Історію з результатами перевірки Держаудитслужбою України (ДАСУ) закупівель Міноборони та знайденими порушеннями на 2,5 млрд грн сторони перевели у судову площину. У справі ще не проведено навіть підготовче засідання, але у ЗМІ з’явилися повідомлення, що ДАСУ вже проінформувала правоохоронні органи про завищення цін. Постачальники Міноборони ризикують стати фігурантами кримінальних проваджень. Які кроки варто зробити, аби запобігти можливому кримінальному переслідуванню? Розповідає Максим Шевердін, партнер LCF Law Group, керівник практики кримінального права
Стійкість України при відсічі повномасштабної агресії РФ вражає. Масштаб викликів, з якими зіштовхнулася наша держава, потребує від кожного громадянина та бізнесу робити свій внесок у перемогу.
Один із чинників, що є основою нашої безпеки – це забезпечення Сил безпеки й оборони всім необхідним – обладнанням, озброєнням, харчуванням та одягом.
Колізія з прибутком
На жаль, постачання продукції для Міноборони опинилося під загрозою. У результаті проведеного аудиту оборонних закупівель міністерства Держаудитслужба дійшла висновку: всі постачальники «завищили» ціни на товари, включивши до розрахунку ціни прибуток. На думку ДАСУ, постачальники не мали права цього робити, оскільки включення прибутку не передбачалося постановою КМУ №335 від 20 березня 2022 року.
Федерація роботодавців України та Національна асоціація оборонної промисловості виступили з публічними зверненнями до президента України, уряду та міністра оборони із закликом виправити ситуацію. Був опублікований так званий Маніфест 42 щодо дотримання ст. 42 Конституції (свобода підприємницької діяльності) та недопущення тиску на бізнес з боку силових органів.
18 липня 2023 року уряд таки скасував постанову №335. Того самого дня внесли зміни до постанови №1275 від 11 листопада 2022-го, що регулює оборонні закупівлі під час воєнного стану. Це дозволило виробникам-постачальникам включати прибуток у ціну контракту.
Уряд оперативно відреагував на заклики громадськості та бізнесу. Але невирішеним залишилося питання, що відбуватиметься з договорами, які були укладені до скасування постанови №335.
Позиція ДАСУ суперечила меті бізнесу – отримання прибутку. Ст. 42 Конституції говорить, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. А відповідно до ст. 3 Господарського кодексу підприємництво – господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.
Прибуткові гірки продовжуються
Попри скасування постанови №335, правоохоронні органи активно збирають інформацію про закупівлі Міноборони та відкривають кримінальні провадження щодо завищення цін контрактів. Залишається відкритим питання, чи буде вважатися включення прибутку постачальниками за контрактами 2022 року порушенням чинного законодавства.
Голова Держаудитслужби Алла Басалаєва зазначала в одному з інтерв’ю, що вже «є багато кримінальних проваджень за результатами перевірки». Деталі при цьому є таємницею слідства.
Що робити бізнесу, який співпрацює з державою, постачає продукцію для ЗСУ і водночас хоче розвиватися, отримувати прибуток, створювати робочі місця?
П’ять кроків до співпраці без кримінально-правових ризиків
Ось п’ять кроків, які може зробити постачальник Міністерства оборони.
1. Проаналізуйте вже укладені контракти з Міністерством оборони.
Враховуючи те, що значна частина контрактів укладалася в перші місяці повномасштабного вторгнення, коли законодавство динамічно змінювалося, а типова форма державного контракту на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення не змінювалася з 2021 року, є висока ймовірність того, що контракти можуть базуватися на неактуальному на момент укладення законодавстві.
Проаналізуйте минулі та чинні контракти (договори) з Міноборони на предмет відповідності законодавству. Виявите будь-які невідповідності – ініціюйте з міністерством внесення змін до них.
Чинне законодавство забороняє змінювати істотні умови контракту, зокрема ціну. В ціну контракту між Міноборони та постачальником включається прибуток останнього. Норми прибутку регулюються постановами КМУ №363 від 3 березня 2021 року про оборонні закупівлі та згаданою вище №1275.
Найімовірніше, Міноборони відмовить у внесенні змін до контракту. Проте таке звернення підтвердить добросовісну поведінку постачальника.
2. Проаналізуйте розрахунки вартості продукції.
Кожна складова вартості продукції (вартість складових частин продукту або послуги, витрати на зарплату) мають бути документально підтверджені та відповідати ринковим цінам на момент розрахунку. Підтвердити ринкові ціни можливо шляхом експертного дослідження, ціновою довідкою Торгово-промислової палати, аналогічними цінами контрактів з іншими (не державними) замовниками.
3. Проаналізуйте ланцюг постачальників.
Будь-який ризиковий контрагент збільшує ваші кримінально-правові ризики як постачальника для Міноборони.
До ризикових контрагентів належать:
- суб’єкти господарювання з ознаками фіктивності;
- компанії, які знаходяться на тимчасово окупованій території України;
- підсанкційні компанії;
- постачальники, що мають будь-яке відношення до РФ або Білорусі;
- постачальники, які мають будь-який зв’язок із посадовими особами Міноборони.
4. Посильте заходи безпеки для вашого бізнесу.
Такі заходи включають:
- забезпечення конфіденційності документації та спілкування;
- розробку стратегії кібербезпеки та навчання персоналу;
- створення детальних комплаєнс-політик, зокрема з набору персоналу та перевірки контрагентів;
- забезпечення фінансової стійкості підприємства на випадок арешту рахунків;
- періодичний фінансовий і юридичний аудит підприємства.
5. Розробіть стратегію кризового менеджменту на випадок порушення кримінального провадження.
Ваші кроки:
- тренінг співробітників на випадок екстремальних ситуацій, передусім обшуку;
- підготовка ключових осіб до допитів;
- розробка стратегії медіаменеджменту на випадок витоку інформації про кримінальне переслідування у ЗМІ.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
