Запорізька АЕС /Олександр Чекменьов
Категорія
Гроші
Дата

Підвищення тарифів на електрику поки не допомогло. «Енергоатом» збільшив борг перед іншою держкомпанією ще на 6,9 млрд грн. Що відбувається (оновлено)

3 хв читання

Окупація ЗАЕС суттєво знизила грошовий потік для державного «Енергоатому». (Фото Запорізької АЕС зроблено в 2020 році). Фото Олександр Чекменьов

Підвищення тарифів на електрику не допомогло збалансувати енергетичний ринок, свідчать дані за липень. Проте остаточні висновки робити зарано, каже топменеджер енергетичної компанії. Які причини та наслідки кризи неплатежів

Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?

Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!

«Тенденція така: борги збільшуються», – каже член НКРЕКП на умовах анонімності через чутливість теми. У липні «Енергоатом» наростив борг перед держкомпанією «Гарантований покупець» на 6,9 млрд грн, свідчать дані, які є в розпорядженні Fobes. А заборгованість оператора енергосистеми «Укренерго» перед «ГарПоком» у липні зросла на 16,3%, до 25 млрд грн з 21,5 млрд грн у червні.

Дефіцит коштів на ринку електроенергії стрімко наростав із початку цього року. З червня уряд збільшив тариф на електрику для населення на 57–83%, до 2,64 грн за кВт⋅год. Пізніше Нацрегулятор розширив граничні ціни на електрику на ринку, що підвищило ціни для бізнесу на 23%. 

Підвищення тарифів, за словами міністра енергетики Германа Галущенка, мали збільшити ліквідність ринку і зупинити зростання боргів. 

В Україні ринкові ціни на електрику діють тільки для бізнесу, а тарифи для населення субсидуються. Цю різницю покривають державні «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Такі обовʼязки на них поклав уряд. Загальний обсяг дотацій – 130 млрд грн на рік, 90% цієї суми покриває «Енергоатом».

«Енергоатом» втратив Запорізьку АЕС, що суттєво знизило грошовий потік. Станція генерувала 40% електроенергії компанії. При цьому обсяг дотацій під час війни знизився не так суттєво. У січні 2022-го, за даними «ГарПоку», потреба у компенсаціях становила 17,6 млрд грн, а в січні 2023-го – лише на 20% менше – 14,2 млрд грн.

Борги «Енергоатому» створили замкнуте коло неплатежів на ринку електроенергії: «ГарПок» без грошей «Енергоатому» заборгував місцевим постачальникам електроенергії, постачальники – обленерго, ті – оператору енергосистеми «Укренерго», оператор – «ГарПоку».

«Наскільки мені відомо, коли готували підвищення тарифів, баланс енергосистеми по року складався, – говорив в інтервʼю Forbes СЕО ДТЕК Максим Тімченко. – Після цих рішень я набагато оптимістичніше дивлюся на фінансовий баланс енергосистеми».

Чому тоді борги продовжують зростати? 

Поки зарано стверджувати, що підвищення тарифів не спрацювало, каже топменеджер однієї із державних енергетичних компаній, який погодився говорити на умовах анонімності через чутливість питання. «Показовими будуть результати серпня-вересня, – каже він. – Якщо борги продовжать зростати, значить «Енергоатом» використовує кошти неефективно».

При цьому «Енергоатом» вже поспішив виправдати зростання боргів. НКРЕКП у травні збільшила тарифи на розподіл електроенергії, що збільшило потребу в субсидіях на 6,8 млрд грн, за даними держкомпанії. «Це майже наполовину нівелює позитивний ефект від підвищення тарифів», – йдеться в повідомленні на сайті «Енергоатому». Також пресслужба держкомпанії підкреслила, що основний ефект від підвищення тарифів варто очікувати починаючи з серпня – вересня, оскільки підвищення відбулось тільки у червні. 

Друга причина зростання боргів – масштабна літня ремонтна кампанія, основна частина якої закінчується тільки зараз. «Енергоатом» очікує суттєвий ріст реалізації вересня. «Згідно з фінансовим плануванням, починаючи з вересня 2023 року у компанії з’являється можливість 100%-го виконання поточних зобов’язань ПСО, а також зменшення боргу, який накопичився за попередній період», – йдеться у повідомлені пресслужби. 

Серед інших можливих причин збільшення боргів – тарифи для населення були запізно і недостатньо збільшені, каже один із членів НКРЕКП на умовах анонімності через чутливість теми. «Спочатку пропонували підняти до 2,88 грн/кВт·год з травня, але через політику цього не сталося», – каже він.  

Ще одна проблема – на борги енергокомпаніям нараховуються штрафи, які за рік сягнуть половини загальної суми боргу – понад 12 млрд грн, каже керівник «Гарантованого покупця» Артем Некрасов. 19 червня держкомпанія «Енергоатом» отримала позов на рекордну суму від «Гарпоку» – 32,5 млрд грн. З цієї суми пеня та інші штрафи – 42%. «Жодна держкомпанія не погодиться щодо виплати цих штрафів, оскільки це трактуватиметься правоохоронцями як нецільове використання коштів», – впевнений Некрасов. 

Щоб швидко розвʼязати проблему, Некрасов пропонував уряду виділити з держбюджету гроші для «Енергоатому» і «Укргідроенерго». «Прем’єрміністр Денис Шмигаль відмовив з аргументацією: «Всі бюджетні гроші мають йти на воєнні потреби», – каже він.

Мінфін не має готової позиції щодо цього питання, воно потребує вивчення, каже Forbes один із членів уряду на умовах анонімності через невизначеність питання.

Виділення державних грошей на погашення боргів між енергокомпаніями усуне наслідки, а не першопричину, вважає керівник «Вінницяобленерго» Юрій Касіч. Серед можливих варіантів – подальше підвищення тарифів для населення до ринкового рівня. Ще одна опція – покласти спецобов’язки з підтримки тарифу на найбільшу приватну енергокомпанію ДТЕК, додає представник регулятора. «Оскільки ця компанія – головний вигодонабувач від розширення граничних цін на електрику», – каже він. 

Після публікації додано уточнення пресслужби «Енергоатома» щодо боргів.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Попередній слайд
Наступний слайд