Сергій Ніколайчук став новим заступником голови Національного банку України замість Дмитра Сологуба у якого закінчився строк повноважень. Це призначення фінансова та банківська спільнота зустріла схвально, адже Ніколайчук працював 15 років в НБУ, де пройшов шлях від економіста до директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу, був заступником міністра економіки в уряді Гончарука та з квітня 2020-го очолював департамент макроекономічних досліджень в групі ICU. Forbes поспілкувався з новим заступником голови НБУ про незалежність Нацбанку, монетарну політику та співпрацю з МВФ. Ми публікуємо скорочену і відредаговану для ясності версію інтервʼю.
Хто рекомендував вас на посаду заступника голови НБУ? Чи погоджували вашу кандидатуру з Офісом президента?
Припускаю, що мене рекомендували різні люди, які працювали зі мною в Нацбанку, Мінекономіки, і, можливо, у приватному секторі. Перша зустріч з Кирилом Шевченком (голова НБУ – Forbes) відбулася ще кілька місяців тому. Після цього була пауза. Формальна пропозиція від Шевченка поступила вже перед поданням офіційного листа в Раду Національного банку з моєю кандидатурою. Хто з ким що узгоджував, я не знаю.
Ви можете порівняти, як приймаються рішення в НБУ зараз порівняно з тим, як це відбувалось до Кирила Шевченка. Чи є зміни?
Варто враховувати, що я не був членом правління. Я готував підґрунтя для прийняття рішень, а зараз я ці рішення приймаю. Тому порівнювати складно. Але поки що процес прийняття рішень виглядає так, як я і очікував.
Чи є взаємодія з Офісом президента? Звідти виходять меседжі, які ви повинні враховувати?
Комунікація між різними гілками влади була раніше і є зараз. Це нормально, коли держоргани обговорюють між собою якісь аспекти. У результаті вони краще розуміють вплив своїх рішень на суміжні сфери. Якщо ви натякаєте, що є вказівка приймати якесь рішення по ставці чи ще по чомусь, то такого немає.
Тобто незалежність НБУ зберігається?
Не бачу фактів, які б свідчили про зворотне. Упродовж останнього року в сфері монетарної політики Нацбанк приймав рішення, орієнтовані на досягнення його цілей.
Якщо ви побачите, що є зовнішній тиск на Нацбанк, якою буде ваша реакція?
Особиста професійна репутація – для мене дуже важлива річ. Я не буду нею жертвувати.
Ви приймали участь в останньому засіданні правління НБУ щодо зміни облікової ставки?
Я приймав участь як експерт, підписавши зобов’язання про збереження інформації з обмеженим доступом. Мене призначила Рада Нацбанку, але до виконання своїх обовʼязків я приступив після того, як пройшов спецперевірку. Остаточні довідки я отримав у день, коли правління приймало рішення по ставці. Наказ про призначення вступив у силу на наступний день. Тож я брав участь у дискусії, висловлював думки, але не голосував і не підписував це рішення.
Дмитро Сологуб в останньому інтерв’ю сказав: «Загальна тенденція в країні – припинення структурних реформ. Те, що відбувається в НБУ, вписується в неї». Чи погоджуєтесь ви з ним?
Краще уточнити у нього, що саме він мав на увазі. Зазвичай інвестори характеризують ситуацію зі структурними реформами в Україні як «два кроки вперед і один – назад», або, навпаки, «один крок вперед і два – назад».
Я прихильник індексу реформ, який публікує VoxUkraine. Їх цифри свідчать, що був провал у IV кварталі 2020-го. Але протягом двох кварталів 2021-го індекс був трохи вищим, ніж середнє значення за останні чотири-п’ять років. Певний внесок забезпечив Нацбанк. Серед заслуг: регулювання ринку колекторських послуг, послуг з фінансового лізингу, розкриття структури власності небанківських фінансових установ. В індексі ще не відображені такі досягнення, як прийняття закону про вдосконалення корпоративного управління в банках і нової редакції закону про платіжні послуги. Вони дозволять суттєво покращити ситуацію в цих сферах в середньостроковому періоді.
