Як відбуватиметься українське відновлення в один із найтяжчих років для економіки
Новий номер журналу Forbes Україна
Цей матеріал із останнього номеру Forbes. Придбати його можна за цим посиланням. У номері: Олександр Конотопський і його Ajax Systems, 30 стійких компаній України під час війни, список українських підприємців, які пішли воювати та інше.
Український бізнес готується до року складного відновлення від наслідків війни з Росією. На зростання бізнесу чекає майже половина зі 104 топменеджерів компаній, що взяли участь в опитуванні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), результати якого було опубліковано наприкінці вересня. В аналогічному дослідженні в 2021‑му з позитивом у наступний рік дивилися 87% опитаних підприємців.
Наступного року українська економіка точно не зможе відіграти поточне падіння ВВП у 30–35%. За найбільш оптимістичного сценарію Міністерство економіки бачить зростання на 15,5%. Однак такий перебіг подій є малоймовірним, як і негативний прогноз, що передбачає ще один рік падіння у 0,4%.
Більш реалістичні цифри – зростання на 4–5% за інфляції, що знову перевищуватиме 20%. З такою економічною картиною в цілому погоджуються прогнозисти і в урядових структурах, і в міжнародних установах, і в приватному секторі.
На схожих ввідних зверстав бюджет‑2023 міністр фінансів Сергій Марченко: інфляція – приблизно 30%, середньорічний курс долара – 42 грн/$. «Очікуємо, що війна триватиме, військовий бюджет становитиме, як і зараз, 50% видатків», – каже він.
Складнощів першому року українського відновлення можуть додати й ризики глобальної економічної кризи, побоюється міністр.
Погіршення ситуації для свого бізнесу наступного року очікують лише чверть членів ЄБА, каже її виконавча директорка Ганна Дерев’янко. Про хоча б часткове відновлення думає половина респондентів. «А кожен п’ятий планує інвестпроєкти обсягом більш як $3 млн», – додає Дерев’янко.
Другий рік війни з Росією українська економіка справді зустрічатиме в кращій формі, ніж могло видаватися ще навесні. Але стрімкого відновлення від 2023‑го очікують тільки затяті оптимісти.
У яких макроекономічних умовах працюватиме український бізнес наступного року?
Зростання ВВП під звуки війни з Росією
Після п’ятирічної війни на Балканах у першій половині 1990‑х Хорватії знадобилося майже 10 років, аби компенсувати втрату третини ВВП. Як і Україну, обвал спіткав Хорватію вже на самому початку конфлікту.
Українська економіка, попри такі самі масштабні втрати, проходить кризу, спричинену війною, краще. Яскраве порівняння: Хорватія воювала, маючи інфляцію більш як 1600%, тоді як в Україні цінова динаміка в 2022‑му може бути навіть на кілька відсоткових пунктів кращою, ніж прогнозована [Нацбанком] річна інфляція у 30%, каже заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Відсутність гіперінфляції для країни, що веде війну такого масштабу, вже є великим досягненням, вважає головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку в Східній Європі і на Кавказі Дімітар Богов.
Для порівняння: у 2015‑му інфляція перевищувала 40%, нагадує голова комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Наталуха. «Тобто ці два роки ми проходимо з кращими показниками, ніж у першу фазу війни, навіть попри більші масштаби», – каже він.
ЄБРР чи не найбільш позитивно оцінює економічні перспективи України в 2023‑му, прогнозуючи зростання ВВП на 8%. Наприклад, НБУ очікує, що в 2023‑му ВВП України зросте на 5,5% проти падіння на 33,4% у 2022‑му. Прогноз Мінекономіки – 4,6%, Світового банку – лише 3,3%, групи ICU – 4%. МВФ у жовтневому звіті зазначив, що не даватиме прогнози для України через «високий рівень невизначеності».
