Ігор Мазепа, 45, – один із головних претендентів на те, щоб поповнити список найбагатших українців. Його інвесткомпанія Concorde Capital присутня чи не в усіх актуальних для сучасної України сферах бізнесу – від медицини (мережа «Добробут») і б’юті‑індустрії (MakeUp.ua) до легального видобутку бурштину та розробки газових родовищ. Мазепа товаришує з Іваном Дорном і Дімою Борисовим, пересувається Києвом на вертольоті і вважає українську столицю найкомфортнішим містом для життя. У жовтні він візьме участь у забігу Ironman.
⚡️ Хто, на вашу думку, заслуговує на звання «Підприємець року 2024»? Дізнайтесь більше про кожного з кандидатів та проголосуйте за посиланням. Ваш голос визначить переможця номінації «Вибір аудиторії».
Починав із продажу акцій українських підприємств іноземцям. 1997 рік, я був студентом і шукав підробіток на літо. Одного разу в компанії Михайла Левченка побачили моє резюме. Офіс – у будівлі старого Інституту Патона. Виходжу з ліфта й бачу людей у бронежилетах, із автоматами, а поруч – величезні мішки грошей. Перша думка – ось вони, можливості. Друга – ось вони, ризики.
Люди поруч із мішками грошей і автоматами були так званими скупниками. Вони їздили країною і купували акції підприємств. Моїм завданням було продавати їх іноземцям.
Здобуваю знання кожен день, спілкуючись із різними людьми. Я закінчив КНЕУ імені Гетьмана. «Наргосп» – можливо, один з найкращих українських університетів «радянського стилю». Але я бачив, яку освіту люди здобувають за кордоном. Те, що дають тут, навряд чи можна вважати фактором успіху.
Намагаюся брати участь у фінальній співбесіді з кожним кандидатом. У центральному офісі Concorde Capital – близько 50 співробітників. Якщо у вас найкраща команда, але є людина, яка може нагрубити клієнту, всі зусилля буде помножено на нуль.
Цінності – лідерство, свобода, креатив, націленість на результат. Ми не вважаємо результатом результат, отриманий без задоволення.
За що б я звільнив свого найкращого менеджера? За крадіжку. Років п’ять тому в нас був один нечистий на руку трейдер. На те, щоб попрощатися, пішло дві секунди.
Шахрая можна визначити інтуїтивно. Бували випадки, коли я відмовлявся від угоди, якщо мені з людиною було некомфортно. Шахрай він чи ні, така угода точно ніколи не буде успішною.
Бізнес із друзями – це нормально. У мене багато прикладів, коли партнери з бізнесу – мої друзі. Це виключає недовіру. Все решта залежить від експертизи та розуміння ринку.
Втрачав десятки мільйонів доларів за раз. Це було приблизно 10 років тому. Більше я не роблю подібних помилок. Отже, я припускався їх свого часу не дарма.
Найкраща угода – продаж банку в рази дорожче від очікувань клієнта. Одного разу до нас звернувся Анатолій Гіршфельд із проханням допомогти в продажу банку. Ми запропонували наростити капітал, залучити борг і продавати банк з уже розширеним балансом. Підсумкова вартість обчислювалася сотнями мільйонів доларів.
Із досвідом змінилося ставлення до аналізу ризику. Коли маєш справу з грошима, завжди намагаєшся прорахувати, що може піти не так. Якщо в молодості у тебе є розуміння двох‑трьох варіантів розвитку подій, то з досвідом починаєш враховувати набагато більше сценаріїв.
Лише одного разу думав про те, щоб виїхати з України, – після кризи 2008–2009 років, та й то не предметно. Тепер про це немає й мови. Сучасний світ став простим із погляду на доступ до інформації, тому не принципово, в якій точці ти перебуваєш фізично. До того ж я вважаю Київ найкомфортнішим та найяскравішим містом для життя.
Ранок проводжу сам. Займаюся спортом, йогою. Рух починається десь з 10–11 і до пізнього вечора. У вихідні можу працювати, а в будні – вибратися відпочити. Приміром, походити по горах, злітати на риболовлю.
Спорт – спосіб боротьби зі стресом. Займаюся п’ять‑шість годин на тиждень. Екстрим, подорожі дуже розширюють світогляд. Давно беру участь у марафонах, забігах Ironman, бігаю на лижах. Ходжу в походи з командою. Після останнього я помітив, що колеги стали спокійнішими, зникла зайва метушня.
Чи схоже життя українського інвестбанкіра на фільм «Вовк з Волл‑стріт»? Секс, наркотики, вечірки? Певною мірою так. Це так чи інакше властиво всім індустріям, пов’язаним із креативністю. Але особисто я ніколи не вживав ніякої «хімії».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