Яких реформ не вистачає для більше ефективного впровадження монетарної політики?
Зараз йде активна робота над покращенням корпоративного управління НБУ. Зміни стосуються взаємовідносин Ради Нацбанку і Правління, у тому числі в сфері монетарної політики. Нам не потрібна революція в сфері монетарної політики – вона відбулася в 2014-2015 рр. Зараз ми йдемо шляхом еволюції.
Наскільки ефективно працює в Україні інфляційне таргетування?
Немає ніяких сумнівів, що інфляційне таргетування – це єдиний шлях для України. На найближчі десятиліття не бачу альтернативи цьому режиму. Він потребуватиме певного коригування за різними напрямками. Це може бути перегляд інфляційної цілі, розвиток та вдосконалення монетарного інструментарію, включення чи не включення додаткових цілей в сферу монетарної політики центробанку. Але це довгострокові та еволюційні питання.
МВФ попередив про загрозу переходу інфляції з тимчасової на постійну і рекомендував центробанкам діяти превентивно. Наскільки нинішні дії НБУ відповідають пораді МВФ?
Нацбанк один із перших центробанків, що почав реагувати на посилення інфляційних ризиків у цьому році. В першому півріччі НБУ підвищив відсоткову ставку на 1,5 в.п. – з 6% до 7,5%.
Ризики тривалого зростання інфляції почали більше усвідомлювати у світі. Ще на початку цього року МВФ по-іншому бачив динаміку глобальних цін на commodities та споживчих цін в розвинутих країнах. Останнє рішення НБУ про підвищення ставки до 8% корелює з рекомендаціями МВФ в його липневому оновленні глобального економічного прогнозу.
На засіданні в червні облікову ставку залишили незмінною. Це рішення було правильним на тлі зростаючої інфляції?
Я очікував, що ставка не зміниться і підтримував це рішення. Воно виглядало правильним оскільки більшість факторів, які зумовили прискорення інфляції до 9,5%, здавалися тимчасовими. Крім того, спостерігався суттєвий приплив інвестицій в державні цінні папери з боку нерезидентів.
Липневе рішення про підвищення ставки до 8% відбулося вже в інших умовах. Посилився фундаментальний інфляційний тиск – показники базової інфляції засвідчили, що зростання за широким переліком товарів є масштабнішим, ніж очікувалося. Припинився приплив портфельних інвестицій. Упродовж декількох тижнів ми навіть спостерігали їх відплив і послаблення обмінного курсу. Нові показники економічної активності свідчили, що споживчий попит залишається дуже стійким, а заробітні плати продовжили зростати високими темпами. Тому рішення НБУ не підвищувати ставку в червні і перейти до більш жорсткої монетарної політики у липні було логічним.
Немає ніяких сумнівів, що інфляційне таргетування – це єдиний шлях для України. Фото Єлізавета Сергієнко
Як зміна облікової ставки вплине на процентні ставки за депозитами та кредитами? Наразі вони залишаються низькими відносно інфляції.
Комерційні банки поступово підвищать депозитні ставки. Це стимулюватиме населення залишати кошти на депозитних рахунках, а не спрямовувати їх на споживчі цілі. Через цей канал приборкуємо інфляційні процеси в Україні.
Ставки за кредитами для населення навряд чи відреагують на підвищення облікової ставки НБУ. Для цих ставок більш важливими є ризики неповернення коштів, тобто питання якості позичальників та захисту кредиторів. А от короткострокові ставки за кредитами для бізнесу відреагують – трансмісія і ефект перенесення для них є досить високими.
Ставки по довгостроковим кредитам для бізнесу (більше року) несуттєво реагують на зміну облікової ставки. Вони зав’язані на інфляційні очікування. Якщо банки і бізнес побачать, що Нацбанк активно бореться з інфляцією – можемо отримати зворотний ефект.