Ключові економічні параметри справді дуже залежать від воєнної ситуації, погоджується з ЄБРР Богов. «Наразі вона більш оптимістична, ніж, наприклад, у липні, коли свої прогнози складав НБУ», – каже він. Прогноз ЄББР у 8% досі виглядає резонним, додає Богов. Умова для цього – щоб війна не мала подальшої ескалації.
Що може завадити бізнесу в 2023 році. Інфографіка Forbes
Курс та інфляція: температура «тіла» економіки України
Згідно із серпневим опитуванням НБУ, курсові коливання як фактор, що створює ризики для розширення виробництва наступного року, вказали майже 40% опитаних підприємців. Курс зрівнявся з іншими «невоєнними» проблемами: високими цінами на імпортну сировину, комплектування й енергоносії та слабкий споживчий попит.
У другому кварталі курсова стабільність хвилювала значно меншу кількість бізнесменів – 20% опитаних Нацбанком. Тоді середнє значення курсу в очікуваннях підприємців на найближчі 12 місяців становило 36,06 грн/$, зараз – 41,93 грн/$. Це ближче до курсу, який закладено в проєкт бюджету‑2023, – 42 грн/$.
Ніколайчук із Нацбанку теж сподівається на зниження «градусу воєнних дій» наступного року. НБУ розраховує, що ситуація з виробничими можливостями бізнесу та логістикою поліпшиться. Зокрема, це важливо і для валютного ринку.
Експорт дійсно спрогресував – перш за все завдяки частковому розблокуванню чорноморських портів (Мінекономіки очікує зростання експорту в 2023‑му на 9,1%). Є і мінус: НБУ очікував повернення значної кількості вимушених переселенців до 1 вересня, однак цього не сталося, констатує Ніколайчук. Утім він не вважає девальвацію гривні наступного року неминучою. «Ми змогли зберегти курсову стійкість цього року, – каже Ніколайчук. – Тож у 2023‑му є всі підстави, щоб курс залишився на рівні «температури тіла здорової людини» – 36,6 грн/$».
Перші кроки нової глобальної рецесії
Питання курсу, але вже в глобальному контексті, бентежить засновника компанії-виробника охоронних систем Ajax Systems Олександра Конотопського, 36. Ще з 2014‑го Ajax будувала бізнес у парадигмі ризиків великої війни. Ключова вимога: щоб виробничі потужності можна було розгорнути в будь‑якій іншій країні світу протягом трьох місяців, розповідає Конотопський. Нині Ajax має заводи в Україні та Туреччині. Основний ринок збуту – ЄС.
«Наш бізнес більше хвилюють глобальні тренди, – каже Конотопський. – Наприклад, криза електронних компонентів та ситуація з курсом євро».
На початку року євро коштував $1,16. Станом на середину жовтня курс валют США та Євросоюзу майже зрівнявся – 0,99 $/€. «Долар продовжуватиме зростання принаймні до кінця першого кварталу 2023‑го», – йдеться у звіті швейцарського банку UBS. Укріплення долара може бути сигналом про наближення світової економічної кризи.
Розвинуті економіки справді можуть впасти в рецесію вже наступного року, каже Богов із ЄБРР. СЕО банку JPMorgan Chase Джеймі Даймон прогнозує, що криза в США розпочнеться протягом 6–9 місяців.
Українська економіка в 2023 році. Інфографіка Forbes
Драма держбюджету на $38 млрд
Про ризики світової кризи думає й міністр фінансів Сергій Марченко. Наступного року йому потрібно знову шукати десятки мільярдів доларів на покриття дефіциту держбюджету.
«Ситуація в світі різко змінилася. Ми бачимо зниження темпів зростання, зокрема у США, Єврозоні, Китаї, – каже Марченко. – Це також впливає на світове споживання різної продукції, зокрема експорту».
