В Україні може з’явитися новий податок – на надмірно високі прибутки в банках, які б’ють рекорди прибутковості, навіть попри війну. За основу законодавці планують взяти досвід країн ЄС. Поки на столі – два базових варіанти. Forbes дізнався деталі підготовки законопроєкту про новий банківський податок. Чи не запізно про нього почали говорити
Фінансовий комітет Верховної Ради (ВР) готує законопроєкт про додаткове оподаткування для банків, яке, ймовірно, запрацює вже з 2024 року.
Остаточна концепція ще не визначена, однак парламентарі розглядають два базових варіанти – з додатковим податком на усі чисті процентні доходи банків або з оподаткуванням надприбутків, розповів Forbes голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Дискусія про необхідність запровадити вимогу до банків здійснювати додаткові платежі до держбюджету загострилася після публікації фінансових результатів за першу половину 2023-го. Упродовж січня-червня банки отримали 67,7 млрд грн чистого прибутку – не в останню чергу за рахунок дуже суттєвих процентних платежів від НБУ та Мінфіну за депозитними сертифікатами та ОВДП. Вони вже понад рік є значними через високу облікову ставку НБУ у 23–25% річних.
Як саме депутати хочуть додатково оподаткувати банки?
Навіщо потрібен додатковий податок на прибутки банків та які варіанти розглядають
Основна мотивація – додаткове фінансування видатків на оборону, констатує Гетманцев. Вперше ідея оподаткувати значні прибутки банківського сектору почала обговорюватися ще у травні, коли у ВР створили робочу групу для розв’язання питання доплат військовим, розповідає інший нардеп фінкомітету, який попросив не називати своє імʼя у цій статті, оскільки не уповноважений розкривати зміст дискусій у межах групи. «Було зрозуміло, що грошей немає, і тоді виникло питання: чому не запровадити податок на доходи з депозитних сертифікатів», – каже нардеп.
Звідки у банків надприбутки під час війни
(Натисніть «Читати більше», що відкрити повний текст)
У першому півріччі процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, з них 73,5 млрд грн – за рахунок операцій з державними цінними паперами (ОВДП), каже Гетманцев. Чисті процентні доходи становили 93,6 млрд грн, що майже на 75% більше за показник 2021 року, наводить статистику Гетманцев.
За цей період сектор отримав 67,6 млрд грн чистого прибутку (в січні-червні 2022-го було 4,6 млрд грн збитку). За таких темпів фінустанови мають усі шанси вже зараз перевершити річний історичний рекорд, встановлений у 2021-му – 77,5 млрд грн. У також надуспішному доковідному 2019-му було 59,6 млрд.
Питання не лише у рекордних прибутках, які генерує банківська система під час війни. Більша частина доходів сектору надходить від держави, оскільки він отримує відсоткові виплати за ОВДП Мінфіну та депозитними сертифікатами НБУ. У травні ці джерела дали банкам 53% сукупних процентних доходів, зазначається у червневому звіті про фінансову стабільність Нацбанку.
Ключовий фактор – підвищення облікової ставки НБУ у червні 2022-го з 10% до 25%. Регулятор почав дуже поступово знижувати її лише наприкінці липня цього року (до 22%, Нацбанк прогнозує, що ставка перевищуватиме 20% до кінця року). Результат – за п’ять місяців 2023-го процентні доходи системи були на 51% вищими, ніж за аналогічний період торік.
Від облікової ставки залежить дохідність депозитних сертифікатів Нацбанку. Підвищуючи їх, регулятор розраховує прибрати з ринку «зайву» гривню, у такий спосіб не дозволяючи їй потрапити на валютний ринок (попит підвищує курс, що впливає на вартість імпорту, інфляційні очікування, а отже, розганяє інфляційну спіраль). Проблема надмірної ліквідності у банківській системі зʼявилася не на пустому місці. Одна з ключових причин – значне зростання державних видатків під час війни, зокрема на зарплати військовим.
Це не все. Навіть те, що банкіри заробляються на працюючих кредитних портфелях, теж значною мірою залежить від дій держави. Надходження процентів від кредитів бізнесу становить близько чверті всіх процентних доходів. Кожна пʼята гривня з них (понад 20%) – з бюджету через держпрограму «Доступні кредити 5-7-9%».
