Якщо вважати блоком 40 країн, які проголосували проти резолюції ООН засудити вторгнення в Україну або утрималися, то їхній вплив радше геополітичний, ніж економічний.
Разом на них припадає чверть світового ВВП і 20% світового експорту. Але вони не надто важливі для російської економіки.
Середній ВВП на людину в цих країнах становить третину середньосвітового показника, тому вони можуть претендувати максимум на те, щоб на чверть збільшити існуючий експорт з Росії. А ще вони не можуть постачати Росії більш високотехнологічні товари і послуги, які та раніше купувала в Заходу.
Рух неприєднання
Члени ООН витурили Росію з Ради ООН з прав людини. Це другий випадок в історії (після Лівії у 2011-му), і вперше це сталося з членом Ради Безпеки. 93 країни проголосували за це рішення, 24 – проти, 58 – утрималися. Росія попередила, що навіть утримання від голосування вважатиметься недружньою дією.
Дипломати застерігають, що у світі загалом невелика підтримка України, а терпець «нейтральних» уривається, і вони можуть утворити опозицію. Кількість нейтральних країн виросла частково через занепокоєння, що санкції проти Росії сприяють збільшенню цін на продукти харчування й енергоресурси.
Заходу також часто закидають те, що він зациклився на європейському конфлікті, який насправді не надто впливає на світ. І водночас ігнорує або применшує важливість конфліктів та порушень прав людини деінде.
Останніми роками небажання багатих країн вкладати гроші в боротьбу зі змінами клімату, а також повільний і нерівномірний розподіл вакцин від COVID-19 вже призвели до відродження Руху неприєднання (Non-Aligned Movement). Це обʼєднання країн, яке оголосило про свій нейтралітет у холодній війні.
Південь проти Заходу
Експерти останні кілька років помічають характерний тренд в ООН – усе більше країн на південь від екватора обʼєднуються навколо критики Заходу. Нині ці країни відчувають більшу єдність і спільне призначення, ніж за весь період після холодної війни.
Це особливо стосується Туреччини і країн Середнього Сходу, де занепокоєння Заходу незалежністю України вважають захистом власних інтересів і лицемірством. А коли Європа з легкістю відкрила свої двері для українських біженців, у той час як сирійські біженці такого не побачили, багато хто закотив очі. Ці питання давно турбують арабські країни.
Навіть Саудівська Аравія й Обʼєднані Арабські Емірати (ОАЕ) попри свої слабкі звʼязки з Росією побачили, що підтримка Заходу має більше недоліків, ніж переваг. Вони не хочуть злити важливого партнера, який співпрацював з ОПЕК для підвищення цін на нафту.
На Середньому Сході лише Ізраїль і Лівія проголосували за виключення Росії з Ради ООН із прав людини; утримання країн Перської затоки особливо розчарувало західних дипломатів. Російська пропаганда в тому регіоні підігріває незадоволення Заходом. Російські державні медіа, такі як арабське відділення мережі RT або турецьке видання «Спутніка», популярні там. У російському міністерстві закордонних справ є штат дипломатів, які, на відміну від їхніх західних колег, вільно говорять арабською.
«Кожного разу, коли я вмикаю телевізор, якийсь росіянин пояснює необхідність війни», – розповідає західний посол у Йорданії.
Латинська Америка проти США
Окрім давніх російських союзників, таких як Куба, Нікарагуа та Венесуела, країни Латинської Америки підтримали перші дві резолюції ООН, засудивши вторгнення Росії. Але Бразилія й Мексика не захотіли викидати Росію з Ради ООН із прав людини, і мало хто в цьому регіоні виявляє бажання приєднатися до запровадження санкцій.
Наполягати на незалежності від Заходу – це давня і улюблена гра Латинської Америки, у якій деякі країни намагаються урівноважити американський вплив у Західній півкулі.
