Категорія
Гроші
Дата

«Удар в спину». Три найбільші пункти на кордоні між Україною і Польщею перекриті. Що це означає для бізнесу

Польські перевізники перекрили найбільші пункти пропуску з Україною. /Getty Images

Польські перевізники перекрили найбільші пункти пропуску з Україною. Фото Getty Images

Польські перевізники перекрили на два місяці три основні пункти пропуску на кордоні з Україною. Черги, які до цього сягали 15 днів, можуть збільшитись. Український бізнес втрачає гроші, ринки та думає про релокацію в інші країни. Чи реально розвʼязати проблему?

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

З 13:00 6 листопада польські перевізники перекрили три найбільші пункти пропуску між країнами: «Корчова – Краківець», «Хребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин», йдеться в повідомленні Митної служби України. Доступними для проїзду вантажівок залишися три пункти: «Шегині – Медика», «Устилуг – Зосин» та «Нижанковичі – Мальховіце». Останні два – тільки для порожніх вантажівок.

Організатори протесту планують пропускати лише безпекові та гуманітарні вантажі, решту – по одному вантажному автомобілю на годину. Якщо Україна не виконає умови польських перевізників, то кордон буде перекритим щонайменше до початку грудня. 

Посол України в Польщі Василь Зварич назвав такі дії «болючим ударом у спину України», яка страждає від російської агресії, та закликав перевізників припинити блокування руху вантажного транспорту.

Що означає перекриття трьох найбільших пунктів пропуску з Польщею для української економіки та чи можливо знайти компроміси з польськими мітингарями?

Чому поляки перекрили кордон та які це матиме наслідки  

Польські перевізники висунули Україні шість вимог, повідомив в інтерв’ю Forbes заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач:

  • повернути систему дозволів для українських перевізників;
  • посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ;
  • заборонити реєструватись компанії в Польщі, якщо фінанси компанії знаходяться не на території ЄС;
  • створити окрему чергу для польських перевізників у «єЧерзі» для авто на номерах ЄС; 
  • окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур; 
  • надати польським перевізникам доступ до системи «Шлях».

«Більшість цих вимог у принципі невиконувані», – зазначив Деркач. Він мало вірить у двомісячну блокаду кордону та вказує, що це вже не перша їхня спроба перешкодити роботі пунктів пропуску з Україною. Ключова причина протесту: польські перевізники, які мають найбільший автопарк у ЄС, остерігаються конкуренції з українськими перевізниками та таким чином намагаються вибити для себе преференції, пояснює Деркач.

Україна вже звернулась до Єврокомісії, адже дії польських перевізників неправомірні та блокують роботу європейських «Шляхів солідарності», зазначає він.

Такі протести з боку бізнесів країн ЄС будуть доти, доки Україна не стане членом Євросоюзу, каже Ірина Коссе, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. «Це захист поляками свого внутрішнього ринку автоперевезень і фактично початок переговорів про вступ до ЄС з Україною», – вважає Коссе. 

У 2022-му на автотранспорт прийшлося 12% українського експорту, якщо рахувати в тоннах, і 36% – якщо рахувати в грошах, каже Коссе. Загалом торік Україна експортувала близько 100 млн тонн товарів на понад $44 млрд, свідчать дані Мінекономіки. 

Товаропотік до Польщі у 6–8 разів більший за товаропотік до інших країн-сусідок, пояснює Олександр Кирилюк, директор департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній Zammler. Якщо переправити вантажівки з українсько-польських пунктів пропуску до Словаччини або Угорщини, то черга там розтягнеться на три-чотири місяці. «Тобто в цьому році ці машини в Євросоюз вже не виїдуть», – пояснює Кирилюк. Крім колосальних збитків для експортерів та імпортерів, це означає зростання ціни та можливий дефіцит частини імпортних товарів для кінцевих споживачів, нагадує він. 

«Удар в спину». Три найбільші пункти на кордоні між Україною і Польщею перекриті. Що це означає для бізнесу /Фото 1

Скільки потрібно чекати на західних кордонах, щоб потрапити до ЄС

Перекриття пунктів пропуску польськими перевізниками у розпал «високого сезону» загрожує тим, що вже найближчими днями середній термін очікування на кордонах зросте до 20 днів та навіть більше, пояснює Василь Маркевич, керівник відділу логістики Modern-Expo Group. «Це означає автоматичний програш ринків дешевшим китайським конкурентам, які до цього не встигали доставляти свої товари до ЄС у такі терміни», – каже Сергій Лавриненко, генеральний директор одеського Виробничого обʼєднання «Стальканат». 

За прогнозом Кирилюка, у такому разі ціна перевезень може зрости до двох разів, а порівняно з літом – до чотирьох. 

Лише за останній місяць ціни на вантажні перевезення зросли в середньому на €300–700 за рейс, каже Лавриненко зі «Стальканат». 

Вартість доставки вантажу (20–22 тонни) до Західної Європи з України зросла до €4500–5000, з яких понад 40% – це вартість простою, каже Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП). За її словами, спілка отримала звернення одразу від кількох своїх учасників та звернулась до уряду з вимогою вжити заходів для зменшення черг на пунктах перетину.

пресслужби Zammler Group

Лише за останній місяць ціни на вантажні перевезення зросли в середньому на €300–700 за рейс. Фото пресслужби Zammler Group

Втрата ринків та зростання цін 

Українському бізнесу вистачало проблем із вивезенням експорту й до протестів. На 6 листопада на західних пунктах пропуску (ПП) з України накопичилась віртуальна черга з близько 30 000 вантажівок, свідчать дані «єЧерга». У реальності ними можна було б заповнити трасу з польського Перемишля до Києва. Завдяки роботі електронного реєстру водії чекають на виїзд з України по 14–15 днів не на кордонах, а всередині країни.  

«Я всерйоз задумався про перенесення частини виробництва до інших країн», – каже Петро Пилип’юк, співвласник та генеральний директор луцької Modern-Expo Group. За таких проблем із логістикою компанії важче конкурувати на ринках ЄС. «Час поставки до замовника – це частина якості продукту. У ЄС вимагається поставка на конкретний день, і часто – годину», – пояснює Василь Маркевич, керівник відділу логістики групи.

Щоб бізнес працював нормально, луцькому виробнику та провідному постачальнику торговельного обладнання в країни Центральної та Східної Європи потрібно вивозити в середньому 200 вантажівок із товарами в місяць, вказує Маркевич. Простій транспорту на кордоні зменшує «оборотність» автівок більш ніж у два рази. Наразі Modern Expo вже перепланували внутрішні процеси та логістичні ланцюжки, аби виконувати зобовʼязання перед клієнтами, додає Маркевич. «Частину замовлень вивозимо не вантажівками, а бусами. Це прямі збитки для компанії, але ми до них готові», – каже він.

«Стальканат» повідомив про вимушене скорочення поставок в ЄС через обмеження на кордонах ще 23 жовтня. 

«Вже зірвались декілька контрактів», – каже генеральний директор компанії Сергій Лавриненко. Наземні кордони – поки єдиний шлях для «Стальканат». Через проблеми з логістикою компанія змушена платити значно вищі ціни за перевезення та працювати «в мінус», щоб зберегти свою частку на ринку. «Це зараз основна стратегія більшості українських виробників», – каже Лавриненко.

Коментарі Modern-Expo Group уточнені на прохання компанії після публікації матеріалу.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні