Передостанній тиждень жовтня 2021 року Володимир Цой, 54, провів у рідному Узбекистані. Співвласник компанії MTI возив до Ташкенту, Бухари і Самарканду три десятки бізнесменів – колег по CEO Club. Крім культурної програми була ділова частина – зустрічі з місцевими підприємцями. Навіщо це Цою? Країна, куди радянська влада у 1937‑му депортувала корейців із Далекого Сходу, назавжди в його серці. Він намагається познайомити з нею якомога більше людей. На початку 1980‑х Цой вступив до Київського інституту цивільної авіації. Бізнес починав із торгівлі комп’ютерами та IT‑обладнанням, потім зайнявся взуттям та одягом.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Група компаній MTI, співвласником якої є Цой, у 2020 році, за даними «СПАРК‑Інтерфакс», отримала 6,2 млрд грн виторгу і 103 млн грн прибутку. Рік тому прибутковість була трохи кращою: 182 млн грн за виторгу 5,5 млрд грн. Вплинула епідемія COVID‑19, яка паралізувала магазини мереж, що входять до групи, – «Інтертоп», Pandora, MTI Fashion.
Я серйозно займався карате. Моїм тренером був відомий актор Талгат Нігматулін. Навіть виграв чемпіонат Узбекістану серед юніорів. У1983 році я мав їхати на чемпіонат Радянського Союзу в Баку, і тут карате заборонили. Всі пішли в підпілля. Я почав тренуватися у підвалі Набрав групу учнів. Потім дозволили тхеквондо – почав займатися, їздив тренуватися зі збірною Узбекістану. Після інституту кілька років не міг вирішити, куди йти – у спорт чи в бізнес.
Нашій компанії 30 років. За цей час, на мою думку, якихось істотних змін у підходах до бізнесу не відбулося. Для підприємництва необхідна жага ризику, бажання робити щось нове і вміння створювати команду.
Раніше було поняття «купецьке слово». Це найважливіше для будь‑якого підприємця – вміння дотримувати слова. Відповідати за свої слова і вчинки. Це те, що характеризує правильного бізнесмена.
Моє найбільше досягнення у тому, що 3000 осіб в Україні і 800 у Казахстані виходять на роботу. Хто в офіс, хто онлайн, хто в магазин.
Ми з партнерами збиралися потихеньку ставати фінансовими інвесторами. Але дійсність не дає нам такої можливості. То девальвація і війна, то історія з ковідом. Доводиться більше, ніж ми припускали, займатися операційним управлінням.
Коли почалась пандемія, акціонери й топменеджери наших бізнесів почали збиратися раз на тиждень. Спілкуємося в такому режимі досі. Обговорюємо, як реалізуються плани, котрі намітили, а також проблеми, що виникли. До пандемії вистачало зустрічей раз на квартал. Ці наради задають правильний психологічний фон. Якщо топменеджери бачать, що акціонери не байдужі до того, що відбувається, це вселяє в них упевненість.
Намагаюся не запізнюватися на зустрічі. Якщо це від мене залежить. Це про повагу.
Доводиться бути бійцем. Але важливе й уміння знаходити компроміси. Як зовні, так і всередині компанії. Звісно, потрібно досягати поставлених цілей, але якщо ви не будете гнучкими, вам доведеться важко.
Чи можна вважати компроміс програшем? Якщо ви досягаєте своєї мети, то ні. Намагаюся знаходити взаємоприйнятні рішення, коли це не суперечить моїм принципам. Проблема не в тому, що ти втратиш гроші, а в тому, щоб знайти вигідне для всіх рішення.
Бізнес – це про взаємини. Це не наука, де 2+2=4. Іноді це дуже тонкі стосунки, як в особистому житті. Це щоденна праця – над собою, над відносинами, які у вас є.
Не можна когось обманювати і довго залишатися в бізнесі. Зрештою карма вас наздожене. Не можна робити те, за що потім буде соромно.
Найбільша невдача – перші магазини Protoria, які ми відкрили років десять тому. Ми хотіли відкрити шоу‑руми, а весь асортимент перемістити онлайн. Ідея випередила час. Споживач виявився не готовим. Спочатку працювали у збиток, потім було переформатовано магазини. Ця історія навчила нас виводити на ринок нові продукти ретельніше. Зараз Protoria один з найприбутковіших наших бізнесів
Мої батьки навчили мене працьовитості та чесності. Батько ні хвилини не сидів на місці. І мене завжди намагався чимось зайняти. Нічого робити – працюй по господарству або допомагай батькові. Байдикувати в нашому домі було не заведено.
Собі молодому я б порадив терпіння. Основна помилка молодості – бажання отримати все негайно. Великі результати приходять за великою працею.
Вода камінь точить. Треба дуже спокійно ставитися до того, що не вдається досягти цілей. Потрібно пошукати інші способи отримати бажане. Дратуватися – малоефективно.
Улюблений вид спорту – гольф. Це заняття на п’ять‑шість годин. Я вимикаю телефон і йду в поле. Для мене це медитація в активній формі. На цей час я забуваю про бізнес.
Узбекистан – одне з найцікавіших місць на планеті, куди необхідно з’їздити кожному.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
