У Сингапурі, за даними українського посольства, проживає близько 500 українців і працює близько 100 компаній з українським корінням. Вести бізнес у цій країні простіше, ніж в Україні, але є підводні камені
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
Українському бізнесу комфортно в Сингапурі, каже посол Катерина Зеленко. Наші співгромадяни працюють у сферах інформаційних технологій і логістики, поставляють в країну продукти харчування, метали й добрива. У чому секрет привабливості Сингапуру для українських підприємців?
Сервіси. На ринку цієї країни достатньо консультантів, які допоможуть відкрити бізнес. Надія Бремнер, 44, зареєструвала компанію Bravo Collection за допомогою таких консультантів, заплативши S$2500 (один сингапурський долар дорівнює $0,75). Підприємниця користується й бухгалтерськими послугами, оплачуючи за три місяці роботи фахівців S$700. Повний пакет послуг консультанта з веденням обліку та проведенням річних зборів обійдеться в кілька тисяч сингапурських доларів.
Простота. Можна впоратися без консультантів, каже Олена Сухіна, 33. Вона зареєструвала компанію AgroEgg самостійно. Знайшла форму анкети для реєстрації на веб-сайті сингапурського бізнес-регулятора ACRA (Accounting and Corporate Regulatory Authority). Анкету подають онлайн, її розглядають дуже швидко – від декількох годин до двох днів. Плата за послугу – всього S$300. Бухгалтерський звіт, який подають через 18 місяців після відкриття компанії, Сухіна теж робить сама.
Пільги для стартапів. Fadeev Agro Анастасії Фадєєвої, 38, працює в Сингапурі четвертий рік, і перші три вона не платила податки. Так сингапурський уряд підтримує підприємців-початківців. Податок на імпортований товар за ставкою 7% сплачується, якщо оборот компанії перевищить S$1 млн. Молоді компанії, за словами Сухіної, можуть отримати часткову компенсацію витрат на оргтехніку, меблі та оренду. Є знижки щодо податків для стартапів, каже Бремнер, і розстрочка зі сплати податків терміном до року.
Податкове адміністрування. Бізнесу тут простіше, ніж в Україні, каже Фадєєва. Звіти здають онлайн, а замість бухгалтера можна використовувати ІТ-рішення – за S$30 на місяць інтернет-додаток після внесення фінансових показників автоматично розрахує податки. І ніхто не приходить, щоб закрити підприємство на місяць для податкової перевірки, підкреслює підприємниця, а стосовно дочірньої компанії в Індії можна платити податки за місцем їх отримання.
Простіше й найманим працівникам. Євген Плотиця, 50, останній рік жив у Сингапурі – займав пост операційного директора диджитал-банку Tonik. Дохід у вигляді зарплати оподатковується за прогресивною шкалою, і в його випадку ставка становила 5%. Є пільги за утриманців, і суму податків можна оскаржити, якщо ці пільги не враховані. В Україні ставка прибуткового податку для фізосіб становить 18%.
Шлюз в Азію. Сингапур – це Азія для початківців, хороший майданчик для управління інвестиціями в регіоні, каже Плотиця. Банк Tonik працює в Філіппінах, а в Сингапурі його холдингова компанія. Це своєрідний шоурум у регіоні АSEАN, каже Зеленко. Якщо бізнес успішно зарекомендував себе в Сингапурі, йому відкриті двері до величезного ринку АSEАN із населенням у сукупності понад 600 млн осіб, навіть без Індії та Китаю.
Безпека. Українці кинулися в закордонні юрисдикції не для оптимізації податків, вважає партнер юридичної фірми «Астерс» Костянтин Соляр, а з міркувань безпеки. Після 2022 року треба буде розкривати дані про контрольовані іноземні компанії, а до фінансового «стриптизу», з огляду на недоліки нашої правоохоронної системи, готові не всі. За холдинги, які отримують пасивні доходи, в Україні треба буде заплатити податок за ставкою 19,5%. Операційні компанії можуть скостити цей податок частково або повністю за наявності конвенції про уникнення подвійного оподаткування. З Сингапуром така конвенція є.
Всупереч усім перевагам, український бізнес у Сингапурі стикається з низкою труднощів.
Протекціонізм. Сингапур захищає свій ринок праці, каже Бремнер, і для реєстрації компанії іноземцям потрібно або залучити сингапурського партнера з часткою в 30%, або найняти місцевого директора й секретаря. Однак доступна опція формальної згадки секретаря під час реєстрації компанії в онлайн-анкеті, яка, за словами Сухіної, обійдеться всього в S$100-120 на рік.
У рамках політики протекціонізму іноземцям складно отримати дозвіл на роботу, каже Бремнер. Її партнер в одному з магазинів чекає такого дозволу вже четвертий місяць. Бремнер сама очолює свою компанію. Номінально стартовий капітал компанії може стартувати від S$1000, але для отримання дозволу на роботу директором власної компанії її капітал має покривати піврічну зарплату. За сингапурськими мірками для її віку це не менш ніж S$57 000.
Обережні банкіри. Відкриття рахунку в банку для іноземців із країн пострадянського простору – теж квест. Ці країни сингапурські банкіри відносять до високоризикових з точки зору відмивання грошей. Фадєєва після реєстрації компанії звернулася до банку, але там відмовилися з нею навіть зустрічатися. У посольстві порадили інший банк, і той після вивчення відомостей про постачальників і покупців відкрив рахунок. Але спроба оплатити послуги української компанії за розробку сайту провалилася – банк платіж не пропустив. Фадєєвій довелося йти в банк із директором і підписати гарантію, що ці гроші не підуть у Крим або на Донбас.
Розгляд заявки банком може зайняти три місяці, каже Сухіна. Банк надішле запит в Україну, щоб перевірити дані за податками й кредитну історію, може запросити документи від постачальників чи клієнтів. Заявка на відкриття рахунку подається онлайн, але фінансисти можуть запросити клієнта на співбесіду.
Дорожнеча. Життя в Сингапурі, нарікає Плотиця, в рази дорожче, ніж в Україні, у тому числі харчування та оплата житла. Але можна, наприклад, обходитися без власного автомобіля – громадський транспорт працює, як годинник, а його вартість невисока. Мінімальний офіс у центрі в діловому районі на двох осіб обійдеться в S$2500 на місяць, каже Сухіна, але адреса офісу може бути віртуальною – купленою і компанії-секретаря. Деякі викручуються, за словами Фадєєвої, орендуючи один офіс на кілька стартапів.
Ковідні обмеження. Обмеження в зв'язку з пандемією в країні дуже суворі, каже Зеленко. Наприклад, збиратися в ресторані можна не більше, ніж п'ятьом особам, і всі мають бути вакциновані, а мандрівники після повернення до країни змушені перебувати на карантині в готелі. Але система вакцинації дуже зручна, понад 80% населення Сингапуру вже щеплені, зазначає посол, і уряд анонсував майбутні спрощення, якщо ситуація не погіршиться.
***
У Сингапурі простіше вести бізнес, ніж в Україні, кажуть підприємці. Ця країна займає топові позиції в рейтингу Doing Business Світового банку, випереджаючи Гонконг, США і ОАЕ. Україна – на 64-й позиції з 188. «Ми не бачимо передумов до істотного просування України в рейтингу», – каже виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко. Настрої інвесторів, за опитуваннями ЄБА, не покращуються. Це означає, що українці продовжать шукати для свого бізнесу нові гавані.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