Додаткове оподаткування банків є у низці європейських країн: в Угорщині, Чехії, Литві, Італії, Іспанії тощо, додає Гетманцев. Як це може працювати в Україні? Є два можливі підходи.
Перший – оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих в році, з якого почне діяти норма за відносно невеликою чи середньою ставкою. «Наприклад, в Іспанії це 4,8%», – каже Гетманцев. Щоправда, в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. «Але це не наша історія: банки за цим показником поки не вийшли на довоєнний рівень», – уточнює нардеп. В Іспанії також діє норма, що надприбуток для цілей оподаткування має перевищувати певну межу.
Другий – оподаткування різниці між чистими процентними доходами у звітному році та середнім значенням за останні три-чотири роки. У такому концепті ставка має бути високою, каже Гетманцев. Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки, пояснює він.
Нардеп вважає оптимальнішим іспанський варіант. «На мою думку, податок має бути запроваджений із 1 січня 2024-го на два роки», – каже нардеп. Попередня оцінка додаткових надходжень до бюджету – 10 млрд грн на рік.
Чи своєчасно говорити про податок на прибутки банків
Законопроєкт вже готовий, його внесуть у Раду після консультацій з іншими стейкхолдерами – від Мінфіну та НБУ до профільнийх асоціацій та Офісу президента, каже Гетманцев. В уряді готові обговорювати цю ідею. «Треба рахувати. Це питання ціни та наслідків, тож варто бути обережними», – зазначив співрозмовник в Кабміні, який попросив не згадувати його імені та назви міністерства у цій статті через сенситивність теми.
Консультацій з ринком ще не було, додає Гетманцев. «Хоча позицію банків передбачити неважко», – каже він.
Данило Гетманцев Фото Наталля Кравчук
Forbes звернувся за коментарем до девʼяти банків, які отримали найбільший дохід у першому півріччі, та очільника банківської асоціації НАБУ Володимира Мудрого. На момент публікації позицію надав лише Укрексімбанк. «Запровадження нового податку може дати позитивні результати, але диявол ховається у деталях, – каже СЕО установи Сергій Єрмаков. – Кожна фінустанова має свою особливу бізнес-модель і структуру фондування».
Державні банки частину чистого прибутку сплачують до бюджету у вигляді дивідендів, нагадує він. Тож новий податок вплине більше на приватні банки, погоджується співрозмовник з нардепів фінансового комітету. «А з державними нам все одно, що податками, що дивідендами», – каже він.
Ідея нового податку має право на життя, погоджується фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. «Прибутки банків справді зросли разом зі зростанням облікової ставки, вони змогли заробити на різниці курсів, коли мільйони українців за кордоном, – зазначає він. – При цьому ставки за депозитами банків зросли значно менше».
Ситуація з надприбутками банківського сектору є радше продуктом рішень регулятора, а не виключно підприємницького хисту банкірів, констатує Демків. Однак запроваджувати додатковий податок для них лише у 2024-му може бути запізно, допускає він. «Доходи банків скоротяться наступного року після зниження ставки НБУ та зникнення «карткового туризму» після зниження готівкового курсу, – пояснює Демків. – Додайте сюди збитки від війни, які банки ще будуть визнавати за результатами стрес-тестів, і у 2024-му від цих надприбутків залишиться не так і багато».
Інше дискусійне питання – оподатковувати усі процентні доходи, зокрема від ОВДП, або лише отримані від депозитних сертифікатів НБУ. Гетманцев виступає за перший варіант. «Я думаю, що логічніше було би оподаткувати саме депсерти, – каже на умовах анонімності член наглядової ради одного з держбанків (співрозмовник не уповноважений давати коментарі як посадова особа банку). – Це фактично заморожений ресурс, що не кредитує економіку, тоді як з ОВДП інша ситуація – нам потрібно підтримувати бюджет».
З цим згоден і Демків з ICU. «Якщо оподаткувати доходи від ОВДП, це буде фактично покаранням банків за купівлю військових облігацій і допомогу уряду під час війни», – вважає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
