Голова Рівненської обласної державної адміністрації (ОДА) Віталій Коваль очолив Фонд державного майна. Що про нього відомо та чому Офіс президента знову шукає кадри у регіонах (оновлений матеріал від 10 листопада)
Понад два місяці влада шукала нового очільника Фонду державного майна України (ФДМУ) після того, як колишній голова Рустем Умєров посів крісло міністра оборони.
Верховна Рада 21 листопада призначила новим очільником ФДМУ колишнього голову Рівненської ОДА Віталія Коваля, 42. Ще 9 листопада кандидатуру Коваля погодив профільний економічний комітет Верховної Ради.
Коваль – не перша людина з регіональної влади, яка отримала підвищення. На початку вересня парламент призначив головою Антимонопольного комітету України колишнього очільника Донецької ОДА Павла Кириленка.
У парламенті таку тенденцію пояснюють просто: голови ОДА – зрозумілі та впізнавані для президента Володимира Зеленського люди, з якими він регулярно спілкується.
Як обирали голову ФДМУ, що про нього відомо та як нове призначення вплине на роботу фонду?
Між Радою та Офісом президента
Коваль був не єдиним претендентом на пост очільника Фонду держмайна. Спочатку на цю посаду розглядали колишню очільницю Антимонопольного комітету Ольгу Піщанську, кажуть два депутати з економічного комітету Ради.
«Не дивує, що вона не погодилася. Бо коли тебе знімають з посади без пояснень і пропонують перейти до ФДМУ, це якось дивно», – каже депутат від президентської партії «Слуга народу» на правах анонімності.
Ще одним кандидатом був голова економічного комітету Ради Дмитро Наталуха. Його підтримали 86 депутатів від фракції «Слуга народу», які підписали листа до прем’єра з проханням розглянути кандидатуру Наталухи, розповідає троє депутатів з фінансового та економічного комітету. «Він фахова людина, у якої є бажання та бачення розвитку ФДМУ», – каже один з підписантів, з яким спілкувався Forbes.
Але рішення про призначення нового очільника ФДМУ приймали не в Кабміні, як це прописано у законі, а в Офісі президента, впевнені пʼятеро співрозмовників з економічного, бюджетного, антикорупційного та фінансового комітетів ВР.
Тяжіння до регіональної влади з боку ОП – не випадковість. «З головами ОДА президент зустрічається набагато частіше, ніж із депутатами чи бізнесом. Очевидно, це більш зрозумілі для ОП люди», – зазначає співрозмовник з економічного комітету на правах анонімності.
Такий підхід до підбору кадрів погано впливає на роботу держорганів, переконаний нардеп з економічного комітету (він попросив не згадувати його прізвище у матеріалі). «Попри всі заяви про пошук професійних кадрів, єдиний критерій, що впливає на призначення, – це безперечна лояльність до влади», – додає він.
Forbes звернувся з проханням прокоментувати майбутнє призначення до заступника голови ОП Олексія Кулеби та самого кандидата на посаду голови ФДМУ Віталія Коваля, але на момент виходу матеріалу не отримав відповіді.
Хто такий Віталій Коваль
До потрапляння в політику Коваль був банкіром та бізнесменом. У 2004–2006 роках працював у кредитному департаменті Укргазбанку. У 2006–2019 роках був співзасновником або очолював підприємства в аграрній, транспортній та будівельній галузях: ТОВ «Атлант-транс», ТОВ «Інвесттрейдсервіс», ТОВ «РГС-Логістикгруп», ТОВ «ВВВ Монтаж» та ТОВ «Санако».
«ВВВ Монтаж», яку очолював Коваль до призначення головою ОДА, стала фігурантом матеріалу Bihus.info. Журналісти стверджують, що фірми, повʼязані з «ВВВ Монтаж», у 2020-му отримали найбільші підряди на будівництво доріг.
Коваль – віцепрезидент Федерації греко-римської боротьби України. Його батько Станіслав Коваль – заслужений тренер, на честь якого на Рівненщині проводиться щорічний всеукраїнський турнір з цього виду спорту.
Велика політична карʼєра Коваля почалась у 2019 році, коли Зеленський призначив його головою Рівненської ОДА.
У 2020 році Коваль балотувався на посаду міського голови Рівного від партії «Слуга народу», але програв вибори кандидатові від політичної партії «Європейська солідарність» Олександру Третьяку.
В області карʼєра Коваля склалася краще. Він один з небагатьох голів, якого президент не змінив під час повномасштабної війни.
У претендента на посаду у ФДМУ є професійна бізнес-освіта. У 2017 році Коваль здобув ступінь MBA у Львівській бізнес-школі Українського католицького університету. Також навчався в Aspen Institute Kyiv.
Це вплинуло і на підхід до розвитку регіону, який орієнтувався на підтримку та розвиток бізнес-середовища, каже засновник бізнес-школи Smart Рeople у Рівному Тарас Комаренко. За його словами, Коваль формував бізнес-середовище, залучав інвестиції до найбільш потужних галузей – деревообробки та меблевого виробництва.
Під час повномасштабної війни на Рівненщині завод із виробництва меблів відкрила данська компанія Hjort Knudsen. У цьому є заслуга голови ОДА, зазначає Комаренко. «Раніше на ці сфери ніхто не звертав уваги, попри те, що саме меблевих компаній у регіоні досить багато», – каже Комаренко.
Також щомісяця на базі ОДА Коваль проводив зустрічі з бізнесом. Ставлення до них у місцевих підприємців неоднозначне. На зустрічах із забудовниками регіональна влада розповідала про перспективи державних проєктів, як-то будівництво житла для переселенців, програма «єОселя» тощо, говорить керівник девелоперської компанії «Група Смарт» Олександр Гусарук. Втім, за його словами, далі розмов справа не пішла, коштів на обіцяні проєкти влада так і не залучила.
Яких змін чекати у фонді
У травні 2023 року депутати ухвалили законопроєкт №8250 про реформу ФДМУ та розширили повноваження його голови. Тепер очільник фонду може самостійно призначати заступників та формувати команду, раніше їх призначав Кабмін. Імовірно, новопризначений голова ФДМУ використає цю можливість і перезавантажить команду, яка йому дісталася від попереднього керівника, прогнозує нардеп з економічного комітету Олексій Мовчан.
Також, відповідно до закону, до ФДМУ потраплять усі підсанкційні активи, які за рішенням Вищого антикорупційного суду мають стягнути в дохід держави. Серед великих обʼєктів – Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат, виробник газобетонних блоків «Аерок», ТРЦ Ocean Plaza тощо. У парламенті не очікують, що призначення загальмує проведення конкурсів, зазначають троє нардепів з бюджетного та економічного комітетів.
«Запуск великої приватизації – одне з головних завдань для нового очільника», – каже Мовчан. Із ним погоджується колега по комітету Галина Янченко.
В ОП також зацікавлені, щоб ці обʼєкти приносили кошти до бюджету, стверджує співрозмовник у фінансовому комітеті, який спілкувався на правах анонімності, бо не уповноважений коментувати процес приватизації.
Друге завдання для нового голови – збільшити кількість обʼєктів малої приватизації, каже Мовчан. Третє – налаштувати ефективне управління обʼєктів, які поки що не виставляють на продаж, наприклад «Центренерго» та Одеського припортового заводу, додає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.