Українці все ще стикаються з відмовами банків чи обмінників у прийомі готівкової валюти. Нацбанк стверджує, що відповідних скарг стало значно менше, але визнає, що проблема досі існує. Чому та як її планують вирішувати
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев протягом останнього тижня отримав понад 1000 звернень громадян щодо проблем з обміном готівкової валюти. Про це він розповів на спеціальному засіданні свого комітету 5 липня, на який також запросили представників НБУ, банків, обмінників і Нацполіції.
Представники Нацбанку не заперечують наявність проблеми, попри те, що регулятор ще 20 червня ввів більш жорсткі вимоги до валютообмінних операцій банків і небанківських фінустанов. Втім, скарг у рази менше, ніж у червні, коли ажіотаж навколо валютообміну сягнув піку, зазначив під час зустрічі у комітеті Ради заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
Чи дійсно складнощі з обміном старих чи зношених купюр зберігаються та як нардепи та регулятор пропонують вирішувати проблему?
Де та чому можуть не прийняти старі та зношені банкноти
3 липня помічник нардепа Андрія Холодова не зміг обміняти у ПриватБанку євро, хоча купюри не мали ознак значного зношення, розповів депутат під час засідання комітету. Співробітники банку послались на відсутність достатньої кількості готівкової гривні, однак і покласти валюту на депозит також відмовилися, додав Холодов.
НБУ теж фіксує подібні ситуації, але скарг значно менше, ніж кілька тижнів тому. «Якщо в середині червня протягом трьох-чотирьох днів ми отримували близько 400 письмових звернень, то станом на минулий тиждень ідеться про менш ніж 100 звернень», – зазначив Гелетій.
Здебільшого скарги стосуються роботи обмінників, уточнив інший заступник голови регулятора Дмитро Олійник. «Щодо банків скарг майже немає», – сказав він.
У чому полягає проблема з обміном валютної готівки та як НБУ намагався її вирішити
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
З кінця травня клієнти обмінників і банків почали скаржитися на масові відмови приймати старі банкноти (1996 року випуску й старіші) або вимоги додаткових комісій. Те саме було і з банкнотами, що мали ознаки пошкодження та зношення.
20 червня НБУ оголосив про додаткове регулювання обміну готівки. «Всі банкноти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників і детекторів, повинні прийматися до обміну», – йдеться в повідомленні регулятора.
Це має унеможливити людський фактор, уточнив у дописі на Facebook голова Нацбанку Андрій Пишний. «Касир не може на око оцінювати справжність банкнот чи їх стан і відмовляти в операції, бо йому здалося, що десь не співпадає малюнок чи не такий колір», – зазначив він.
Після нововведень від НБУ установам, які продовжать подібну практику, загрожують штрафи. НБУ обіцяє кваліфікувати це не лише як недотримання регуляторних вимог, а й як потенційну ознаку шахрайської діяльності. Максимальні штрафи:
- до банків – до 400 000 грн (за суттєві порушення планується збільшення);
- до небанківських фінустанов – до 5% від розміру власного капіталу.
Крім штрафів, НБУ може зупинити для фінустанови право здійснювати окремі види валютних операцій.
Чому проблеми залишаються? НБУ бачить такі причини:
- Ефект замкнутого кола: клієнти стикнулися з проблемою обміну старих і незначно зношених купюр, оскільки почали частіше вимагати у банків і обмінників при обміні нові та незношені банкноти. І ті, своєю чергою, ще частіше стали відмовляти клієнтам в обміні більш вживаних банкнот.
- Проблема з продажем валюти небанківськими установами банкам, зокрема на умовах інкасо. На це під час засідання комітету в Раді скаржилися представники обмінного бізнесу.
- Проблеми з логістикою при вивезенні значно зношених купюр за кордон.
Як вирішити проблему обміну валютної готівки
Нацбанк перевіряє небанківські фінансові установи, щодо яких отримував скарги, сказав на комітеті заступник голови регулятора Олійник. Це близько шести найбільших груп на ринку, уточнив він.
Перевірки (таємний покупець, який намагається здати банкноти) триватимуть цього і наступного тижня, в разі виявлення системних порушень НБУ вживатиме заходи впливу. Санкція щодо обмінників – штраф до 5% від капіталу компанії або позбавлення ліцензії, для банків за системність порушень – штраф 1 млн грн, зазначив Олійник. Поки ж ані банки, ані обмінники регулятор ще не штрафував.
Також НБУ звернувся до чотирьох найбільших операторів ринку валютообміну (ПриватБанку, Ощадбанку, ПУМБу і Райффайзен Банку) з «наполегливим проханням» укласти договори з мережами обмінних пунктів для прийому придбаної у населення валюти, додав заступник голови НБУ Олексій Шабан. Це повʼязано зі скаргами обмінників, що банки також подекуди відмовляються приймати від фінкомпаній старі чи незначно зношені банкноти.
Чому це загострює проблему? В умовах, коли клієнти відмовляються брати валюту через зношеність чи рік випуску, обмінники можуть покласти її в банк на рахунок юрособи й у разі потреби знімати з нього кошти у гривні. Спеціально щоб обмінники могли підкріпити гривнею свої каси, НБУ прибрав для фінкомпаній обмеження у 100 000 грн на день на зняття з рахунків, яке діє для юросіб. Відтак обмінники не повинні мати проблем з купівлею за гривню будь-якої валюти у населення.
Що стосується інкасо, протягом двох тижнів до переліку установ, що проводять такі операції, додасться ПриватБанк, заявив Шабан.
Клієнтів, які продають валюту, представники НБУ закликають звертатись із детальними скаргами – де, хто і які саме банкноти відмовився приймати. Заступник голови фінкомітету Ради Олександр Ковальчук запропонував прямо на касах банків чи обмінників розмістити дані з телефоном гарячої лінії НБУ або QR-код, за яким клієнт міг би на місці поскаржитися на банк чи обмінник. Посадовці Нацбанку пообіцяли опрацювати цю ідею.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
