21 березня в підвальному приміщенні зали Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики було велелюдно. Понад два десятки народних депутатів, з десяток громадських активістів та журналістів, представники науково-дослідних інститутів та Нацполіції прийшли на перше засідання створеної за місяць до цього Тимчасової спеціальної комісії ВР (ТСК) з питань Києва. Ще частина нардепів та громадських діячів слідкувала за подією онлайн.
Велика війна пришвидшила вихід жінок на лідерські ролі. Вже 15 травня на форумі «Вільна» Forbes пропонує подивитися на це явище крізь нову, чітку оптику. Спікерки та спікери з Superhumans, Google, ENKO, McDonald’s, G. Bar та інших. Купуйте квитки за посиланням.
Темою першого засідання ТСК був київський метрополітен – понад дві години депутати на чолі з головою комісії, членом фракції «Слуга народа» Віталієм Безгіним намагались з’ясувати, чому місту довелось закрити рух на шести станціях на початку грудня.
Серед запрошених до парламенту – мер Києва Віталій Кличко, директор транспортного департаменту столиці Руслан Кандибор та колишній начальник «Київського метрополітену» Віктор Брагінський. Останній — не прийшов. Після розслідування Bihus.info Брагінський, що очолював столичну підземку останні десять років, 15 березня написав заяву про звільнення, а 21 березня — достроково склав депутатські повноваження в Київраді.
Замість нього відповідати прийшов Віктор Вигівський – тимчасовий виконувач обов’язків начальника столичного метрополітену.
Кличко витримував дві години дошкілів народних депутатів стоїчно та майже без емоцій. Хоча перша реакція столичного очільника на створення окремої ТСК з питань Києва у лютому була гострою. «[ТСК створили] в умовах, коли у столиці забирають найбільше податків, в умовах нестачі працівників на ключових комунальних підприємствах, в умовах «кошмарення» міської влади і постійних маніпуляцій» , – перелічував він.
Депутат від УДАРУ Дмитро Білоцерковець тоді прямо називав дії зі створення ТСК на рівні Ради насамперед «політичною мотивацією боротьби СН та Офісу президента з мером Києва Кличком».
Основні запитання та претензії народних депутатів зводились до чотирьох пунктів.
- Що стало причиною появи тріщин та підтоплення в тунелі між станціями київського метрополітену «Деміївська» та «Либідська» та коли на цій ділянці вперше почалися проблеми.
- Чи належно цю гілку будували та експлуатували, зокрема, чи могло спричинити аварію зведення поруч з пошкодженою ділянкою одного з найбільших ТРЦ Києва – Ocean Plaza, а з 1 вересня 2024-го там буде відкрито ще один – Ocean Mall.
- Хто винен в тому, що мешканці Теремків та Голосіївського району щонайменше на пів року залишились без метрополітену та чи можуть такі ж проблеми виникнути ще десь.
- Коли метро на цій ділянці знову запрацює, скільки коштуватиме ремонт та хто за це заплатить.
ТСК заслуховує пояснення столичної влади щодо аварії в метро Фото Уляна Букатюк
Ocean Plaza – не винна, справа – в ґрунтах
Основна причина, чому в тунелі між «Либідською» та «Деміївською» з’явилися проблеми – той проходить через ділянку із вкрай складними «дуже обводненими» ґрунтами, пояснював присутнім чинний очільник метрополітену Вигівський. «Основа тунелю закладена там, де одна ділянка ґрунту переходить в іншу», – вказував він.
Експлуатували цю ділянку належно, забудова навколо неї не мала впливу на конструкції тунельних споруд, переконує Вигівський. Попри це, перші протікання на цій ділянці зафіксували ще у 2011 році, повідомив він. Наступний випадок трапився аж у 2019-му.
«Ми тоді наклали спеціальні пластирі та здійснили нагнітання розчину в місця виникнення течій. Це призвело до позитивного результату, й цю ділянку тунелю експлуатували до 2023 року» – пояснив чинний очільник підземки.
Чому метрополітен вже кілька разів намагався усунути проблеми тільки власними силами та не залучав інші проєктні установи? Це не було передбачено відповідними інструкціями, пояснює Вигівський.
«Якщо у людини нежить, вона ж не йде робити рентген, УЗД тощо. Вона йде до лікаря, п’є ліки та працює далі. Така ж ситуація і тут»
переконував Вигінський
«Тобто, протягом 14 років, коли в метро відбувалися руйнівні процеси, ви вважали, що у вас просто нежить і нічого з цим не робили?», – уточнив Безгін.
«А для чого робити операцію, якщо це лише насморк?» – наполягав на своєму Вигівський.
Вперше про підтоплення цієї ділянки метро торік стало відомо ще влітку, заявили на засіданні депутати з ТСК, посилаючись на експертизу «Інституту судових експертиз імені Бокаріуса». Чи знала міська влада про можливу проблему до того, як тунель затопило?
Кличко стверджує, що дізнався про це 7 грудня – за день до закриття метро, коли метрополітен повідомив про небезпеку транспортний департамент КМДА. «Оскільки була загроза аварії, було вчинено всі дії, щоб не було людських жертв», – наполягає мер Києва.
пресслужба КМДА
400 млн грн та кінець літа
За понад дві години обговорень депутатам та представникам київської влади й метрополітену так і не вдалося з’ясувати, за кошти якого бюджету цю ділянку столичної підземки зводили та відповідно, хто мав слідкувати за її експлуатацією – уряд чи КМДА. Також без відповіді залишилось питання, чи потрібно мати доступ до державної таємниці, щоб запитувати в Київського метрополітену фінансові дані, адже в умовах війни підземка – стратегічний об’єкт.
Втім вже зрозуміло, хто платитиме за ремонт. «400 млн грн з міського бюджету вже закладені та виділені з резервного фонду на цей рік», – повідомив Кличко. Але кінцевий кошторис ремонту буде зрозумілим за кілька тижнів, коли генпідрядник – компанія «Автострада» – розриє ділянку до початку тунелю, й тоді можна буде з’ясувати, чи були дотримані технології та що насправді стало причинами аварії, пояснює він.
Зараз працівники підрядника працюють на майданчику у три зміни, на сьогодні вже виконано близько 40% загального обсягу робіт, каже Кличко. «Ми робимо все можливе, щоб у кінці літа повністю відновити рух між станціями «Деміївська» і «Либідська», – додав він.
Наприкінці зустрічі мер Києва подякував народним депутатам, що запросили та що вдалося «обійтися без політики».
На виході із зали Кличко демонстративно потис руку голові ТСК Віталію Безгіну. Фото Уляна Букатюк
Втім перед цим столичний очільник не забув нагадати, що уваги народних депутатів та уряду потребують ще кілька аварійних інфраструктурних об’єктів в столиці. «Міст Патона, який знаходиться в критичному стані — взяла на себе держава, щоб його відбудувати; Дарницький міст — також знаходиться на балансі держави; Гостинний двір, який також держава забрала від громади», – перелічив він.
На виході із зали він демонстративно потис руку голові ТСК Віталію Безгіну.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
