3 листопада Верховна Рада затвердила фінальну редакцію держбюджету на 2023 рік. Як змінились основні показники держбюджету порівняно з проєктом, що прийняли в першому читанні, та до яких статей у фахівців є питання?
Уряду вдалося підготувати держбюджет на 2023 рік у рекордно стислі строки. 3 листопада — найбільш рання дата прийняття бюджету на наступний рік за усі роки Незалежності.
«У лютому ми планували на одну годину, а зараз плануємо на рік вперед – це значне досягнення», – сказав перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін під час виступу на події Центру економічної стратегії (ЦЕС) «Огляд проєкту державного бюджету на 2023 рік».
Головна риса проєкту – економія майже на всьому, крім армії та безпеки. 40% коштів, або понад 1 трлн грн, будуть направлені на ці напрямки. «Решту видатків держбюджету будуть фінансувати донори», – констатує заступниця директора ЦЕС Марія Репко.
Інша особливість – непевність макропрогнозів та висока ймовірність змін упродовж 2023-го. Проєкт бюджету, за який Рада голосуватиме на початку листопада, вже суттєво відрізняється від документу, поданого Мінфіном у вересні. Він заснований на більш оптимістичних очікуваннях щодо інфляції та курсу та песимістичнішому баченні темпів зростання ВВП. Частину коректив уряд вніс після жовтневих консультацій із МВФ, повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Що змінилося у фінальній редакції держбюджету в порівнянні з документом, що пройшов перше читання у вересні?
Інфляція та курс стали кращими, зростання ВВП буде слабшим
Очікування щодо економіки, від яких залежить дохідна частина бюджету, змістилися в бік консервативного сценарію. Згідно проєкту, ВВП зросте на 3,2% (замість 4,6%), до 6279 млрд грн, або на 120 млрд грн менше, ніж планували спочатку. Причина – масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі в жовтні, що негативно впливає на бізнес-активність, яка буде нижчою, пояснює Репко з ЦЕС.
Водночас уряд прогнозує меншу інфляцію – 28%, а не 30,6% на кінець року. Цей показник переглянули, оскільки українська економіка виявилася більш стійкою, ніж того очікували на початку бюджетного циклу, каже Репко.
Більш оптимістично уряд дивиться й на курс. За новим прогнозом, на кінець 2023-го вартість долару зросте до 45,8 грн/$ (у першому варіанті закладали 50 грн/$). У пояснювальній записці уряду сказано, що це зумовлено «більш оптимістичними очікуваннями щодо фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів», йдеться в огляді Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки (КШЕ). Припущення щодо середньорічного значення обмінного курсу залишилось без змін – 42,2 грн/$.
Без коригування залишилися соціальні видатки та показники мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму. Вони залишаються на рівні грудня поточного року. З 1 жовтня мінімальну зарплату підвищили до 6700 грн (+200 грн), прожитковий мінімум на одну особу на місяць становить 2589 грн.
Знову дороги та телемарафон. На що уряд витрачатиме гроші в 2023-му
Доходи держбюджету теж переглянули: вони становитимуть 1,3 трлн грн, або +50 млрд грн. Звідки зростання, якщо темпи економічного зростання, інфляція та курс були переглянуті?
По-перше, очікуваний обсяг прибутку НБУ, який він щороку перераховує до держбюджету, зріс порівняно з вересневою редакцією одразу на 51,6 млрд грн, до 71 млрд грн. Такий розрахунок Мінфіну надав сам Нацбанк.
По-друге, уряд заклав збільшення доходів від податків, якого не було у проєкті до першого читання:
- імпортний ПДВ +27,1 млрд грн;
- ПДФО +14,8 млрд грн;
- акциз із пального +7 млрд (за рахунок збільшення акцизного податку із 7% до 20%);
- ґранти +0,4 млрд грн.
Водночас доходи від податку на прибуток зменшаться на 21,3 млрд грн, від внутрішнього податку на додану вартість – на 6 млрд грн.
Видаткова частина держбюджету теж зросла – на 66,8 млрд грн до другого читання. Загальні витрати становитимуть 2,6 трлн грн. При цьому запланований обсяг коштів на національну безпеку і оборону не змінився і становить 1,14 трлн грн. Це в чотири рази більше, ніж було закладено в держбюджет-2022.
Зростання видатків відбулося за рахунок збільшення фінансування пенсій (+38,9 млрд грн), ліквідації наслідків збройної агресії Росії (будівництво, ремонти, купівля людям житла), пільгових іпотечних кредитів ВПО тощо. «Ми збільшили видатки Пенсійного фонду, щоб повністю забезпечити індексацію пенсій наступного року», – пояснив замміністра фінансів Улютін. Відтак на пенсії та соціальні виплати уряд заклав майже 874 млрд грн.
Найбільше до другого читання збільшилось фінансування наступних відомств:
- Міністерство розвитку громад та територій України +25% (+2 млрд грн на Держфонд регіонального розвитку);
- Міністерство культури +22% (+1,6 млрд грн);
- Верховний Суд +14% (+245,4 млн грн);
- «Укравтодор» +12% (+6,7 млрд грн, майже на 2,5 млрд грн виросла субвенція місцевим бюджетам);
- Міністерство соціальної політики +10% (+38,9 млрд грн).
У другому читанні зʼявилось кілька нових бюджетних програм, кошти на які не були закладені в попередньому варіанті. Так, на Державний фонд регіонального розвитку виділили 2 млрд грн. Кошти знайшли за рахунок зменшення видатків Резервного фонду, пояснюють аналітики КШЕ.
На відновлення пошкодженого майна та заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху – 1,8 млрд грн. Зʼявилася програма для відбудови зруйнованих або пошкоджених медзакладів – 422 млн грн. Джерелом фінансування стане ґрант Світового банку. На оздоровлення дітей у дитячих закладах передбачили додаткові 296,5 млн грн.
Бюджет Державного дорожнього фонду «підріс» на 7 млрд грн і складе 64,3 млрд грн. До 9,2 млрд грн, або на 22%, збільшили розмір видатків Мінкультури. Це відбулося за рахунок збільшення фінансування «телемарафону». На «виробництво та трансляцію телерадіопрограм для держпотреб…» заклали 1,94 млрд грн проти 535 млн грн у першому читанні.
Також до другого читання збільшили фінансування політичних партій – 519,4 млн грн
Звідки брати гроші для держбюджету–2023
Дефіцит бюджету розширився до другого читання на 16,7 млрд грн. Він складе 20,6% ВВП (у першому читанні було 20%). Обсяг держборгу на кінець 2023 року становитиме 102% ВВП.
Дефіцит перекриватимуть коштами іноземних партнерів. Для цього планується залучити $38 млрд від ЄС, США, МВФ та інших донорів.
Ризик того, що кошти партнерів надходитимуть із запізненням, зберігається. В уряді були сподівання на фінансування МВФ, але поки що йдеться про моніторингову програму, яка не передбачає грошей. Її головна ідея полягає в тому, що МВФ готує макрофінансову рамку і політики, які треба буде впроваджувати уряду, а гроші на це дають інші країни.
«Виглядає так, що ця програма спрямована на відновлення, а не на нагальне фінансування, тоді як гроші потрібні нам уже «на вчора», – підсумовує експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