На початку лютого президент Аргентини Альберто Фернандес приїхав на обід із Путіним до Москви, саме коли Росія накопичувала війська для вторгнення в Україну. Говорячи про МВФ, Фернандес сказав йому: «Я рішуче налаштований зробити так, щоб Аргентина перестала бути настільки залежною від МВФ і США, ми повинні відкрити двері для інших країн, а Росія дуже важлива в цьому питанні».
Бразильський президент Жаір Болсонару ніколи не приховував свого захоплення Путіним і його «мужніми якостями». Болсонару також відвідав Москву в лютому й проголосив відносини двох країн «більш ніж ідеальним союзом». Хоч Бразилія підтримала засудження вторгнення, Болсонару сказав, що не може обірвати звʼязки з Росією. Причина – священа важливість імпортованих добрив для Бразилії, пʼята частина яких іде з Росії. Тепер Болсонару каже, що Бразилія зберігатиме нейтралітет у конфлікті.
Старий добрий друг Африка
В Африці Росія знайшла найбільше неприхованої підтримки. Майже половина африканських країн – 25 з 54 – утрималися або не брали участь у голосуванні ООН за першу резолюцію. Історія колоніалізму не вселяє в деякі країни бажання підтримувати так звану «справу Заходу».
Але є й ті країни, які діють через прихильність до Росії. Це стосується ПАР, однієї з великих демократичних країн, яка не відповіла на заклик Заходу до єдності.
На півдні Африки багато країн вважають Росію правонаступником Радянського Союзу, який озброїв і підготував партизанські армії, які боролися проти колоніальної влади і сегрегаційних режимів.
Одна причина прихильності ПАР до Росії – гроші. Хоч загальний обсяг торгівлі між країнами мізерний, Росія є другим найбільшим ринком ПАР для яблук і груш та четвертим для цитрусових. Навіть коли судна під російським прапором не приймали в європейських і американських портах, фрахтувальник «Василій Головін» пришвартувався у Кейп-Тауні 4 квітня. Також є інформація про те, що ПАР хоче укласти з «Газпромом» газову угоду на $2 млрд на рік.
Російське озброєння
В інших частинах Африки підтримка Росії відображає успіх Кремля в поширенні свого впливу за допомогою продажу озброєння або постачанні найманців. Російських найманців бачили в пʼяти з 17 африканських країн, які утрималися від голосування з приводу першої резолюції ООН: Центральноафриканська Республіка, Мадагаскар, Малі, Мозамбік і Судан.
Багато інших «утриманців» або тих, хто не брав участі в голосуваннях, купують російську зброю. Згідно з даними аналітичного центру Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, до таких країн належать Алжир, Ангола, Судан і Уганда. Еритрея, країна-ГУЛАГ, була серед пʼяти країн світу, які підтримали Росію під час голосування 2 березня.
Захід має ще більший вплив на Індію. На Росію, ВВП якої вполовину більший за ВВП Індії, припадає лише 1% зовнішньої торгівлі Індії. Торгівля із Заходом у Індії значно більша, як і звʼязки Індії з Америкою завдяки обміну кадрами.
В рамках закону, який дозволяє запровадження санкцій проти країн, які продовжують проводити «значні транзакції» з Росією, Штати наклали санкції на Китай у 2018-му і на Туреччину в 2020-му за купівлю системи ППО С-400.
Індія купила таку саму систему, але адміністрація Байдена поки що ухиляється від питань про те, чи варто застосовувати той самий закон у цьому випадку. А Індія тим часом не просто утримується від критики Росії, а й збільшує закупівлю російської нафти.
Коли на пресконференції після зустрічі журналісти прямо спитали про те, чому Індія не намагається зменшити свою залежність від Росії, міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар саркастично подякував репортерам за їхні «поради і пропозиції», а потім різко заявив: «Повірте, ми чудово усвідомлюємо власні інтереси і знаємо, як захищати й просувати їх».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
