Гендиректор мережі кінотеатрів Multiplex Роман Романчук уперше взяв участь в автоперегонах 2016-го. Три роки по тому взяв бронзу гірського чемпіонату України. Але призи для Романчука, 42, не головне. Гонки допомагають йому поліпшити концентрацію, працювати зі страхом і бути кращим стратегом
Список найбільших експортерів, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та ще два десятки ексклюзивних матеріалів. Forbes Україна випустив новий номер журналу. Купити його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.
На час чемпіонату Романчук повністю змінює ритм життя. «Гонки змушують мозок працювати по-іншому, – каже він. – Я чітко відчуваю це, повертаючись назад». Під час заїздів пілоти сплять по декілька годин, втрачають близько чотирьох кілограм за день і практично не їдять. Незважаючи на це, Романчук впевнений: гонки – це відпочинок.
Ось що він розповів Forbes про автоспорт і необхідні пілотові навички. Пряму мову скорочено і відкориговано для зрозумілості.
- 2014-го ми з товаришем запустили соціальний проект – учили дітей картингу. Тоді я і сам вперше сів у карт. Через рік пересів за кермо корпусного автомобіля. З 2016-го ми з моїм першим пілотом уперше взяли участь у чемпіонаті. Зайняли 7-ме чи 8-ме місце з 11. А через три роки я став бронзовим чемпіоном України і кандидатом у майстри спорту.
Наша команда називається SB Racing team. У ній два пілоти й декілька механіків. Ми беремо участь у чемпіонаті України з гірських гонок. У гірському чемпіонаті завжди нова траса. Для мене, непрофесійного спортсмена, це вигідніше: незнайома траса для всіх однакова.
Гірський чемпіонат триває з весни до початку осені. Заїзди проходять у сім-вісім етапів на Західній Україні. Траса має бути з певною кількістю поворотів і перепадом висоти. Гірський заїзд – практично суцільні повороти.
Наша команда їздить на ВАЗ-2108. Це автомобіль із серії, яка підходить для гонок. Адже не кожну цивільну модель можна перетворити на спортивну. Важливо, щоб завод відразу закладав можливість перезібрати машину і провести омологацію. Авто цієї категорії відносно недорогі – $4000 до $15 000. Але кожен сезон коштуватиме, як автомобіль цілий.
Основна стаття витрат – команда механіків і запчастини. Один із найдорожчих елементів – каркас, який встановлюють в авто для безпеки. Інші деталі витратні. За сезон ми витрачаємо три–чотири комплекти коліс і дисків, двигун служить максимум два сезони. Між сезонами автомобіль має знаходитися в боксі і правильно консервуватися. Перед початком чемпіонату механіки перевіряють його і за необхідності міняють деталі.
До машини прив'язуєшся емоційно. У нашої є ім'я – «Єва». Ми завжди дякуємо їй, коли перемагаємо. Автомобіль важливо відчувати. Я втрачаю з ним контакт і відчуваю себе дерев'яним, навіть пропустивши кілька етапів.
Управління ризиком
Підготовка до заїзду не припиняється ніколи. Тренувальні заїзди можна проводити і в сніг, і в дощ. Це тільки додає навичок. Чемпіонат проходить в теплу пору року, але умови в горах непередбачувані. Перший пілот може їхати в прекрасну сонячну погоду, а другий – під проливним дощем. Ми неодноразово потрапляли в сильний снігопад у квітні.
Для пілота гоночного автомобіля важливо підтримувати фізичну форму. У спортивній машині йде війна за кожен кілограм. Вона має бути настільки легкою, наскільки можливо. Скло змінюють на пластик, а модель крісла вибирають за принципом, яке легше.
Під час заїздів на тобі шолом, комбінезон, під ним – спеціальна білизна, яка не дасть загорітися в разі пожежі. Вся ця конструкція жарка і важка. За день гонок можна втратити три-чотири кілограми.
Фізично управляти машиною теж непросто. Це радикально інші відчуття, ніж на цивільному автомобілі. Тут газ постійно в підлогу, а гальмо працює долю секунди. У повороті потрібно щосили викручувати кермо.
Навички пілота при отриманні ліцензії не такі важливі – це твоя справа і спортивний результат. Але обов'язково потрібні цивільні права. Головне, що потрібно знати, як врятувати себе та другого пілота. Перед кожним етапом відбувається медичний огляд – якщо щось не в порядку, гонщика не допустять до заїзду. Звичайно, оглядають і автомобіль.
Окремий чинник безпеки – сама траса. Але тут справа вже в організації. Одного разу в Трускавці я їхав майже на фінішній прямій, де найвища швидкість. І раптом бачу: дорогу переходить бабуся з сумками і махає на мене рукою. Звісно, я скидаю швидкість і пропускаю її. Втрачені секунди, і результат зіпсовано.
У цивільній машині ми дивимося перед капотом на кілька метрів вперед. У спортивному автомобілі дивитися треба на виїзд із повороту. Це допомагає прагнути до цієї точки і не звертати уваги на те, що тебе заносить. А заносить постійно. І це дійсно страшно.
Хороший пілот повинен працювати зі страхом. Страх блокує. Якщо гонщик вилітає з траси і проходить заїзд заново, перед поворотом, де він вилетів, його паралізує страх. Перемога приходить до того, хто ризикне найближче підійти до неконтрольованого заносу. З кожним заїздом намагаєшся до нього наблизитися і аналізуєш, на якому повороті готовий ризикнути ще більше.
Настрій дуже впливає на час проходження траси. Ти їдеш на перемогу? Чи змирився з поразкою і ні на що не розраховуєш?
На кожному етапі трапляється по декілька аварій. У мене вони теж були. На щастя, не надто драматичні. Серйозна аварія була у мого першого пілота: на останньому повороті він ходом увійшов в бровку. Машина сильно вдарилася. У нас майже не було шансів виїхати на наступний день. Якимось дивом ми встигли відремонтувати авто за ніч.
Роман Романчук, CEO Multiplex. Фото з особистого архіву
Підготовка до заїзду не припиняється ніколи. Фото з особистого архіву
Один з найдорожчих елементів — каркас, який встановлюється в автомобілі для безпеки. Фото з особистого архіву
Гірський чемпіонат триває з весни до початку осені. Фото з особистого архіву
Автоперегони вимагають колосальної концентрації. В цьому основна цінність. І це одна з основних причин, чому я люблю цей спорт. Він дозволяє дивитися на звичайне життя під іншим ракурсом. Для мене гонки – динамічна медитація. І це абсолютно точно відпочинок, незважаючи на те що під час етапу ми спимо по чотири-п'ять годин на добу і майже не їмо.
Хороший пілот – хороший кризовий менеджер. Буває, у тебе три заїзди з невеликою перервою, і раптом ламається машина. Важливо моментально збагнути, що робити. Особливо, якщо поломка серйозна і є тільки ніч до наступного етапу. У гонках необхідні навички неординарного прийняття рішень, тактики та стратегії. Потрібно вміти працювати з ризиками. Усі ці навички необхідні й для бізнесу. Я їх використовую в роботі щодня.