Ставки за ОВДП на короткому відрізку (до одного року) більше прив’язані до облікової ставки, тож будуть реагувати. А ставки по 3-5-річних цінних паперах залежать від попиту з боку нерезидентів. Для них дії НБУ, які узгоджуються з досягненням інфляційних цілей, є позитивним сигналом. Це може призвести до збільшення попиту на ОДВП.
У своєму інфляційному звіті НБУ прогнозує, що ми повернемося до 5% інфляції з середини 2022 року. Які інструменти регулятор використовуватиме для досягнення цього показника?
Прогнозоване зниження інфляції базується на декількох стовпах. По-перше, це реакція Нацбанку. По-друге, очікуване зниження цін на commodities. Насамперед мова йде про ціни на продовольчі та енергетичні товари. Ми прогнозуємо зростання цін у наступному кварталі, але на довгостроковому горизонті очікуємо корекції. По-третє, цього року очікується непоганий врожай по різним сільськогосподарським культурам. Це стримає інфляцію, оскільки одним із проінфляційних факторів є поганий врожай зернових, олійних та інших культур (того ж цукрового буряка) в минулому році. Наприклад, у 2019 році врожай зернових був 75 млн т, а у 2020-му – 65 млн т. Цього року очікуємо на 77 млн т.
Але поки що ціни на сировинні товари бʼють рекорди. Як довго триватиме сировинне ралі і чим воно обернеться для економіки України?
Динаміка цін сировинних товарів відбувається через зміну світового попиту або пропозиції. Наступне десятиліття характеризуватиметься великим попитом на електроніку внаслідок автоматизації, роботизації тощо.
Другий важливий тренд: впровадження різних заходів по боротьбі зі зміною клімату. Це створюватиме попит на сонячні батареї та інші види відновлювальної енергетики. Через це збільшується попит на мідь, літій, титан, інші метали, потрібні для виробництва таких речей. Натомість попит на традиційні енергоносії зменшуватиметься. Це займе тривалий час – є потужний законсервований ресурс. Але в перспективі двох-трьох років ціни на енергоносії знижуватимуться.
Чи може згортання антикризової підтримки (тобто довгострокового рефінансування і процентного свопу) вплинути на банки? Адже є банки, для яких рефінансування від НБУ є основним джерелом фондування.
Деякі банки дійсно дещо переорієнтували свої бізнес-моделі на використання цього ресурсу. Сподіваюся, вони враховували, що це тимчасовий інструмент. Банки мають достатньо часу на повернення довгострокових кредитів рефінансування. Тож вони встигнуть переформатувати бізнес-моделі.
Мова не йде про великі системні банки. Станом на початок серпня банків, у яких більше 50% фондування від рефінансування, було лише чотири, а їх сукупна частка в активах сектору становить 0,8%. Тому ми не бачимо системних ризиків для монетарної сфери у банківській системі.
А як вплине на наш ринок очікуване згортання програм «кількісного пом’якшення» на розвинених ринках?
Наш базовий макроекономічний сценарій припускає, що до кінця року ФРС оголосить про згортання програм кількісного пом’якшення. Саме згортання розпочнеться, скоріше за все, вже наступного року. На мою думку, повторення ситуації 2013 року, коли заява тодішнього голови ФРС Бена Бернанке стала шоком для фінансових ринків і призвела до відпливу капіталу з emerging markets, не відбудеться. Це буде дуже контрольований процес. Я не очікую негативного розвитку подій для країн з ринками, що розвиваються.
Якщо ж інфляція у розвинутих економіках буде більш стійкою, ніж передбачається, це може спровокувати агресивну реакцію ФРС та інших центробанків. Що призведе до турбулентності emerging markets. Будемо відповідати більш жорсткою монетарною політикою, наприклад, додатковим підвищенням облікової ставки. Як більшість політиків і експертів, я розглядаю цей сценарій як менш ймовірний.
Ми очікуємо на наступний виток карантинів через нові штами та низький рівень вакцинації. Що це означає для нашої економіки?
