Ключ до перемоги. Чому англійська мова потрібна бізнесу
Категорія
Лідерство
Дата

Ключ до перемоги. Чому англійська мова потрібна бізнесу

Ілюстрація Shutterstock

Суть асиметрії – диспропорція, гранично відмінний підхід, суворо обмежений вклад капіталу, ресурсів та несподівано висока вдача. Асиметрична модель народилася серед найкращих стартапів, але пристосувати її можна будь-де, навіть для розвитку всієї економіки

У попередньому есеї ми розглядали один такий хід – створення міжнародної мережі студентів (як це вже зробили Китай, Корея, Ізраїль та Сінгапур). На часі другий хід – досконале володіння англійською для всіх.

40 років тому я вперше поїхав у справах до Німеччини. Треба було провести інтерв’ю для клієнта з потенційними покупцями його товару й послуг. Рівень знання англійської, досконале вживання мови, розмовна англійська майже без акценту мене приголомшили. Ніде в Європі цього не зустрічав.

«Ага! – подумав я.– Це лише найвищі керівники та управлінці. Для них це важливо – тому навчились».

Абсолютно не так! На зустрічах із менеджерами середньої ланки у бюрах і на фабриках усі вільно розмовляли англійською. Читали англійською – багато розмов було про сучасні бізнес-книги. Писали нею – меморандуми перед зустріччю, підсумки і плани дій опісля.

Це не справа верхівки, а культура всієї компанії. І йшлося не тільки про найбільші корпорації, такі як Deutsche Bank, BMW, Mercedes чи BASF, а також про весь Mittelstand – компанії середнього розміру, що грають на глобальному ринку. Від 1970-х німці перетворили досконале знання англійської на потужну перевагу: в навчанні, дослідах, переговорах, рекрутингу, відносинах із міжнародною пресою тощо.

Це явище не стосувалося виключно бізнесу. Така сама тенденція із вивчення англійської була в університетах, у музиці, в кіно…

Я поцікавився історією. Навчальна політика Німеччини – недвозначна: «Робимо вклад у вивчення англійської починаючи з ранніх 1970-х у всіх школах». Не чекаючи на нове покоління випускників, компанії паралельно взялися вивчати англійську. Коли ви розумієте, що цей засіб – ключ до здобуття клієнтів, до технологічного розвитку, до налагодження взаємин із найкращими партнерами, то виклик виглядає не таким уже й страшним.

Уявіть, німецький комівояжер сидить навпроти потенційного клієнта. Слухає уважно. Не пріє з напруження, бо кожне слово, зворот, навіть кожний сленг чудово, природно розуміє. Відповідає на запитання плинно, впевнено, не сягає до кишені по слова. Не журиться мовою, а стовідсотково зосереджений на пошуку переваг: як успішно завершити продаж, домовитися про добрі умови й прекрасну ціну. Не знижку, а ціну, яка віддзеркалює якість та корисність свого товару.

Помножте цю мікросцену на тисячі разів. На мільйон разів через чотири десятиліття. Тоді легше буде зрозуміти одне із першоджерел німецького економічного успіху, особливо в порівнянні до європейських сусідів.

У цій самій подорожі я проводив інтерв’ю з французькими, італійськими та іспанськими клієнтами. Кожне інтерв’ю – обов’язково з перекладачем. Цілком інакша ситуація, інакший світ. Як також цілком інакші та набагато слабші результати.

Франція, Італія, Іспанія почали вивчати англійську на 20– 30 років пізніше, ніж німці. До сьогодні можна бачити негативні наслідки такого запізнення.

(Цікавий факт: 10 років тому Польща і Португалія почали наголошувати на вивченні англійської мови. Цікаво спостерігати, як різко обидві країни піднеслись у світових рейтингах англійської.)

Чи можна різко поліпшити знання англійської в українському господарстві? Хто може діяти і як?

Компанії

Кожна класна українська компанія може оголосити англійську своєю офіційною мовою. Найсильніший удар – найпростіший.

Це не щось нечуване. Так зробили ABB, Nestlé, Unilever, Royal Dutch Shell та багато інших. Перші місяці після такої заяви – трудні, невигідні, некомфортні. Але стається чудо. Люди творять нові навички, активно знаходять співрозмовників, шукають помочі в редагуванні своїх есеїв та меморандумів. За недовгий час надходить точка підйому. Поступ прискорюється. Для кожного стає зручніше розмовляти, читати, писати англійською. Кожен розуміє, що «знати англійську» і «знати англійську досконало» – це два цілком різні світи.

Відтак сипляться переваги. Прямий доступ до технічної та бізнес-літератури, зручність у переговорах, у рекрутингу, в кожному діловому процесі.

Тоді приходять і похідні переваги. Всі кандидати розуміють, що інтерв’ю відбуваються англійською, а тому готуються наперед. І сильнішають як кандидати. Інвестують у саморозвиток. Різко відрізняються від інших.

Компанія отримує потужну користь із припливу кандидатів, котрі розуміють, що у вас – ширше бачення та більші можливості для прискореного розвитку. Великий шанс – різко підвищена ефективність праці, конкурентоспроможність.

Стартапи – найбільш суворо вимоглива галузь у світовому господарстві. Вони заіскрюються, а тоді зникають, як світлячки перед потужними вітрами безмилосердної дійсності. 90% стартапів зникають за три-чотири роки після створення.

Для усталених компаній, у яких немає небезпеки раптового зникнення, англійська мова – це джерело переваги. Для стартапів англійська – це необхідність, щоби вціліти та дотягнути до завтрашнього дня.

Чому? Заради розмови зі світовими клієнтами, технологами, вкладниками, спільниками, журналістами. Для стартапів англійська мова – це кисень.

Провідникам стартапів варто цю дійсність схопити та заявити чесно й відверто: щоб вступити до нашої команди, англійська – обов’язкова. Коли така настанова стане відома всюди, студенти швидко опанують цю мову, бо захочуть грати у великій грі.

Великий шанс – більш вправні, включені, швидкодіючі команди для стартапів.

Наступним разом поговоримо про те, як швидше починати, про рік у пеклі та про історію японського студента Коічі Горі.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"