Жодна країна з часів Другої світової війни не зазнавала таких руйнувань, як Україна.Світовий банк оцінив економічні збитки в $411 млрд. І ця цифра, ймовірно, є занадто низькою. Фінансування такого масштабу можна отримати лише за рахунок іноземних і внутрішніх приватних інвестицій, пише Роберт Бонд – керівник проєкту USAID «Реформування фінансового сектору в Україні», який має майже 30-річний досвід роботи на фінансових ринках України
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
Щоб забезпечити необхідні обсяги коштів, інвесторам потрібні будуть гарантії інвестицій і страхування воєнно-політичних ризиків, які зазвичай пропонуються міжнародними агенціями або Lloyds of London і покривають випадки політичного насильства, експропріації, неконвертованості валюти, порушення умов контрактів із державою.
Наразі страхування воєнно-політичних ризиків здебільшого в Україні відсутнє. Міжнародні агенції, які пропонують такий вид страхування, перестраховики в Лондоні та українські страхові компанії вважають премію за ризик занадто високою, щоб вести таку діяльність в Україні. Інвестиційні проєкти, яким потрібне страхування, можуть звернутися лише до уряду України, який наближається до межі своїх можливостей забезпечення надійного фінансування або гарантій.
Проблеми з гарантуванням інвестицій і страхуванням політичних ризиків існували в Україні ще до 24 лютого 2022 року. Ті види покриття ризиків, які зазвичай пропонують міжнародні агенції, не були потрібні інвесторам. В Україні їх турбували незахищені права власності, відсутність механізмів забезпечення виконання умов договорів, регуляторні, судові переслідування і корупція. Через ці причини на міжнародному рівні Україна ніколи не розглядалася як привабливе місце для інвестицій, незважаючи на багаті природні ресурси і кваліфіковану робочу силу.
За період з 2000 по 2020 рік за Класифікацією територіальних ризиків країн ОЕСР (ризики введення обмежень на переказ валюти за кордон, неконвертованості валюти і випадків форс-мажору) Україна входила до переліку найризикованіших країн, окрім двох років: 2007-го і 2008-го. У ці роки обсяг прямих іноземних інвестицій на 100% перевищував їх середній обсяг за останні 25 років, і в чотири рази – за останні 10 років. Тож ми точно знаємо, що Україна може бути привабливою для інвестицій, якщо встановлює чіткі, справедливі і конкурентні правила гри для інвесторів.
Міжнародні надавачі послуг страхування політичних ризиків стикаються з власними викликами в Україні. Як MIGA, яка входить у групу Світового банку, так і Американська корпорація з фінансування розвитку (DFC) мають критерії прийнятності для надання страхування, які, можливо, не будуть підходити для зруйнованої війною України. Для андерайтингу обидві установи вимагають проведення масштабного дью-ділідженсу. Обидві використовують термінологію, яка є складною для потенційних кандидатів. До того ж MIGA страхує лише міжнародні компанії. DFC розглядатиме не лише іноземні компанії, а й національні, але її фокус – на «нових інвестиціях» і приватному секторі.
Проте слід віддати їм належне – і MIGA, і DFC намагаються допомогти.
MIGA тільки-но оголосила про заснування SURE, власного трастового фонду для України, хоча він здебільшого спрямований на відновлення після припинення активних бойових дій і, в короткостроковій перспективі, на торговельне фінансування, а не на інвестиції в реальний сектор економіки.
Аналогічно DFC оголосила в січні про готовність мобілізувати $1 млрд для України. Але навіть якщо MIGA і DFC будуть готові покривати у певній мірі українські ризики під час війни, внутрішні політики цих установ, процедури і баланси можуть обмежувати їх здатність пропонувати страхове покриття.
Трастовий фонд для України
Нам потрібен новий підхід – спеціальний трастовий фонд для України, який зможе гнучко реагувати на потреби інвесторів, готуючись до відновлення економіки. Уряди, які готові надавати підтримку, двосторонні і багатосторонні агенції, інші донори мають працювати разом, залучати та об’єднувати кошти і використовувати концепцію трастового фонду, щоб ділити ризики з кредиторами, інвесторами і страховиками – як державними, так і приватними. Трастовий фонд має бути спроможним забезпечити покриття «першого ризику» для залучення приватних перестраховиків.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Важливо, хто саме буде організатором трастового фонду. Це має бути впливова установа, яка зможе залучати кошти від урядів, донорів, фондів і фізичних осіб, а також матиме компетенції і повноваження створити новий, більш гнучкий статут для страхування воєнно-політичних ризиків. Це може бути Міністерство фінансів США, Європейський Союз або обидві організації в партнерстві з урядом України.
Також важливо, хто саме впроваджуватиме механізм страхування воєнно-політичних ризиків. Перший варіант передбачає створення трастового фонду (нові кошти, окреме правління, нові політики, нові процедури) в межах існуючого міжнародного надавача послуг страхування воєнно-політичних ризиків. Це найшвидший підхід, тому що він міг би забезпечити запуск механізму, використовуючи існуючі системи, персонал і кошти. Насправді можна було б мати два і більше трастових фонди, які б конкурували у цьому напрямі діяльності.
Однак, щоб бути ефективним, цьому варіанту потрібна гнучкість, що означає новий статут, нові критерії прийнятності, адаптивні процедури андерайтингу і швидке прийняття рішень. Можливо, ця опція також потребуватиме нової корпоративної культури, яка заохочує і винагороджує креативність зусиль, доцільність дій і більшу схильність до ризику.
Інші варіанти – складніші і вимагають більше часу для впровадження.
Другий варіант полягає у створенні нової установи страхування воєнно-політичних ризиків з новим менеджментом під керівництвом спеціального розпорядника. В процесі розробки власного статуту і практики роботи ця установа могла б запозичувати в існуючих установ знання, навички, спроможності андерайтингу та адміністрування і системи. Буде потрібна своєрідна корпоративна культура, зосереджена на розвитку України, і новий спеціалізований персонал.
Третій варіант передбачає створення нової агенції, очолюваної великим міжнародним гравцем (Міністерством фінансів США, Європейським Союзом), а потім проведення тендеру із закупівлі послуг страховика ризиків (або консорціуму надавачів послуг), що дозволить їм здійснювати управління агенцією за конкретними правилами, згідно з прописаними в контракті ключовими показниками ефективності.
Страхування воєнно-політичних ризиків і Україна – це, звісно, не союз, створений на небесах. Проте для залучення приватних інвестицій і швидкої відбудови країни важливо «укласти цей шлюб». Перемога України на полі бою повинна поєднатися з відбудовою та змінами на краще для України.
Представлені думки є виключно думками Роберта Бонда, які не обов’язково відображають погляди USAID або уряду США.
