Категорія
Гроші
Дата

Що потрібно знати, якщо ви вирішили інвестувати в мистецтво

Художник із Південної Кароліни Майк Вінкельман створив картину, що складається із 5000 цифрових зображень, намальованих ним протягом 13 років. Це був перший цифровий лот Christie's. 11 березня цей колаж було продано за $69 млн.

Художник із Південної Кароліни Майк Вінкельман створив картину, що складається із 5000 цифрових зображень, намальованих ним протягом 13 років. Це був перший цифровий лот Christie's. 11 березня цей колаж було продано за $69 млн.

Особливість інвестицій в арт полягає в тому, що прорахувати майбутню прибутковість практично неможливо

Історії про те, як на аукціоні Christie's було продано за мільйони доларів картину, яку раніше придбали за набагато меншу суму, або картину, яку можна оцінити тільки як предмет цифрового мистецтва (NFT), постійно привертають до себе увагу. Так, художник із Південної Кароліни Майк Вінкельман створив картину, що складається із 5000 цифрових зображень, намальованих ним протягом 13 років. Це був перший цифровий лот Christie's. 11 березня цей колаж було продано за $69 млн.

Такі історії люблять ЗМІ, вони добре продаються. Проте інвестори, у розпорядженні яких є сума до $1 млн, зазвичай не інвестують у мистецтво. Так, така людина може придбати собі картину, бо вона їй подобається. Але це навряд чи можна назвати інвестицією.

Інвестиції в арт – це тонка професійна діяльність, якщо ви не профі, ризикуєте втратити свої вкладення або не дожити до моменту, коли придбані предмети мистецтва злетять у ціні.

Але незважаючи на це арт – традиційна інвестиція для багатих людей, починаючи із Золотого століття в голландському живописі (XVII століття), коли на гроші купців-покупців картин було створено цілу школу живопису, з'явилися майстри, картини яких добре продавалися.

Особливість інвестицій в арт у тому, що прорахувати майбутню дохідність практично неможливо. А тому варто інвестувати в предмети мистецтва за умови, що ви «всередині» такої інвестиції: берете активну участь у розкручуванні автора, володієте галереєю, маєте частку в аукціонному бізнесі тощо.

Якщо ж ви просто намагаєтеся вгадати, який з авторів чи предметів мистецтва зросте в ціні, це більше схоже на гру в інвестиції. Тут як приклад можна навести тоталізатор на іподромі: одні люди ретельно вивчають історію учасників забігу – коней, жокеїв, школи – і роблять ставки на конкретного учасника, сподіваючись, що він переможе. Інші – мають частку в бізнесі іподрому. І в цьому випадку для них взагалі не важливо, хто прийде до фінішу першим, вони залишаться в плюсі в будь-якому випадку.

Ще один вигідний варіант «правильного» інвестування в арт ринок – самому створити сегмент, який буде продаватися. Приклад в Україні – аванґард 1960–1970-х років. Один із найвідоміших українських колекціонерів Едуард Димшиць на початку 1990-х звернув увагу на роботи майстрів андеґраунду, які інші гравці арт-ринку вважали відвертою «мазнею». Тоді ці роботи він купив за $50–100. Минуло 30 років, і Димшиц створив свій сегмент андеґраундних робіт і, як наслідок такої інвестиції, додав до вартості полотен щонайменше по одному нулику.

Сучасні тенденції мистецтво такі, що популярним стає все, що незвично. Якщо раніше запорукою популярності та цінності предмета мистецтва була майстерність, з якою автор виконав свою роботу, то сьогодні цей чинник пішов на другий план. У сучасному мистецтві не так важливо зробити щось віртуозно, як треба зробити це несхоже. Порівняйте класичний приклад – картину Леонардо да Вінчі «Мона Ліза», де настільки майстерно зображено посмішку, що ніхто не зміг це повторити, і сучасний приклад – сталевого «Кролика» Джеффа Кунса (продано за $91,1 млн), дивитися на якого без збентеження складно.

Наприклад, провокативна Жанна Кадирова продає предмети своєї творчості «на вагу». На знаменитій виставці в Монако художниця продавала свої скульптури з бетону $1 за грам. Компанія Injective Protocol спалює фізичну копію картини загадкового Banksy «Morons (White)», залишивши назавжди лише її цифрову версію, тим самим збільшивши вартість робіт художника в рази.

Результативно інвестувати в ринок арту можна за виконання кількох умов одночасно.

По-перше, перебувати «всередині» такої інвестиції. Як приклад – «Череп» Херста купила за $100 млн група інвесторів, до якої увійшов і сам Демієн Херст.

По-друге, хайп та кітч завжди приваблюватимуть. Згадаймо знаменитий банан на стіні, а точніше «Комедіант» Мауріціо Каттелана. Італійський майстер сарказму купив три банани по 30 центів у продуктовому магазині та зробив три екземпляри «Комедіанту» на ярмарку мистецтва Art Basel у Майамі. Два «Комедіанти» придбали по $120 000, а третій – вже за $150 000.

По-третє, враховувати вплив «епохи диджиталізації». Наприклад, британська компанія Suros Capital тепер кредитує клієнтів під заставу NFT. До цього вона кредитувала виключно під заставу фізичних предметів антикваріату та арту. Тепер предметом застави став унікальний цифровий сертифікат, що дає право володіння предметом цифрового арту, який зберігається не в «загашниках» британської компанії, а її спеціально створеному Suros Capital Ethereum Wallet. Під таку заставу Suros Capital готова надати позики до 2 млн фунтів стерлінгів.

Що робити тим, хто не має вільних мільйонів доларів, але хотів би інвестувати в предмети мистецтва? Такій людині варто купувати арт не як інвестицію (в сподіванні надалі продати набагато дорожче), а використовувати вкладення для «прокачування» своїх навичок поводження з грошима. Предмети мистецтва не є предметами першої необхідності, а тому знайти вільні кошти й витратити їх на придбання арту – це тренування планування та розподілу доходів.

«Мистецтво полягає в тому,

щоб знайти незвичайне у звичайному

і звичайне в незвичайному.»

Дені Дідро

 

Матеріали по темі

 

Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"