Суть асиметрії – диспропорція, гранично відмінний підхід, суворо обмежений вклад капіталу, ресурсів та несподівано висока вдача. Асиметрична модель народилася серед найкращих стартапів, але пристосувати її можна будь-де, навіть для розвитку всієї економіки
Заощаджуйте, отримуючи 6 журналів за ціною 4
Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за 1 799 грн замість 2 400 грн. Читайте головні історії українського бізнесу, ексклюзивні рейтинги та глибоку аналітику в кожному номері.
У попередньому есеї ми розглядали один такий хід – створення міжнародної мережі студентів (як це вже зробили Китай, Корея, Ізраїль та Сінгапур). На часі другий хід – досконале володіння англійською для всіх.
40 років тому я вперше поїхав у справах до Німеччини. Треба було провести інтерв’ю для клієнта з потенційними покупцями його товару й послуг. Рівень знання англійської, досконале вживання мови, розмовна англійська майже без акценту мене приголомшили. Ніде в Європі цього не зустрічав.
«Ага! – подумав я.– Це лише найвищі керівники та управлінці. Для них це важливо – тому навчились».
Абсолютно не так! На зустрічах із менеджерами середньої ланки у бюрах і на фабриках усі вільно розмовляли англійською. Читали англійською – багато розмов було про сучасні бізнес-книги. Писали нею – меморандуми перед зустріччю, підсумки і плани дій опісля.
Це не справа верхівки, а культура всієї компанії. І йшлося не тільки про найбільші корпорації, такі як Deutsche Bank, BMW, Mercedes чи BASF, а також про весь Mittelstand – компанії середнього розміру, що грають на глобальному ринку. Від 1970-х німці перетворили досконале знання англійської на потужну перевагу: в навчанні, дослідах, переговорах, рекрутингу, відносинах із міжнародною пресою тощо.
Це явище не стосувалося виключно бізнесу. Така сама тенденція із вивчення англійської була в університетах, у музиці, в кіно…
Я поцікавився історією. Навчальна політика Німеччини – недвозначна: «Робимо вклад у вивчення англійської починаючи з ранніх 1970-х у всіх школах». Не чекаючи на нове покоління випускників, компанії паралельно взялися вивчати англійську. Коли ви розумієте, що цей засіб – ключ до здобуття клієнтів, до технологічного розвитку, до налагодження взаємин із найкращими партнерами, то виклик виглядає не таким уже й страшним.
Уявіть, німецький комівояжер сидить навпроти потенційного клієнта. Слухає уважно. Не пріє з напруження, бо кожне слово, зворот, навіть кожний сленг чудово, природно розуміє. Відповідає на запитання плинно, впевнено, не сягає до кишені по слова. Не журиться мовою, а стовідсотково зосереджений на пошуку переваг: як успішно завершити продаж, домовитися про добрі умови й прекрасну ціну. Не знижку, а ціну, яка віддзеркалює якість та корисність свого товару.
Помножте цю мікросцену на тисячі разів. На мільйон разів через чотири десятиліття. Тоді легше буде зрозуміти одне із першоджерел німецького економічного успіху, особливо в порівнянні до європейських сусідів.
У цій самій подорожі я проводив інтерв’ю з французькими, італійськими та іспанськими клієнтами. Кожне інтерв’ю – обов’язково з перекладачем. Цілком інакша ситуація, інакший світ. Як також цілком інакші та набагато слабші результати.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Франція, Італія, Іспанія почали вивчати англійську на 20– 30 років пізніше, ніж німці. До сьогодні можна бачити негативні наслідки такого запізнення.
(Цікавий факт: 10 років тому Польща і Португалія почали наголошувати на вивченні англійської мови. Цікаво спостерігати, як різко обидві країни піднеслись у світових рейтингах англійської.)
Чи можна різко поліпшити знання англійської в українському господарстві? Хто може діяти і як?
Компанії
Кожна класна українська компанія може оголосити англійську своєю офіційною мовою. Найсильніший удар – найпростіший.
Це не щось нечуване. Так зробили ABB, Nestlé, Unilever, Royal Dutch Shell та багато інших. Перші місяці після такої заяви – трудні, невигідні, некомфортні. Але стається чудо. Люди творять нові навички, активно знаходять співрозмовників, шукають помочі в редагуванні своїх есеїв та меморандумів. За недовгий час надходить точка підйому. Поступ прискорюється. Для кожного стає зручніше розмовляти, читати, писати англійською. Кожен розуміє, що «знати англійську» і «знати англійську досконало» – це два цілком різні світи.
Відтак сипляться переваги. Прямий доступ до технічної та бізнес-літератури, зручність у переговорах, у рекрутингу, в кожному діловому процесі.
Тоді приходять і похідні переваги. Всі кандидати розуміють, що інтерв’ю відбуваються англійською, а тому готуються наперед. І сильнішають як кандидати. Інвестують у саморозвиток. Різко відрізняються від інших.
Компанія отримує потужну користь із припливу кандидатів, котрі розуміють, що у вас – ширше бачення та більші можливості для прискореного розвитку. Великий шанс – різко підвищена ефективність праці, конкурентоспроможність.
Стартапи – найбільш суворо вимоглива галузь у світовому господарстві. Вони заіскрюються, а тоді зникають, як світлячки перед потужними вітрами безмилосердної дійсності. 90% стартапів зникають за три-чотири роки після створення.
Для усталених компаній, у яких немає небезпеки раптового зникнення, англійська мова – це джерело переваги. Для стартапів англійська – це необхідність, щоби вціліти та дотягнути до завтрашнього дня.
Чому? Заради розмови зі світовими клієнтами, технологами, вкладниками, спільниками, журналістами. Для стартапів англійська мова – це кисень.
Провідникам стартапів варто цю дійсність схопити та заявити чесно й відверто: щоб вступити до нашої команди, англійська – обов’язкова. Коли така настанова стане відома всюди, студенти швидко опанують цю мову, бо захочуть грати у великій грі.
Великий шанс – більш вправні, включені, швидкодіючі команди для стартапів.
Наступним разом поговоримо про те, як швидше починати, про рік у пеклі та про історію японського студента Коічі Горі.
