Майбутнє України – це молодь. Щоб молодь стала сильною, університети мають стати магнітом для талантів і центром незалежного мислення. Чому Україні потрібно продовжувати трансформувати вищу освіту і що вже вдалося зробити? Розповідає президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов
Роки деградації освіти в Україні призвели до її слабкості та неадекватності. Але зараз, в крайні роки й особливо у 2024-му, українська вища освіта демонструє прорив: лідерство і конкуренція формують нову реальність.
Лідери – УКУ, Києво-Могилянська академія та Київська школа економіки (KSE) – створюють своєрідну «українську Лігу плюща», залучаючи абітурієнтів з високими результатами НМТ. Вони доводять, що якісна освіта в Україні можлива, й на неї є попит.
Зміни відбуваються й у великих державних університетах. Національний авіаційний університет розпочав амбітний експеримент з модернізації програм та впровадження інноваційних методик, що може задати тон реформам у решті країни. Попри повномасштабну війну, університети пропонують нові моделі навчання і приваблюють найкращих студентів.
Шість провідних вишів об’єдналися в Альянс українських університетів, аби спільно відповідати на виклики війни, зміцнювати етичні стандарти та вдосконалювати управління.
Академічна доброчесність стає дедалі актуальнішою: окремі університети (наприклад, Сумський державний) запроваджують проєкти протидії плагіату, тоді як інші все ще опираються змінам.
Трансформація також відчутна в STEM: УКУ та KSE стрімко нарощують напрями інженерії, IT та математики, залучаючи відповідне фінансування та випереджаючи традиційні виші.
Важливою новацією стали державні гранти для першокурсників, якими скористалися близько 14 000 студентів. Рекордні 95% вступників УКУ та 73% KSE отримали таку підтримку, демонструючи привабливість цих установ для найбільш талановитої молоді. Найбільше ж грантоотримувачів залучили Львівський національний університет (1262 осіб) та «Львівська політехніка» (1154 особи).
Ця реформа стимулює сильнішу конкуренцію між університетами, вирівнює умови гри та усуває бар’єри для змагання, які довго захищали позиції традиційних закладів освіти.
Формат навчання залишається проблемою через війну: значна частина традиційних закладів продовжує дистанційну роботу, викликаючи занепокоєння щодо якості освіти. Київська школа економіки та Український католицький університет віддають перевагу очним заняттям, вважаючи, що жива взаємодія студентів і викладачів є вирішальною для ефективного навчального процесу.
Forbes Ukraine опублікував рейтинги вишів, які найбільше сприяють кар’єрним успіхам: у напрямі економіки лідирує Київська школа економіки, за IT – УКУ та KSE, а для виробничих спеціальностей на вершині – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Це показує, що актуальність університетської освіти стає пріоритетом для бізнесу, медіа та суспільного дискурсу.
Війна створює імпульс для реформ. Якщо ми досягнемо успіху в трансформації вищої освіти, Україна стане успішною, щасливою, сильною, вільною, незалежною, демократичною та заможною державою.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
