Українська академія корпоративного управління (UCGA) за допомогою компанії Gradus дослідила ландшафт органів корпоративного управління 100 українських приватних компаній, 48 з яких великі бізнеси, 52 – середні. Це перше подібне дослідження в Україні. Forbes презентує скорочену версію результатів опитування.
За 107 років існування Forbes логотип змінювався 18 разів, але таким авангардним і вільним світ його бачить вперше. В новому числі журналу Forbes Ukraine: сучасне мистецтво, топ-50 благодійних фондів, альтернативна енергетика, 30 до 30. Замовляйте вже зараз!
За результатами опитування UVGA і Gradus, лише 15% опитаних компаній не мають жодного органу корпоративного управління: наглядової ради, ради директорів або дорадчої ради.
Серед 100 опитаних на початку року підприємств – лідери аграрної галузі Kernel та МХП, ритейл-мережі «Епіцентр», «АТБ-маркет», «Аврора», телеком-компанії «Київстар» і Vodafone, також компанії ДТЕК, Yasno, «Метінвест» та інші.
Наразі в Україні найпоширеніші – ради директорів або правління (Board of directors), вони наявні у 60% респондентів. У 38% є наглядові ради. І в кожної пʼятої компанії – дорадча рада (Advisory Board). У компанії одночасно може бути кілька з перелічених органів. Наглядова рада та рада директорів – це про контроль та/або управління, а дорадча рада – консультативний інструмент.
Стан органів корпуправління в українському бізнесі
Понад 90% респондентів спостерігають позитивний вплив корпоративних органів на їхню діяльність, каже голова ради UCGA Айварас Абромавичус. Втім він зазначає: дослідження підтвердило гіпотезу, що основним барʼєром у впровадженні корпоративного управління є критичне ставлення власників.
3 негативних показників голова UCGA вказує на брак жінок у радах – лише 30%. 3 позитиву – багато підприємств мають іноземців у корпорганах управління. Досвід іноземців допомагає в євро- і трансатлантичному русі бізнесу, певен Абромавичус.
Найактуальніший варіант для більшості українських компаній зараз – дорадча рада. Вона найчіткіше задовольняє чинні потреби бізнесу, певен співзасновник шведсько-українського проєкту DYB Ігор Гут. На його думку, завдяки цьому органу у власника бізнесу залишається можливість приймати рішення й керувати компанією, при цьому отримати критичний погляд та зовнішню експертизу (DYB пропонує послугу створення дорадчих рад).
Advisory board не на словах
Такий підхід обрав співвласник Biosphere Corporation Андрій Здесенко: компанія зібрала Advisory board в Австрії, який запрацював у травні 2024-го.
«Біосфера» дійшла рівня, коли потребує зовнішньої експертизи, каже Здесенко. Борд насамперед виконує завдання розвитку корпорації за межами України. Створенням органу займалась американська консалтингова компанія Generation6. На членство в борді подалися 420 іноземних кандидатів, із них обрали пʼятьох – трьох європейців і двох американців. Люди, які зараз працюють в Україні, мають багато викликів, тому опиратися на них із точки зору світового розвитку дуже складно, пояснює вибір іноземців Здесенко.
Запит Biosphere до членів борда: функції маркетингу, операційної ефективності, моделі управління, менеджмент людського капіталу, продуктового дизайну, інновацій. Здесенко оцінює інвестиції у створення борда у $120 000.
Власник = нагляд?
«Щодо системи наглядових рад – тут ми тільки робимо перші кроки», – каже голова UCGA Айварас Абромавичус. Він пояснює, що відпрацьовані наглядові ради обовʼязково мають окремі комітети: стратегічний, з аудиту, з нагородження тощо. За результатом дослідження, в Україні здебільшого такі комітети відсутні. У Гута схожа оцінка: «Дуже мало компаній доросли до корпоративного управління».
Український бізнес досі часто видає, по суті, дорадчу раду за наглядову. Ще один вид імітації – коли власник обіймає посаду СЕО. «В такому разі він одночасно і «над», і «під» наглядовою радою, – каже Гут. – Тож про якісне коруправління йтися не може».
У частині українських наглядових рад явний перекос повноважень у бік власників або їхніх представників. Вони очолюють 52% всіх наглядових рад. Ще у 8% випадків СЕО компанії є одночасно очільником ради. Незалежні члени (не мають частки в бізнесі) очолюють наглядові ради – у 34% опитаних.
Щоб власники почали «відпускати» владу в компаніях та активніше залучати зовнішню експертизу, має стабілізуватися економіка й бізнес-середовище та запрацювати ринок капіталу, каже співзасновник DYB.
Ті, хто вже подолав цей шлях, оцінюють ради як ефективний інструмент стратегічного планування, ризик-менеджменту та навіть запобігання конфліктам між менеджментом і власниками, – каже Євгенія Близнюк, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research. Тільки 5% опитаних заявили, що органи корпуправління ніяк позитивно не вплинули на діяльність компаній.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