Стан державних фінансів наступного року прямо впливатиме на український бізнес. По‑перше, від того, чи залучить Мінфін заплановані $38 млрд, залежить, чи потрібно буде НБУ знову «друкувати» сотні мільярдів гривень для фінансування держбюджету. Цьогоріч станом на 18 жовтня Нацбанк надав уряду 330 млрд грн. «Друк» грошей центробанком є одним із найбільших ризиків неконтрольованого прискорення інфляції.
Рецесія в економіках країн‑донорів – це ризик, але залучити $38 млрд реально, вважає Наталуха з економічного комітету Ради. «Ситуація для іноземців зараз більш зрозуміла: вони бачать, що Україна точно не впаде, а й, навпаки, крокує до перемоги, – каже він. – Це дозволяє переходити від термінових до довготривалих програм фінансування».
Важливий аспект воєнних витрат – куди йдуть гроші. Цього року 23% контрактів Міноборони на постачання одягу та засобів захисту для військових уклало з іноземними виробниками. При цьому на них припало дві третини бюджету, розповідає міністр оборони Олексій Резніков.
Він хоче, щоб у 2023‑му такого перекосу не було і максимум бюджетних грошей потрапило до українських компаній. Бюджет Міноборони наступного року становитиме майже 850 млрд грн, із них забезпечення ЗСУ – 494,2 млрд грн.
Ще один рік без реформ?
Лише 12% підприємців, що взяли участь у серпневому опитуванні НБУ, назвали істотною для себе проблемою надмірний податковий тиск. Податки не входять і до трійки найважливіших завдань для уряду, які на основі розмов із бізнес‑лідерами виділяє Дерев’янко з ЄБА. «Перші два пункти вже кілька років поспіль лишаються незмінними: судова реформа та боротьба з корупцією, – каже вона. – Третій пріоритет на наступний рік – забезпечення макроекономічної стабільності».
Бізнесу подобається ідея податкової реформи «10‑10‑10», додає Дерев’янко, посилаючись на експрес‑опитування членів її асоціації. Але опитані посадовці, коментуючи цю тему, дають зрозуміти, що найближчим часом відчутних змін не буде.
«Ми готували бюджет на 2023 рік на незмінній податковій базі, – каже очільник Мінфіну Марченко. – Нам важливо показати, що ми здатні самостійно збирати достатню кількість податків для того, аби фінансувати нашу армію, адже ми не можемо цього робити коштом ґрантів та донорських грошей».
З липня 2023‑го Україна остаточно повернеться до довоєнної системи оподаткування палива, яку було значно пом’якшено в перші місяці з початку вторгнення, анонсує голова фінансово‑податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
«Можливо, наступного року будуть точкові зміни. Однак істотне підвищення оподаткування теж не планується», – обіцяє він. СЕО агрохолдингу IMK Алекс Ліссітса каже, що в нього завжди є питання до державної політики в його галузі, але все ж таки більше його турбує можливий дефіцит ліквідності. В опитуванні НБУ цю проблему назвали істотною 27,4% респондентів. «Є ризик, що наступної весни нам не вистачить грошей на посівну», – каже Ліссітса.
Який вихід? Ліссітса сподівається на спільні проєкти з міжнародними кредиторами, зокрема ЄБРР. Поки ж ІМК, попри проблеми, робить звичну справу та обробляє навіть землю на прикордонній Чернігівщині, яку щойно було розміновано.
Чому такий поспіх? Компанія планує на кілька років уперед. «Ми не можемо залишати землю під «парами» (період, коли земля не обробляється. – Forbes), – каже Ліссітса. – Адже потім повернути її до стану, якого вимагає ефективне сільське господарство, буде надзвичайно дорого».
Про необхідність думати наперед свідчить і досвід Хорватії. Лише в середині 2000‑х країна змогла відновитися після війни за незалежність, що завершилася в 1995‑му. У грудні 2011‑го Хорватія підписала договір про вступ до Євросоюзу. Україна має такі ж плани, але збирається пройти той самий шлях значно швидше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
