Чим Україна може допомогти світу, як виростити визначальних засновників і чому нагорода «Підприємець року» корисна навіть під час великої війни
Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: детальний огляд статків найбільших українських бізнесменів, підприємці року Климов і Поперешнюк, останній мільярд Фрідмана, шлях Grammarly, бренд тактичного одягу M‐TAC та загалом майже два десятки текстів.
«Ми шукаємо надзвичайних засновників, визначні компанії, тих, хто пристрасно одержимий здійсненням радикальних поліпшень, хто вміє чітко озвучити своє бачення та виявляє надлюдську енергію, бо хоче втілити це бачення в дійсність», – почув я нещодавно від Рулофа Бота, провідного партнера венчурного фонду Sequoia.
Його колега з індустрії додав: «Успішні засновники та команди (а я певен: засновник мінус команда дорівнює зеро) докладають зусиль та енергії майже психотичного рівня, аби здійснити свою програму».
Таких засновників не потрібно підштовхувати – їх треба спрямовувати, як гончака, який мчить навзаводи, наголошує Бота.
Він озвучив нагромаджений досвід одного з провідних венчурних фондів світу. Але водночас він вказав на проблему – визначальних засновників і компаній є вкрай мало.
Пропоную йому допомогти.
У самому осередді венчурного світу – парадокс. Океани капіталу шукають визначальні компанії, котрі закладають основи майбутнього. Шукають, та не можуть їх знайти.
Брак масштабних проблем? Ні, їх сотні.
Брак хороших ідей? Ні, їх тисячі.
Брак засновників, хто носить у собі чітке бачення, одержимість і незламний характер? Так, абсолютно.
Україна родюча на зерно. Родюча й на незвичайні таланти. Загартовані історією спротиву, стійкості, творчості, прагматизму. Загартовані антилюдською війною. (Важко спостерігати нерівномірність слів і вчинків західних лідерів. Своїм дебатуванням вони дозволяють знищувати країну.)
Можливо, найважливіший продукт України (після Українського війська) – це такі підприємці та потенційні засновники визначальних підприємств.
Слово до молодих українців, які тільки‑но обирають шлях. Послухайте слова Бота, відтак відшукайте визначальних бізнесменів світу. Вивчіть їх. Станьте ними.
Перші кроки. Парадокс великих бізнесів: зародки видатної компанії не потребують море капіталу. Початки всі маломасштабні, навіть інтимні. Перевірте досвід WhatsApp, LinkedIn, Airbnb та інших. Жменька членів команди, кількасот користувачів, сотні спроб та експериментів, постійний, неперервний зворотний зв’язок із клієнтами, сотні мікрополіпшень.
Що потрібно для успіху? Любов до користувачів, хотіння змайструвати для них щось небувале, суперкорисне, привабливе, магнетичне. Щось, що викличе захват, радість, каталізує розголос із вуст до вуст, коли покупці самі зголошуються бути вашими амбасадорами.
А тоді, і тільки тоді, масштабуватись. Якщо осягнути такий стан, інвестори знайдуться, і їх буде багато, вони охоче вкладатимуть.
Діяти асиметрично. Від самих початків підприємства існує постійний брак ресурсів, асиметричний підхід до справ – необхідний.
Асиметричний підхід дає велику віддачу за скромні вклади. Це мистецтво того, як пильніше спостерігати, відмінно думати, конкурувати інакше, шукати невидимі щілинки у твердій поверхні дійсності, де можна створити прорив. А найважливіше – шукати ті вклади, де $1 інвестиції дає віддачу 20Х–30Х або й більше.
Застосувавши асиметричний підхід до своєї справи, провідні підприємці можуть відтак запровадити ті самі засади, аби різко збільшити ефективність цілої галузі.
Де шукати найкращі можливості? Там, де найбільші потреби. Декілька прикладів.
Військо. Коли дійдемо до перемоги, справа не завершиться. Буде постійна потреба вдосконалювати військову та інформаційну техніку. Тут ховається нагода для десятків фундаментальних компаній: дрони всіх видів, мережі зв’язку, засоби інформації, спостережні засоби, прискорений вишкіл.
Здоров’я. Це потреба не лише України, а й усього світу. Потреба, яка щороку наростає. Асиметричний підхід? Лікування – добре. Запобігання – у 20–30 разів краще. Не тільки фінансово, а й для якості життя пацієнта та родини.
Агро. Використовувати кожну можливість оцифрування галузі, щоб зменшувати витрати й оптимізувати врожайність, зберігання та розумний транспорт.
Навчання. Віднайти якнайкращих учителів і множити силу їхньої майстерності й духовності не на тисячі, а на мільйони. Нехай історики Ярослав Грицак і Тімоті Снайдер вчать у кожному класі та в кожному домі.
Коли поєднати економічне та етичне бачення, ми знайдемо безліч золотих нагод у кожній галузі. Коли знайдуться визначальні засновники й команди, прориви здійсненні.
Для відбудови Україні знадобиться весь її людський потенціал. Перший хід зроблено – на кожному кроці прекрасні організації, засновані жінками. Гендерний потенціал зростає.
Так само може бути з найбільш досвідченими. Коли говоримо про стартапи, звичайно, йдеться про молодих. Майже завжди. Це – помилка. Маючи, приміром, 50, 60 або ж 70 років, чи думаю я про відставку, чи про черговий економічний прорив? Творити – це гра не тільки для молодих. Сем Волтон заснував Wal‑Mart, коли йому було 42 роки. Рей Крок започаткував McDonald’s у 56 років. Воррен Баффет і Чарлі Мангер створили більше вартості у свої 70– 80 років, ніж за попередніх пів століття.
У цьому номері Forbes визначає найкращого бізнесмена країни. «Підприємець року» – корисний помисел, чудова нагорода. Зважмо, що коли кожен прагнутиме стати «Підприємцем року», складно вповні уявити, як швидко та якісно Україна себе відбудує.
На додаток, якщо світова мережа українських стартапів і підприємств розвинеться належним темпом, на другий рік варто встановити нагороду «Підприємець місяця».
А за два роки? Як обирати з‑поміж тисячі нових, динамічних, високовартісних підприємств? Хороша проблема для редакції Forbes.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
