В'ячеслав Климов, співзасновник «Нової пошти» /з особистого архіву
Категорія
Лідерство
Дата

Життя за планом. Як співзасновник «Нової пошти» В'ячеслав Климов домагається максимальної продуктивності

3 хв читання

В'ячеслав Климов, співзасновник «Нової пошти» Фото з особистого архіву

У рубриці «Рутина підприємця» успішні українські власники бізнесу діляться своїми секретами продуктивності: як вони будують свою рутину, витискають максимум з кожного дня і підтримують рівень енергії

В'ячеслав Климов, 46, співзасновник «Нової пошти»

Я людина рутини і процедур. Жити без плану мені некомфортно. Чіткий розклад дає відчуття упорядкованості й контролю над власним життям.

Якщо ти щось не встигаєш у житті, найчастіше це проблема планування. Значить, ти не розрахував свої сили або неправильно розставив пріоритети. Якщо так відбувається, я переглядаю розклад: шукаю, від чого можу відмовитися або оптимізувати. Наприклад, провести зустріч не особисто, а в Zoom.

У мене є два графіка: робочий та особистий. З бізнес-розпорядком мені допомагає асистент – один на двох із моїм партнером Володимиром Поперешнюком, з особистим справляюся сам. Головний виклик – не дозволити жодній сфері життя «з'їсти» іншу. Якщо планувати ретельно й заздалегідь, накладок можна уникнути, а встигнути на порядок більше.

Робочий розклад формується на тиждень вперед. На цей каркас нанизуються зустрічі й завдання – і ділові, і особисті. Я показую робочий розклад дружині – так зручніше планувати сімейні активності.

Зараз ключові пункти мого особистого графіка – заняття англійською (двічі на тиждень ранками), спорт (три-чотири рази на тиждень) і час із сім'єю.

Коли навантаження зростає, все одно намагаюся дотримуватися плану. Якщо попередній в нових умовах не працює, придумую інший. Але з усіх сил уникаю хаосу й розгубленості – це головні вороги ефективності. Мене не напружує необхідність іноді імпровізувати. Але я за контрольовану імпровізацію.

Між моїм особистим та діловим життям є «заслінка». Приїжджаю на роботу до 9:00. Все, що до цього – тільки мій час. Присвячую його тому, що дає енергію на весь день. Зазвичай це зарядка та сніданок із сім'єю.

Я люблю, коли в особистому графіку з'являється «біла пляма» – час, на який нічого не заплановано (зазвичай у вихідні дні). Особливий кайф – залишати такі «вікна часу». Вони потім обов'язково чимось закриються: нагрянуть у гості друзі, пограєш у футбол із дитиною. Часто це найрадісніший час за тиждень. Я педантично планую все в житті, але тут іду проти правила. І кайфую від цього. Як каже маркетолог Андрій Федорів: «Потрібно виховувати в собі вміння іноді підзабити».

Для мене ефективність – не кількість виконаних за день завдань, а самовідчуття. Щовечора проводжу аналіз дня: питаю себе, чи класним він був. Шукаю причини, роблю висновки, радію успіхам. Цей ритуал – простий спосіб щодня ставати трохи ефективнішим.

Я знаю свої біоритми: у другій половині дня я не такий ефективний, як у першій. Тому після 19.00 не приймаю важливих рішень. Зустрічі, обговорення – так. Угоди й рішення – ні. Правило «ранок за вечір мудріший» працює на 100%.

Щоб бути продуктивним, тримаю себе у формі. Встаю завжди о 6:30. Обов'язково роблю зарядку. Харчуюся за графіком: сніданок – о 7:30, обід – о 13:00. Ці прийоми їжі пропускати не можна – «Війна війною, а обід за розкладом». Спати лягаю до 23:00. Серед тижня ніяких посиденьок допізна (і справа не в алкоголі – келих вина не зашкодить). Але намагаюся не збиватися з графіка. Маленькі радощі важливі, але вони не мають ламати систему життя.

Щоденної дисципліни мене вчать діти та спорт. Ти не зможеш прийти на суботнє тренування, якщо перебрав у п'ятницю ввечері. І однорічному сину не поясниш, що в тата вранці болить голова. Я маю бути в формі, щоб справлятися із завданнями щодня.

Спорт – мій антистрес. Багато років граю в теніс, займаюся йогою. Якщо пропустив тренування, обов'язково «відпрацьовую». Для мене це питання не лише дисципліни, а й психологічного комфорту.

Якщо я злий, втомився чи засмучений – їду на тренування. Мій тренер із тенісу казав, що чоловік щодня має потіти. Сьогодні немає тренування? Піди побігай. Не хочеш бігати? Поганяй у футбол.

Щоб контролювати стрес, важливо навчитися відпускати тривожні думки. Моє правило: не тримати в голові помилки. Це руйнує. Я роблю висновки і йду далі.

Мене дратують «пожирачі часу» (ті, хто претендує на мій час без моєї згоди). З віком я гостро відчуваю відтік часу. Ціную й бережу цей ресурс.

А надихає мене майбутнє. Я, як і раніше, голодний до перемог. З кожним новим досягненням моя мотивація зростає. Перемоги не обов'язково мають бути великими: це може бути старт нового проекту, хороша EBITDA «Нової пошти» або оцінка сина з китайської мови. Але важливо бачити ці перемоги й зараховувати їх собі. Це «батарейки», заряд яких допомагає досягати нових результатів.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд