Національний банк знизив облікову ставку з 20% до 16%. Це передостаннє зниження перед 2024 роком, в якому регулятор планує взагалі не чіпати облікову ставку. Чому це вигідно банкам та Мінфіну?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
26 жовтня правління НБУ вирішило знизити облікову ставку одразу на чотири відсоткові пункти. Це значний крок. З червня 2022-го, коли НБУ підвищив ставку одразу з 10% до 25%, вона не опускалася ниже 20%.
Різке рішення Нацбанку здивувало фінансових аналітиків та учасників ринку. Основне нововведення – попри помітне зниження облікової ставки, вартість операцій НБУ з банками залишилася незмінною. Йдеться про кредити рефінансування і депозитні сертифікати (депсерти, ДС). Сама ж облікова ставка тепер буде прив’язана до ставки депозитних сертифікатів овернайт.
Це означає, що НБУ фактично нічого не змінив для ринку. На депозитні та кредитні ставки це рішення не вплине, зазначають опитані Forbes аналітики. Навіщо тоді його приймати? У Нацбанку кажуть, що ухвалені зміни мають спростити для учасників ринку розуміння його політики.
Як та навіщо НБУ змінив роль облікової ставки
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
До рішення НБУ облікова ставка та інші ставки працювали таким чином.
Облікова дорівнювала 20%, ставка за тримісячними депозитними сертифікатами дорівнювала обліковій, депсерти овернайт були на 4% меншими, а ставка рефінансування була вищою на 2%.
Зі зміною облікової змінювались усі ці показники. Так, до вересня облікова ставка і тримісячні ДС становили 22%, депсерти овернайт – 18%, а рефінанс – 24%. Після рішення НБУ знизити облікову на 2%, тримісячні ДС стали 20%, ДС овернайт – 16%, рефінанс – 22%.
Відмінність останнього рішення НБУ в тому, що облікова ставка знизилась з 20% до 16%, але решта показників залишились тими самими – 20%, 16% і 22% відповідно. Таким чином, регулятор прив’язав облікову ставку до депозитних сертифікатів овернайт. Чому?
На сьогодні за ДС овернайт здійснюється найбільший обсяг операцій НБУ з банками. Також за ставками, близькими до ставок з ДС овернайт, банки проводять операції між собою. Відповідно, облікова ставка максимально чітко відображатиме вартість гривневого ресурсу – таке пояснення дав голова НБУ Андрій Пишний.
На думку регулятора, така «переприв’язка» поверне обліковій ставці статус основного орієнтира для короткострокових ринкових ставок.
Що рішення НБУ про облікову ставку означає для ринку, кредитів та депозитів
Якби НБУ знизив облікову ставку на 1%, але за попереднім форматом, коли змінюються й інші ставки, ефект на вартість депозитів та кредитів був би куди відчутнішим, каже аналітик ICU Михайло Демків.
Втім, це в короткостроковій перспективі. Якщо ж дивитися далі, треба враховувати прогноз НБУ, додає Демків. Регулятор прогнозує зниження ставки в грудні ще на 1%, а упродовж 2024 року облікова ставка не змінюватиметься, заявив під час брифінгу голова Нацбанку Андрій Пишний. Тобто якщо прогноз справдиться, ставка зупиниться на 15%.
Банки орієнтуються на такий прогноз, каже Демків. Він очікує, що у зв’язку з цим у січні зупиниться тенденція зі зниження ставок за депозитами фізосіб і вони стабілізуються.
Якщо облікова залишатиметься на рівні 15% упродовж усього наступного року, дохідність активів у гривні, як-от ОВДП та депозити, буде вищою за прогнозовану інфляцію (9,8%) та можливу девальвацію гривні. «Це слугуватиме стимулом [для громадян та бізнесу] залишатися в гривні, а не переходити у валюту», – пояснює Демків.
Про мету збереження привабливості гривневих активів постійно кажуть і в Нацбанку. Ставки по депсертифікатах і рефінансу як і раніше залишаються на високому рівні саме для цього, йдеться в релізі НБУ.
(Не) очікуваний бонус для Мінфіну
Хоч тут і зараз зміна облікової ставки в такому форматі не матиме впливу на ринок, у цьому рішенні є позитив для Міністерства фінансів та держбюджету.
У 2022-му Нацбанк викупив у Мінфіну військових облігацій на 400 млрд грн. Частина цих ОВДП сукупно на 280 млрд грн має дохідність, прив’язану до облікової ставки, вказує економіст Олексій Блінов. Тобто чим нижча ставка, тим менше Мінфіну платити за обслуговування цих паперів.
За розрахунками Блінова, кожен відсотковий пункт облікової ставки коштує бюджету 2,8 млрд грн на рік. Якщо брати не тільки це зниження облікової ставки, а й всі попередні, ефект буде такий: у 2023 році Мінфін виплатить за ОВДП номіналом 280 млрд грн купонів на 67,9 млрд грн (ефективна ставка 24,25%), а у 2024 – 35,4 млрд грн (ефективна ставка 12,6%).
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
