Категорія: Лідерство
Дата: 19 квітня 2021 15:40

«Я не візьму на роботу того, хто винуватить обставини». Правила бізнесу власника аграрного холдингу «Астарта» Віктора Іванчика

Любов Петрушко

Forbes

3 хв читання

Віктор Іванчик, власник аграрного холдингу «Астарта». Фото з особистого архіву

Син тракториста із села Пустовійтове Полтавської області Віктор Іванчик, 64, мріяв бути військовим льотчиком, але став агропромисловим магнатом і власником бізнес-центру в центрі Києва. У 2021 році Іванчик відсвяткував 28-річчя свого аграрного холдингу «Астарта». Бізнесмен називає компанію своєю третьою донькою й пишається її успіхами. «Астарта» – це вісім цукрових заводів, 243 000 га землі, молочні ферми з 25 000 голів великої рогатої худоби, сім елеваторів, біогазовий комплекс і завод із переробки сої в Полтавській області. За дев’ять місяців 2020 року виторг компанії становив €290,6 млн, EBITDA – €81,8 млн.

Моя головна риса – здатність мобілізуватися в екстреній ситуації. Я це роблю напівсвідомо, але, мені здається, я так ухвалюю рішення швидше та ефективніше.
Здатність до мобілізації мене дуже часто рятувала. Мені було 14 років, коли батько довірив мені кермувати трактором. Я почувався так, ніби схопив бога за бороду. Й ось мені потрібно розвернути трактор, а я забув підняти плуг і заглох. Я дуже злякався, але зрозумів, як виправити ситуацію.
Період кризи з пандемією я проходжу дещо спокійно. Сьогодні треба бути максимально мобілізованим і готовим до викликів.
Головні вимоги до кандидатів – це відповідність цінностям компанії, здатність постійно вчитися, адаптуватися до нових умов. Під час співбесіди я прошу розповісти про себе. У цей момент людина розказує найголовніше, і вже з цього можна зробити перші висновки. Я питаю її про ставлення до попередніх робіт. Слухаю, чи здатна людина критично ставитися до себе.
Я не візьму на роботу того, хто винуватить обставини. Претензії до навколишнього світу – це як претензії до Бога. Він не створював нам ідеальних умов для життя.
Цінності – це кристалічна решітка, на якій усе тримається. Вони надають сенсу компанії та команді. Коли люди їх сприймають, створюється синергія для розвитку. Півтора року тому ми переглядали наші цінності, бачення та стратегію. Вони не змінилися за 16 років.
Ми ведемо соціально-відповідальний бізнес. Ми зосереджені на створенні найкращих умов життя для людей, які працюють у регіонах нашої присутності. Ми ведемо бізнес прозоро та відповідально. Ми ведемо бізнес за принципами сталого розвитку.
Прагнути неможливого, аби досягти максимального. Цим принципом я керуюсь із дитинства.
Кожну розпочату справу треба доводити до завершення. Не буває справ без труднощів. Коли людину демотивують перші складнощі, їй буде важко чогось досягти в житті.
Брати на себе відповідальність — це привело мене до успіху. Я такий ще зі студентських років. Завжди розвозив друзів після вечірок і переконувався, що вони у безпеці. Також моя працездатність, вміння інтегрувати можливості, досвід і таланти для будівництва ефективної команди. Я бачу в людях найкращі риси і тому ставлю їх на ті позиції, де вони зможуть максимально реалізуватися.
Вигорання можна вважати професійною хворобою бізнесмена. Я не доходив до критичних станів, але були періоди, коли я відчував себе виснаженим. У такий період мені потрібно усамітнитися, бажано на природі, і рухатися. Я часто та багато ходжу пішки. Слухаю надихущі промови відомих людей та аудіокниги. Сьогодні, наприклад, слухав нашого українського філософа Андрія Баумейстера.
Коли я виснажений, то люблю читати філософів-стоїків. Коли читаєш Марка Аврелія або Сенеку, розумієш, що ми проблем ще навіть не бачили. У нас значно легше життя, ніж 2000 років тому. Це розуміння мобілізує.
Для перезавантаження мені вистачає одного двох днів. Або беру відпустку на тиждень. Два – уже забагато. Щоденно о шостій-сьомій годині ранку я роблю гімнастику – п’ять тибетських вправ. Для мене це джерело бадьорості.
Партнерство – як щасливий шлюб. Важливо, щоб партнери мали однакові духовні цінності.
Чини з іншим так, як хочеш, аби чинили з тобою. Всі партнерські відносини будуються на цьому.
Два крила win-win партнерства – це довіра та повага. Без них не полетиш.
Я довіряю людям. Мені легко тому, що я в кожній людині бачу позитивні риси. Я часто помилявся. Це були гарні уроки. Інколи негативні уроки корисніші за позитивні. Але моє ставлення до людей не змінилося і вже, напевно, не зміниться.
Кожен зустрінутий тобі – вчитель. Мені пощастило: я зустрічався з багатьма мудрими людьми. Хавард Далл (голова ради директорів «АстартаКиїв».– Forbes) навчив мене, як бізнесмен може займатися соціально відповідальними проєктами.
Архієпископ Любомир Гузар однією фразою дав зрозуміти, у чому духовна місія бізнесмена. Я спитав його: «Чим я як бізнесмен можу найкраще служити Богові?» – «Роби те, що ти робиш,– відповів він.– Ти даєш людям роботу, даєш їм перспективи в житті, розвиваєш середовище. Де ти є – це твоя місія».