До кінця року в Україні буде вакциновано близько 30% дорослого населення. Звичайно, це не забезпечить нам колективний імунітет. В базовому сценарії очікуємо на спалах захворюваності восени. Це затримає відновлення економічної активності до рівня, який був до пандемії. Водночас ми не очікуємо запровадження жорстких карантинних заходів та значних втрат для економіки. Навіть карантини у січні і березні-квітні цього року продемонстрували, що бізнес і населення адаптувалися до нових умов і налагодили свою економічну активність.
Як на курс може вплинути зниження індикативного обсягу інтервенцій НБУ з $20 млн до $5 млн, яке вiдбулося з серпня?
НБУ здійснює інтервенції на валютному ринку для виконання трьох основних завдань. По-перше, це поповнення резервів. По-друге, згладжування коливань на ринку. Якщо створюється сильний дисбаланс на ринку між попитом та пропозицією в той чи інший бік, Нацбанк, щоб уникнути різких стрибків курсу, викуповує чи продає валюту. По-третє, це підтримка трансмісії процентної ставки для досягнення основної цілі НБУ – забезпечення цінової стабільності.
Міжнародні валютні резерви НБУ зросли до $29 млрд на кінець липня. Крім того у найближчий час надійдуть $2,7 млрд від МВФ. У нас немає великої потреби у накопиченні резервів за допомогою інтервенцій, як це було раніше. Тому ми знизили індикативний обсяг інтервенцій до $5 млн. Це посилить механізм монетарної трансмісії через валютний канал для подолання інфляційного тиску.
Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України. Фото Єлізавета Сергієнко
У вересні заплановані значні обсяги виплат (близько $2,9 млрд) за зовнішніми боргами, якщо кошти від розміщення СПЗ МВФ будуть зараховані в резерви, за рахунок чого здійснюватимуться виплати?
Уряд має запас валютної ліквідності. Нещодавно відбулося дорозміщення єврооблігацій на $500 млн, крім того були залучені кошти від Світового банку у сумі $350 млн. Частину коштів уряд рефінансує за рахунок розміщень на внутрішньому ринку. Ці $2,7 млрд навряд чи будуть використані повністю на погашення боргів.
Як ви оцінюєте шанси України на отримання траншу від МВФ за програмою stand-by до кінця 2021 року?
Я скептично оцінював можливість отримати кошти від МВФ за діючою програмою Stand-by. Але після дзвінка між президентом України Володимиром Зеленським і директором-розпорядником МВФ Кристаліною Георгієвою бачу непогані шанси. Сподіваємося побачити місію у вересні.
В МВФ оголосили, що нам потрібно закрити два основних питання. Одне стосується покращення корпоративного управління в НБУ. Думаю, ми зможемо оперативно вирішити його упродовж вересня. Друге пов’язане з функціонуванням антикорупційних органів (НАБУ). Після прийнятих важких рішень по судовій реформі чи електронному декларуванню маємо всі шанси дотиснути і це.
Якщо буде продовження співпраці, на яку суму можемо розраховувати?
За планом другий транш становив $700 млн. Але ми пропустили декілька траншів, тож теоретично сума має бути більшою. Поки що це питання не обговорювалося, пропоную не будувати здогадки, а дочекатись дискусії з Фондом у вересні.
Як НБУ буде реагувати, якщо співпраця з МВФ не продовжиться?
Потреби бюджетної сфери залишаються високими, хоча це питання, скоріше, наступного року. Цьогоріч ми не матимемо проблем з фінансуванням дефіциту бюджету чи зовнішніх виплат, завдяки перерахованим від МВФ $2,7 млрд. Проте без діючої програми з Фондом та без отримання фінансування від МВФ та інших офіційних кредиторів нам буде складно. Для НБУ це означатиме, що потрібно враховувати додаткову премію за ризик при прийнятті монетарних рішень. Премія за ризик також буде закладатися в ціну держоблігацій.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
