За інформацією Державної служби статистики, в середньому жінки отримують 79,3% заробітної плати чоловіків. Найбільша різниця – 62% від зарплати – у сфері мистецтва, спорту та розваг
Для жінки ці 18–20% означають, що кожен п’ятий робочий день вона працює безкоштовно. Водночас жінки мають більше повсякденних витрат, аби мати вигляд, що відповідає суспільним очікуванням: догляд за обличчям, тілом, фарбування волосся, зокрема зафарбовування сивини.
Товари і послуги для жінок коштують більше. Типовим прикладом є кейс із компанією Gilette, що продавала одноразові станки для жінок на 7% дорожче за чоловічі аналоги. Дослідження 2015 року, проведене в Нью-Йорку, показало, що товари, марковані як «жіночі» – від дитячих речей до предметів особистої гігієни, – у 42% випадків мали більшу вартість за «чоловічі».
У світі середній річний дохід жінки становить $11 500, тоді як чоловіка – $21 500, підрахували у Світовому економічному форумі. Досягти рівності в оплаті праці прогнозують аж через 256 років – у 2277 році.
Гендерний розрив у зарплатні навіть у Європейському Союзі наразі становить 14,1%.
Тож чому жінки заробляють менше
З одного боку, це пояснюється відносно низькооплачуваними сферами, в яких вони найбільше зайняті, – освіта, охорона здоров’я. Але справа тут не лише у конкретній сфері.
Професорка соціології Нью-Йоркського університету Пола Інгленд проаналізувала дані перепису населення США з 1950 до 2000 років. Вона виявила, що більша залученість жінок у певній сфері призводила до зменшення оплати в ній. Тобто роботодавці знецінювали працю жінок, встановлюючи за неї меншу оплату.
Навіть у високооплачуваних сферах жінки, як правило, працюють на нижчих посадах. В Європейському Союзі менше 8% керівників провідних компаній – жінки. Очевидно, це трапляється не тому, що жінки не володіють необхідними знаннями чи навичками для керівництва. У суспільстві й досі панують гендерні стереотипи щодо ролі та місця жінки.
Американський дослідник Майкл Кіммел вважає, що жінок та чоловіків з дитинства готують до певних ролей та професій, а в компаніях чоловіки неявно намагаються зберегти суто чоловічу атмосферу корпоративної ієрархії.
Це називають феноменом «скляної стелі»: в певний момент перед жінками в їхній професійній діяльності постає невидима перепона. Як би багато не працювали, вони не можуть підніматися далі кар’єрними сходами, як чоловіки. Крім того, над жінками тяжіє стереотип про «призначення материнства». Роботодавці, якщо й прямо не питають про сім’ю та дітей, мають на увазі, що жінка приділятиме більше уваги та часу родині та догляду за дітьми, а отже, не може бути ефективною на відповідальній керівній посаді.
«Скляну стелю» можуть розбити гендерні квоти. Так, Франція ухвалила закон, який вводить їх на керівні посади у бізнесі.
Закон зобов’язує всі компанії з кількістю співробітників понад 1000 осіб мати не менше 30% жінок серед керівників вищої ланки до 2027 року та 40% жінок – до 2030 року. Невиконання загрожує компаніям фінансовими санкціями. Елізабет Морено, міністерка з питань гендерної рівності, переконана, що на керівні посади знайдуться жінки з достатнім досвідом та компетенціями.
Якщо жінки, які становлять половину працездатного населення світу, не досягнуть свого повного економічного потенціалу, глобальна економіка постраждає. Як стверджується у звіті McKinsey Global Institute, сценарій «найкращого в регіоні», коли усі країни відповідатимуть темпам покращення гендерної рівності країни з найшвидшими темпами розвитку в своєму регіоні, може додати до $12 трлн, або 11%, до річного ВВП 2025 року. Ця цифра дорівнює поточному ВВП Німеччини, Японії та Великої Британії, разом узятих.
За сценарієм «повного потенціалу», коли жінки відіграють ідентичну роль на ринках праці, як і чоловіки, до 2025 року до світового річного ВВП можна буде додати $28 трлн, або 26%. Це еквівалентно розміру об’єднаних економік Китаю та США сьогодні.
Що в Україні
Українські жінки стають дедалі активнішими у малому бізнесі. За даними Youcontrol, за останні 10 років жінки ставали підприємицями на 1% частіше, ніж чоловіки. У 2020 році частка відкритих ФОПів жінками склала на 5% більше від підприємств, відкритих чоловіками. Водночас у великому бізнесі ситуація інша.
Серед бенефіціаріїв у ТОП-330 найбільших за обсягом виручки компаній за 2019 рік чоловіків у 16 разів більше, ніж жінок. Лише в 11 із 330 компаній єдиним бенефіціарним власником є жінка, що складає лише 3% від загальної кількості компаній.
Ці цифри дають підставу стверджувати, що жінкам простіше розвивати власний, хоч і невеликий бізнес, аніж пробивати «скляну стелю» у вже розвинутих компаніях. Тут для них існує менше перепон, головне – впевненість у власних силах, необхідні знання та вміння для реалізації проєкту.
Франко-українська торгово-промислова палата запрошує на свої конференції жінок-експерток. Це одна з можливостей зробити жінок у підприємницькій сфері видимішими. Також у палаті у 2018 році створено комітет бізнес-леді, до якого увійшли президентки та СЕО, які досягли карʼєрних висот. Ми не лише обмінюємося досвідом, а й прагнемо підтримати жінок, які лише починають свій шлях у бізнесі. Задля цього заснували конкурс «Створено жінками», який цього року проходить вчетверте.
Для участі підприємицям та засновницям компанії потрібно заповнити анкету на сайті конкурсу та надати до 31 січня пакет документів про свій проєкт. Переможниця отримає 100 000 гривень, ділову поїздку в Париж та річне членство у Франко-українській торговій палаті. Цього року ми відзначимо й володарку другого місця, яка також поїде в Париж.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
