Один із головних українських дилмейкерів, власник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа не приховує скепсису щодо інвестиційної привабливості України зразка початку 2020-х. Причина — не лише у російських танках. Мазепа бачить тривожні сигнали в українській економіці та незадоволений економічною політикою влади.
Telegram-канал Forbes – ультимативний гід у світі українського бізнесу. Підписатись на канал
В одному з недавніх інтерв'ю він порівняв український інвестклімат із «мавпою з гранатою». Разом з головним аналітиком Concorde Capital, Олександром Паращієм, Мазепа розповів Forbes про перспективи бізнесу в 2022-му, можливі мільярдні угоди та emergency plan на випадок вторгнення Росії.
Forbes публікує скорочену та відредаговану для ясності версію розмови.
В 2021 році в Україні активізувалися інвестори — багато M&A, нових проєктів у промисловості, IT та фінтеху. Ми справді спостерігаємо надзвичайний сплеск інвестактивності чи це оманливе враження?
Ігор Мазепа: Десь півроку тому я був налаштований оптимістично: споживчий попит зростав, зарплати теж, ми очікували, що економіка 2021-го зросте на 4,5%. Але треба розуміти макротренди, від яких залежить те, що відбувається у бізнесі. Перше — висока інфляція, цього року 10% і наступного, напевно, буде близько того.
На прикладі звичайного домогосподарства це означає, що якщо твої звичайні витрати становлять 90% від заробітку, 10% ти можеш відкласти або витратити на щось додаткове — ресторани, кіно, відпустку і так далі. Інфляція підвищує вартість основних витрат і не залишає простору для додаткових.
Друге — у нашому випадку йдеться про інфляцію виробників. Вона виникає, коли зростає собівартість виробництва. Наприклад, зростання цін на нерухомість пов'язане з подорожчанням будматеріалів. Це найгірший вид інфляції. Мати з нею справу нам доведеться і наступного року.
Ще один важливий момент — 2021-го у нас «бумило» сільське господарство : високі ціни, рекордний урожай. Нерозумно очікувати, що наступного року повториться те саме. Плюс факт російської агресії. Це точно стримуватиме і місцевих, і іноземних бізнесменів. Будь-яка ескалація поставить на стоп будь-які проєкти.
Окремо слід відзначати, м'яко кажучи, непослідовну політику влади. Проблеми в енергетиці, пробуксування чи навіть відкат реформ, тотальна корупція, спірні методи боротьби з олігархами та політичними опонентами. Звичайно, українські бізнесмени навчилися підлаштовуватися під світ, що міняється, але це розмова про виживання, а не розвиток.
Які ваші очікування щодо зростання ВВП у 2022-му?
Мазепа: Думаю, навіть гірше за скромний результат цього року в 3%. Це, звичайно, велика ганьба — з такою кількістю надрукованих грошей, бурхливим зростанням у світі після падіння 2020-го на 5% зрости лише на 3%.
Чому споживчий попит перестав бути ключовим драйвером економіки?
Олександр Паращій: Зарплати зростають, але вже не тими темпами. Дуже тривожний сигнал, який було відзначено в одній із недавніх публікацій НБУ, — незважаючи на інфляцію, середній чек у магазинах не зростає.
Мазепа: Це означає, що у відповідь на інфляцію населення скорочує споживання та відповідно попит. Про цей тренд я чую від бізнесменів уже близько півроку.
Чи стимулює висока інфляція компанії та приватних інвесторів позбавлятися грошей і більше вкладатися у бізнес?
Мазепа: Стимулює. Це тримає у тонусі інвесторів. Але знову ж таки ця інфляція має бути здоровою. В Україні – навпаки. Плюс додалися макро- та зовнішньополітичні ризики.
Паращій: Ті, у кого є зайві гроші, дійсно хочуть захистити їх від інфляції. Вони будуть інвестувати. У кого їх немає, скорочуватимуть інвестиційні плани, оскільки залучати кредитні ресурси стане набагато складніше.
Хто зараз має гроші?
Мазепа: Бізнесмени, які сидять на commodities, IT.
Паращій: За винятком галузей, де йдеться про контакт з людьми — театри, ресторани і т.д. дуже виросла сфера послуг. Якщо говорити про сільське господарство, тут є проблема — високі ціни на газ вплинуть на собівартість їхньої продукції. Є ризик, що деяким навіть не вистачать грошей для того, щоб у достатніх кількостях закупитися сировиною для наступного агросезону, тобто не виключено сильне падіння врожайності.
Чи довелося скоригувати бізнес-плани з урахуванням ризиків військового вторгнення РФ? Чи на це впливають внутрішні чинники?
Мазепа: Я не вносив жодних коригувань. Бізнесмени, з якими я спілкуюся поки що теж, за моїми враженнями, не налаштовані щось істотно змінювати у своїх інвестпрограмах. Але зрозуміло, що всі думають про план Б. Найочевидніше треба мати подушку ліквідності. Якщо відбудеться вторгнення, є ризик, що по ланцюжку впаде вся економіка — неплатежі тощо.
Ви вірите, що найближчими роками в Україні можливі угоди із цінником від мільярда доларів?
Мазепа: У моєму уявленні середній цінник угод в Україні справді виріс. Ще кілька років тому максимальний цінник тут становив $150-200 млн, зараз ми бачимо набагато більші угоди із сумами $500 млн або вищими. Якби не напруження останніх місяців, я сказав би, що мільярдні угоди у нас можливі. Компаній достатньо – Метінвест, АТБ, Rozetka. Але якщо інвесторів не зацікавила навіть ОГХК — абсолютно зрозуміла ресурсна компанія, що говорити про складніші бізнеси.
Ваш песимізм пов'язаний лише з 2022-м роком чи йдеться про більш тривалу перспективу?
Мазепа: У мене немає песимізму, але звичайний оптимістичний настрій теж зник. Хотілося б думати, що негативні тенденції це питання найближчих 6-9 місяців. Але з огляду на погіршення в макро та зовнішніх факторах, напевно, варто говорити про середньострокові сценарії.
Паращій: З одного боку, боротьба між владою та олігархами, яка виходить за будь-які межі, дуже погано впливає на інвестиційний клімат – інвестори розуміють, що держава сама готова порушувати правила гри. З іншого боку, якщо цей вияв виявиться успішним і в Україні нормально запрацює антимонопольне законодавство, з'явиться більше конкурентних галузей, можливо, ми справді побачимо тут щось на зразок інвестбуму.
Мазепа: Але я, щиро кажучи, даю цьому не дуже високу ймовірність.
