Депутати хочуть обкласти банки 5% з процентних доходів на додаток до 18% податку на прибуток. Чому це сумнівне рішення. Три причини від аналітика Вʼячеслава Черкашина /Зображення згенеровано ШІ Shutterstock в співавторстві з Анною Наконечною
Категорія
Гроші
Дата

Депутати хочуть обкласти банки 5% з процентних доходів на додаток до 18% податку на прибуток. Чому це сумнівне рішення. Три причини від аналітика Вʼячеслава Черкашина

Зображення згенеровано ШІ Shutterstock в співавторстві з Анною Наконечною

На сайті Верховної Ради 28 серпня депутати зареєстрували законопроєкт №9656 щодо введення для банків 5% податку від процентного доходу, який раніше анонсував голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Податковий аналітик Вʼячеслав Черкашин вважає таку практику сумнівною: наводить три причини, чому, та аналізує іноземний досвід, який для авторів законопроєкту став одним із базових аргументів її впровадження

⚡️В останні дні весни даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом F700 до кінця місяця Оформлюйте зараз за цим посиланням

Справжньою інформаційною бомбою поточного тижня став законопроєкт №9656 від 28 серпня 2023 року, яким пропонується запровадити у 2024–2026 роках надзвичайний податок для банків (так званий податок на чистий процентний дохід). 

На думку авторів законопроєкту, банківська система України, попри війну та економічні негаразди в країні, сьогодні отримує майже непристойні надприбутки. «За підсумками першої половини 2023-го чистий прибуток банків становив 67,7 млрд грн. Це рекордний обсяг прибутку для першої половини року за увесь час незалежності», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту. 

Саме тому, вважають депутати, прийшов час запровадити у банківській сфері конфіскаційну модель збирання податків: на додаток до звичайних 18% податку на прибуток планують збирати ще 5% з процентних доходів. 

Ба більше, хоча проєкт стартує лише з 1 січня 2024 року, законотворці чомусь розраховують отримати близько 9 млрд грн вже за підсумками поточного року.

Ще одним базовим аргументом авторів законопроєкту щодо впровадження нового податку для банків слугує посилання на іноземний досвід, а саме Чехії, Угорщини, Литви, Іспанії та Італії.

Наскільки ця новація , яку в пояснювальній записці витончено назвали «досягненням соціальної справедливості в умовах воєнного стану», має сенс.

Три «чому» ця ідея виглядає авантюрою

По-перше, ідея виглядає досить авантюрною з огляду на те, що більша частка банківського ринку належить саме державі – після націоналізації Sense Bank вона сягає за чистими активами 53,2%. Тому цей податок – здебільшого перекладання коштів з однієї державної кишені в іншу. 

Тобто чекати на додаткові 9 млрд грн доходів бюджету не доводиться. У найкращому випадку, з урахуванням стратегії регулятора на поступове зниження облікової ставки та безліч можливостей уникнути оподаткування, у наступному році державний бюджет зможе розраховувати максимум на п’яту-шосту частину від заявлених 9 млрд грн.  

По-друге, новий податок – це не перше «військове» обтяження для банків, які, до речі, під час війни є стратегічно важливими для України. Нагадаю про «податок на валютні обмінники», запроваджений з 1 січня 2023 року законом №2720-ІХ від 3 листопада 2022 року, який лише за сім місяців поточного року вже коштував здебільшого банкам майже 174 млн грн податків, за словами голови фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева.

По-третє, базовим об’єктом оподаткування новим податком стають саме доходи від ОВДП (на 1 липня 2023 року процентні доходи за операціями з державними цінними паперами сягнули 73,5 млрд грн, або 52,1% від загальних процентних доходів банків – 141 млрд грн). 

Отже, фактично починаємо обкладати податком купівлю військових облігацій банками. А це вже вкрай негативний момент.

Щодо іноземного досвіду

Наслідки запровадження аналогічних податків у інших країнах не є заздалегідь оптимістичними для економіки, тим паче, що вони у більшості випадків запроваджувалися не виключно до банківської сфери, а охоплювали й так званий енергетичний сектор (наприклад, у Чехії, Угорщині та Іспанії).

Італія отримала шок фондового ринку та негативний відгук міжнародних інвесторів, а потім вимушено пішла на часткову рестрикцію нового податку для банків (був запроваджений верхній поріг виплат).

Іспанія здобула серію судових позовів від провідних банківських та енергетичних асоціацій, трьох регіональних урядів про неконституційність і дискримінаційність нового податку, а також «втечу» штаб-квартири однієї з найбільших компаній країни – Ferrovial – до Нідерландів.

Уряди Німеччини, Великої Британії та Франції взагалі відмовилися від такого податку.       

У сухому підсумку 

Якщо підсумувати (спростити), розрахунок у законопроєкті №9656 робиться на експлуатацію двох досить слабких конструктів: «банки/банкіри – суцільне зло» та «закордонний досвід завжди корисний для України». 

Як спостерігаємо, ні те, ні інше не є істиною в останній інстанції. Хороших намірів недостатньо.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні