Велика ганьба економіки. Власник і головний аналітик Concorde Capital пояснюють, чому зіпсувався 2021 рік, а 2022-й буде ще гіршим /з особистого архіву
Категорія
Гроші
Дата

Велика ганьба економіки. Власник і головний аналітик Concorde Capital пояснюють, чому зіпсувався 2021 рік, а 2022-й буде ще гіршим

з особистого архіву

Один із головних українських дилмейкерів, власник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа не приховує скепсису щодо інвестиційної привабливості України зразка початку 2020-х. Причина — не лише у російських танках. Мазепа бачить тривожні сигнали в українській економіці та незадоволений економічною політикою влади.

🎂 День народження у нас — подарунки вам. Forbes Ukraine чотири роки, тому даруємо 44% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом FORBES4 до 31 березня. Оформлюйте зараз за цим посиланням

В одному з недавніх інтерв'ю він порівняв український інвестклімат із «мавпою з гранатою». Разом з головним аналітиком Concorde Capital, Олександром Паращієм, Мазепа розповів Forbes про перспективи бізнесу в 2022-му, можливі мільярдні угоди та emergency plan на випадок вторгнення Росії.

Forbes публікує скорочену та відредаговану для ясності версію розмови.

В 2021 році в Україні активізувалися інвестори — багато M&A, нових проєктів у промисловості, IT та фінтеху. Ми справді спостерігаємо надзвичайний сплеск інвестактивності чи це оманливе враження?

Ігор Мазепа: Десь півроку тому я був налаштований оптимістично: споживчий попит зростав, зарплати теж, ми очікували, що економіка 2021-го зросте на 4,5%. Але треба розуміти макротренди, від яких залежить те, що відбувається у бізнесі. Перше — висока інфляція, цього року 10% і наступного, напевно, буде близько того.

На прикладі звичайного домогосподарства це означає, що якщо твої звичайні витрати становлять 90% від заробітку, 10% ти можеш відкласти або витратити на щось додаткове — ресторани, кіно, відпустку і так далі. Інфляція підвищує вартість основних витрат і не залишає простору для додаткових.

Друге — у нашому випадку йдеться про інфляцію виробників. Вона виникає, коли зростає собівартість виробництва. Наприклад, зростання цін на нерухомість пов'язане з подорожчанням будматеріалів. Це найгірший вид інфляції. Мати з нею справу нам доведеться і наступного року.

Ще один важливий момент — 2021-го у нас «бумило» сільське господарство : високі ціни, рекордний урожай. Нерозумно очікувати, що наступного року повториться те саме. Плюс факт російської агресії. Це точно стримуватиме і місцевих, і іноземних бізнесменів. Будь-яка ескалація поставить на стоп будь-які проєкти.

Окремо слід відзначати, м'яко кажучи, непослідовну політику влади. Проблеми в енергетиці, пробуксування чи навіть відкат реформ, тотальна корупція, спірні методи боротьби з олігархами та політичними опонентами. Звичайно, українські бізнесмени навчилися підлаштовуватися під світ, що міняється, але це розмова про виживання, а не розвиток.

Матеріали по темі

Які ваші очікування щодо зростання ВВП у 2022-му?

Мазепа: Думаю, навіть гірше за скромний результат цього року в 3%. Це, звичайно, велика ганьба — з такою кількістю надрукованих грошей, бурхливим зростанням у світі після падіння 2020-го на 5% зрости лише на 3%.

Чому споживчий попит перестав бути ключовим драйвером економіки?

Олександр Паращій: Зарплати зростають, але вже не тими темпами. Дуже тривожний сигнал, який було відзначено в одній із недавніх публікацій НБУ, — незважаючи на інфляцію, середній чек у магазинах не зростає.

Мазепа: Це означає, що у відповідь на інфляцію населення скорочує споживання та відповідно попит. Про цей тренд я чую від бізнесменів уже близько півроку.  

Чи стимулює висока інфляція компанії та приватних інвесторів позбавлятися грошей і більше вкладатися у бізнес?

Мазепа: Стимулює. Це тримає у тонусі інвесторів. Але знову ж таки ця інфляція має бути здоровою. В Україні – навпаки. Плюс додалися макро- та зовнішньополітичні ризики.

Паращій: Ті, у кого є зайві гроші, дійсно хочуть захистити їх від інфляції. Вони будуть інвестувати. У кого їх немає, скорочуватимуть інвестиційні плани, оскільки залучати кредитні ресурси стане набагато складніше.

Хто зараз має гроші?

Мазепа: Бізнесмени, які сидять на commodities, IT.

Паращій: За винятком галузей, де йдеться про контакт з людьми — театри, ресторани і т.д. дуже виросла сфера послуг. Якщо говорити про сільське господарство, тут є проблема — високі ціни на газ вплинуть на собівартість їхньої продукції. Є ризик, що деяким навіть не вистачать грошей для того, щоб у достатніх кількостях закупитися сировиною для наступного агросезону, тобто не виключено сильне падіння врожайності.

Чи довелося скоригувати бізнес-плани з урахуванням ризиків військового вторгнення РФ? Чи на це впливають внутрішні чинники?

Мазепа: Я не вносив жодних коригувань. Бізнесмени, з якими я спілкуюся поки що теж, за моїми враженнями, не налаштовані щось істотно змінювати у своїх інвестпрограмах. Але зрозуміло, що всі думають про план Б. Найочевидніше треба мати подушку ліквідності. Якщо відбудеться вторгнення, є ризик, що по ланцюжку впаде вся економіка — неплатежі тощо.

Ви вірите, що найближчими роками в Україні можливі угоди із цінником від мільярда доларів?

Мазепа: У моєму уявленні середній цінник угод в Україні справді виріс. Ще кілька років тому максимальний цінник тут становив $150-200 млн, зараз ми бачимо набагато більші угоди із сумами $500 млн або вищими. Якби не напруження останніх місяців, я сказав би, що мільярдні угоди у нас можливі. Компаній достатньо – Метінвест, АТБ, Rozetka. Але якщо інвесторів не зацікавила навіть ОГХК — абсолютно зрозуміла ресурсна компанія, що говорити про складніші бізнеси.

Ваш песимізм пов'язаний лише з 2022-м роком чи йдеться про більш тривалу перспективу?

Мазепа: У мене немає песимізму, але звичайний оптимістичний настрій теж зник. Хотілося б думати, що негативні тенденції це питання найближчих 6-9 місяців. Але з огляду на погіршення в макро та зовнішніх факторах, напевно, варто говорити про середньострокові сценарії.

Паращій: З одного боку, боротьба між владою та олігархами, яка виходить за будь-які межі, дуже погано впливає на інвестиційний клімат – інвестори розуміють, що держава сама готова порушувати правила гри. З іншого боку, якщо цей вияв виявиться успішним і в Україні нормально запрацює антимонопольне законодавство, з'явиться більше конкурентних галузей, можливо, ми справді побачимо тут щось на зразок інвестбуму.

Мазепа: Але я, щиро кажучи, даю цьому не дуже високу ймовірність.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні